Справа: № 2507/1319/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Овчарик В.М. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
22 листопада 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 27 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у Ічнянському районі Чернігівської області про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
встановив:
28 березня 2012 року позивач звернувся до Ічнянського районного суду Чернігівської області з позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Ічнянському районі Чернігівської області про визнання відмови відповідача в призначенні пільгової пенсії незаконною та зобов'язання відповідача призначити пільгову пенсію після досягнення 50 років як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 році.
Постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 27 квітня 2012 року у задоволенні позовних вимог позивача до Управління Пенсійного Фонду України у Ічнянському районі Чернігівської області про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням (категорія 2) серії НОМЕР_1 виданим Чернігівською облдержадміністрацією 18 лютого 1993 року.
У відповідності до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», чоловіки мають право на пенсію за віком після досягнення ними 60 років.
Згідно ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років.
Разом з тим, згідно із ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, мають право на пенсію із зменшенням пенсійного віку на 10 років.
Відповідно до абзацу 7 пп. «ґ» п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заяви про призначення пенсії повинна бути додана довідка про період (періоди) участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за відповідною формою, або довідка військової частини у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано, крім посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, довідки командира в/ч № 44810 №48 від 03 листопада 1992 року, №49 від 03 листопада 1992 року, довідку командира в/ч № 61538, в якій зазначено, що позивач виконував службові обов'язки по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 30 кілометровій зоні, довідку Ічнянського РВК №К/46 від 06 березня 1991 року на підтвердження того, що позивач з 17 червня 1986 року по 24 жовтня 1986 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Однак, як вбачається з довідки Галузевого Державного архіву Міністерства Оборони України від 30 вересня 2011 року №58916, позивач у складі військової частини в/ч № 61538 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 17 червня 1986 року по 20 жовтня 1986 року, дні виїзду у зони ( на об'єкти, населені пункти) не відображені, накази командира військової частини по стройовій частині і виїздам, книги алфавітного обліку військової частини №61538 на зберігання в архів не надходили, місцем дислокації військової частини зазначено с. Оране.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у наданих позивачем довідках не зазначено періоду роботи безпосередньо у зоні відчуження, а також населений пункт чи об'єкт, де ним проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, тому відсутність даних обставин є підставою для відмови в призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до положень ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З огляду на це, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, щодо правомірності відмови відповідача призначити та виплатити позивачу, який досяг 50 років, пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 27 квітня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М.Грищенко
І.О.Лічевецький
.
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Грищенко Т.М.