ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
в порядку письмового провадження
м. Київ
22 листопада 2013 року № 826/11721/13-а
За позовомОСОБА_1
доВідділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м.Києві
про зобов'язання вчинити дії
Суддя: Кротюк О.В.
Обставини справи:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м.Києві та, згідно із зміненими позовними вимогами, просить суд:
- зобов'язати відповідача вчинити усі необхідні дії по зняттю арешту, який був накладений на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби у Старокиївському районі міста Києва про накладення арешту на все майно ОСОБА_1, в тижневий термін після вступу в законну силу рішення суду;
- зобов'язати відповідача в тижневий термін надіслати рекомендованим листом на адресу позивача та в копії представнику позивача Витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна наявності (зняття) заборони на майно ОСОБА_1;
- взяти на контроль виконання рішення суду щодо зняття арешту з майна та надіслання позивачу копії витягу з ЄРЗВОНМ про внесені відповідні зміни щодо знятого арешту майна.
Відповідач відношення до позову не висловив.
В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
встановив:
У Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна міститься запис про обтяження - арешт всього майна, який зареєстрований 16.12.2004 за №1549347 реєстратором Першою київською державною нотаріальною конторою на підставі постанови б/н від 08.02.2001 Відділу ДВС у Старокиївському районі.
Як вбачається з наданих Першою київською державною нотаріальною конторою матеріалів, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 08.02.2001 винесена державним виконавцем ВДВС Старокиївського районного управління юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа №2-204 від 01.10.1998, виданого Новомиколаївським районним судом Запорізької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 22395 грн.
З метою з'ясування обставин справи, судом витребувано у Новомиколаївського районного суду Запорізької області інформацію щодо того, чи наявні в матеріалах відповідної судової справи відомості про виконання виконавчого листа №2-204 від 01.10.1998 про стягнення з ОСОБА_1 коштів. Новомиколаївський районний суд Запорізької області повідомив, що справа знищена за терміном зберігання.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 19.10.2001 №837/к «Про утворення у місті Києві районних управлінь юстиції» на базі районних управлінь юстиції, що ліквідуються, у т.ч. Старокиївського, утворено у місті Києві районні управління юстиції. До матеріалів справи долучено лист Управління ДВС Головного управління юстиції у м.Києві від 31.05.2013 №161/161, у якому зазначено, що замість ліквідованого ВДВС у Старокиївському районі м.Києва утворено відділи ДВС Печерського, Шевченківського та Голосіївського районних управлінь юстиції у м.Києві.
У зв'язку із зазначеним, судом у Головного управління юстиції у м.Києві витребувано інформацію щодо того, якому відділу державної виконавчої служби у відповідності до Наказу 837/к від 19.10.2001 було передано виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-204 від 01.10.1998, виданого Новомиколаївським районним судом Запорізької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 22395,00 грн. Управління ДВС Головного управління юстиції у м.Києві повідомило суд про те, що згідно з інформацією, наданої відділами ДВС Печерського, Шевченківського та Голосіївського районних управлінь юстиції відповідне виконавче провадження в архівах відсутнє та виконанні не перебуває.
Аналізуючи вищевикладені обставини, суд приймає до уваги наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-ХІV (тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон).
Статтею 1 Закону визначено, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 25 Закону було передбачено, що виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії та виконати рішення, не пов'язані з реалізацією майна боржника, не пізніше ніж у двомісячний строк з дня надходження виконавчого документа. Продовження зазначеного строку можливе лише у випадках, передбачених цим Законом.
Чинною редакцією Закону передбачено такі строки здійснення виконавчого провадження.
Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа (згідно з ч.2 ст. 30).
Зважаючи на те, що встановити, якому з утворених відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 19.10.2001 №837/к районних управлінь юстиції у місті Києві було передано виконавче провадження, відкритого за виконавчим листом №2-204 від 01.10.1998 не вбачається за можливе, при цьому, будь-які документи стосовно даного виконавчого провадження у відділу ДВС Печерського районного управління юстиції у м.Києві відсутні, як і у ВДВС Шевченківського та Голосіївського районних управлінь юстиції у м.Києві, які утворені замість ліквідованого ВДВС у Старокиївському районі м.Києва, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог та зобов'язання відповідача вчиняти дії по зняттю арешту. При цьому, суд зауважує, що для зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, необхідно встановити його протиправну бездіяльність чи дії.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.8 КАС України).
Згідно з ч.2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З урахуванням того, що всі строки для проведення виконавчих дій за виконавчим листом №2-204 від 01.10.1998, виданого Новомиколаївським районним судом Запорізької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 22395 грн., минули, разом з тим у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна міститься запис про арешт всього майна позивача, що обмежує його права як власника такого майна, суд дійшов висновку про необхідність застосування положень ч.2 ст.11 КАС України та вихід за межі позовних вимог. При цьому, належним способом захисту прав суд вважає скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 08.02.2001, винесеної державним виконавцем ВДВС Старокиївського районного управління юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа №2-204 від 01.10.1998, виданого Новомиколаївським районним судом Запорізької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 22395 грн., яка була підставою для внесення відповідного запису у Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
За наслідком винесення судом даного рішення та набрання ним законної сили позивач може звернутися до органу реєстрації із заявою про вирішення питання щодо вилучення запису про обтяження.
Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 08.02.2001, винесеної державним виконавцем ВДВС Старокиївського районного управління юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа №2-204 від 01.10.1998, виданого Новомиколаївським районним судом Запорізької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 22395 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В.Кротюк