Справа № 301/2595/13-ц
22.11.2013 року м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М. О., при секретарі Халак Л.Ю., з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Іршавський районний сектор Головного управління державної міграційної служби України в Закарпатській області, про виселення з приватного житлового будинку,
ОСОБА_1 звернулася до Іршавського райсуду з позовом до ОСОБА_3, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Іршавський районний сектор Головного управління державної міграційної служби України в Закарпатській області, про виселення з приватного житлового будинку.
Позов мотивовано тим, що будинок №48 по вул. Мічуріна, в с. Заріччя, Іршавського району належить на праві власності позивачу. Відповідач ОСОБА_3 зареєстрований в будинку без згоди власника. Проживання і реєстрація відповідача у вказаному будинку порушує право власності позивачки, тому просила виселити з будинку ОСОБА_3
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала і просила його задовольнити, виселивши відповідача із вказаного будинку.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав і пояснив, що позивачка є власником будинку №48 по вул. Мічуріна, в с. Заріччя, хоча такий і не введений в експлуатацію і не проведено його державної реєстрації. У даному будинку зареєстрований та проживає без її дозволу ОСОБА_3, що порушує право позивача як власника будинку на користування житлом. Просив позов задовольнити і виселити відповідача із вказаного будинку.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений відповідно до вимог ч.5 ст. 74 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив ( а.с. 31, 36).
Свідок ОСОБА_4 суду показала, що відповідач вселився в будинок №48 по вул. Мічуріна, в с. Заріччя разом з своєю дружиною та трьома неповнолітніми дітьми приблизно 7 років тому. На даний час діти відповідача проживають в будинку разом з позивачкою, дружина відповідача перебуває на заробітках в Росії вже приблизно 3 місяці, а сам відповідач періодично живе в будинку. Де відповідач знаходиться, коли його не має дома свідок не знає.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності ( а.с. 33).
Заслухавши пояснення позивача та її представника, покази свідка, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторона посилалася, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази сторони на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає у задоволенні позовних вимог відмовити, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 пред'явила до ОСОБА_3 позов про виселення.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що відповідач ОСОБА_3 без дозволу позивача, яка є власником будинку №48 по вул. Мічуріна, в с. Заріччя, Іршавського району, зареєструвався у вказаному будинку, вселився в будинок і проживає в ньому, чим порушує право власності позивача.
Предметом спору у даній справі є будинок №48 по вул. Мічуріна, в с. Заріччя, Іршавського району, а точніше здійснення власником вказаного будинку права на володіння, користування та розпорядження своєю власністю на власний розсуд.
Відповідно до матеріалів справи відповідач постійно проживає у житловому будинку №48 по вул. Мічуріна, в с. Заріччя, Іршавського району, вселився туди як член сім'ї до своєї дружини, набув право користування житловим приміщенням та зареєстрував своє місце проживання в установленому законом порядку.
Згідно довідки Зарічанської сільради №1703 від 16.10.2013 року відповідач ОСОБА_3, його дружина та троє дітей зареєстровані і проживають у ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15).
З пояснень як позивача, так і свідка вбачається, що у даному будинку проживає сім'я відповідача, а саме: троє його неповнолітніх дітей та дружина, яка тимчасово виїхала на заробітки. Періодично проживає в будинку і сам відповідач.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Позивачка вважає себе власником будинку на підставі державного акту на право власності на землю, що розташована в с. Заріччя, по вул. Мічуріна, 48, та передана для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с.5), технічного паспорту на житловий будинок за вказаною адресою ( а.с.6-8), будівельного паспорту на забудову земельної ділянки ( а.с. 9-13) та витягу з рішення Зарічанської сільради від 19.04.1999 року про надання дозволу на забудову житлового будинку за вказаною вище адресою (а.с.14).
Відповідно до положень ст. ст. 181, 182 ЦК України житловий будинок належить до нерухомих речей, право власності на які підлягає державній реєстрації.
Згідно ч.2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно виникає у особи, яка створила це майно, після закінчення будівництва об'єкта нерухомості, введення його в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності та реєстрації права власності.
Позивачка не могла надати суду ні акт прийняття в експлуатацію зазначеного вище житлового будинку, ні свідоцтво про право власності на нього, ні витягу з державного реєстру прав власності на нерухоме майно, що свідчить про їх відсутність.
З пояснень позивача вбачається, що на день розгляду справи право власності на будинок №48 по вул. Мічуріна, в с. Заріччя, Іршавського району, за позивачем не зареєстровано, оскільки будівництво ще не закінчено і такий не прийнятий в експлуатацію.
Відповідно до положень ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа у разі порушення, невизнання або оспорювання майнового права та інтересу має право звернутись до суду за його захистом.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, особа на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета спору і зобов'язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст.ст. 10, 11, 57-60 ЦПК України).
Оскільки позивачка не надала суду належних та допустимих доказів і не довела свого права власності на будинок №48 по вул. Мічуріна, в с.Заріччя, Іршавського району, а отже і права вимоги за даним позовом, суд вважає, що у позові ОСОБА_1 про захист її права власності шляхом виселення з будинку відповідача ОСОБА_5 слід відмовити.
Керуючись ст. 15, 16 ЦК України, ст. 10, 11, 57-60, 208, 209, 212-215, 218, 224-225, 292, 294 ЦПК України,
у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виселення з приватного житлового будинку №48 по вул. Мічуріна, в с. Заріччя, Іршавського району - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано позивачем протягом десяти днів з дня його оголошення до апеляційного суду Закарпатської області через цей районний суд.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя: М. О. Пітерських