Справа № 691/1714/13-ц
Провадження № 2/691/674/13
про повернення позовної заяви
19 листопада 2013 року м. Городище
Суддя Городищенського районного суду Черненко В.О., розглянувши позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
згідно ухвали Городищенського районного суду від 08.11.2013 року, позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишено без руху, оскільки вона подана з порушенням ст. ст. 119-120 ЦПК України.
Позивачу був наданий термін для усунення вказаних недоліків, який не міг перевищувати п'яти днів, з моменту отримання ним вказаної ухвали суду, та роз'яснено про наслідки невиконання зазначеної ухвали. Згідно поштового повідомлення, 13.11.2013 року, позивач отримав ухвалу Городищенського районного суду.
15.11.2013 року до Городищенського районного суду надійшла заява (у відповідь на ухвалу про усунення недоліків) від представника позивача ОСОБА_2, у якій він зазначив, що позовна заява ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості подана з дотриманням вимог, передбачених в ст. 119 ЦПК України. Крім того, представник позивача зазначив, що судом «було прийняте передчасне і необґрунтоване рішення щодо залишення поданого позову без руху, чим грубо порушено гарантоване право позивача на судовий захист. В разі відмови у відкритті провадження, ПАТ КБ «ПриватБанк» буде оскаржувати ухвалу про повернення позовної заяви позивачу». Також, представник позивача посилається на п.п. 2,7 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суду першої інстанції» не допускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності доказів, пропуску позовної давності та інших не передбачених законом підстав.
Дослідивши матеріали справи та вивчивши заяву представника позивача, вважаю наступне.
По-перше, представником позивача, у виконання ухвали суду від 08.11.2013 року про залишення позову без руху, не було у повному обсязі сплачено судовий збір.
По-друге, як зазначив у своїй заяві (у відповідь на ухвалу про усунення недоліків) сам представник позивача, відповідно до ст.119 ЦПК України, позовна заява, окрім основних вимог, встановлених ЦПК України, повинна відповідати і іншим вимогам, встановленим законом.
Як було вказано в ухвалі суду про залишення позову без руху від 08.11.2013 року, виходячи зі змісту ст. ст. 3, 8, 38, 42, 44, ч. 8 ст. 119, п. 3 ч. 3 ст. 121 ЦПК України, при зверненні представника юридичної особи до суду, суд зобов'язаний належним чином перевірити повноваження особи, яка діє від імені юридичної особи, відповідність виданої представникові юридичної особи довіреності вимогам закону, зокрема наявність у посадової особи, яка підписала довіреність, передбачених законом, статутом або положення юридичної особи, повноважень на це.
До вище зазначеної позовної заяви була додана копія доручення, підписана секретарем правління банку ОСОБА_3, проте жодного доказу про те, що ця особа є уповноваженою видавати від імені юридичної особи довіреність, як то статут чи положення, до позову додано не було, що суперечить відповідним положенням ЦПК України.
Згідно з п. 5.27 "Національного стандарту України. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003 року, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Даних вимог щодо оформлення документів, юридичною особою виконано не було.
Жодних вимог щодо недоведеності заявленої вимоги чи відсутності доказів, в ухвалі суду про залишення позову без руху від 08.11.2013 року не ставилося.
Окрім того, представник позивача у своїй заяві (у відповідь на ухвалу про усунення недоліків), обґрунтовуючи свою відмову у виправленні недоліків позовної заяви, посилається на положення п. 2 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суду першої інстанції», зазначаючи про недопущення відмови у відкритті провадження, проте залишення позову без руху чи повернення позовної заяви та відмова у відкритті провадження є різними процесуальними рішеннями, які представник позивача помилково вважає тотожними.
Таким чином, враховуючи викладене, та зважаючи на те, що представник позивача протягом строку, встановленого діючим законодавством, недоліки позовної заяви не виправив, тому в силу ст. 121 ЦПК України, позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - слід вважати неподаною і повернути позивачу з усіма додатками до неї.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України, -
позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - вважати неподаною та повернути заявнику з усіма додатками до неї.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області, через Городищенський районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк, з дня винесення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_4