Головуючий у 1 інстанції - Бичков І.Г.
Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.
19 листопада 2013 року справа №413/5255/13-а
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
судді - доповідача: Жаботинської С.В., суддів: Сіваченко І.В., Шишова О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Луч Луганської області на постанову Краснолуцького міського суду Луганської області від 09 вересня 2013 р. у справі № 413/5255/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Луч Луганської області про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Луч Луганської області про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування вимог позивачка послалась на те, що вона працювала суддею Краснолуцького міського суду Луганської області, має стаж роботи 23 роки 4 місяці 19 днів перебуває на обліку у відповідача як суддя у відставці, отримує довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 86 %від заробітної плати судді Краснолуцького міського суду Луганської області, з 01.01.2013 року заробітна плата судді збільшилась та відповідно довідки Державної судової адміністрації у Луганській області становить 20646 грн.
22 липня 2013 року вона звернулася до відповідача з заявою про перерахунок довічного щомісячного грошового утримання у зв'язку з підвищенням заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді відповідно довідки ДСА Луганської області, на що рішенням відповідача від 29.07.2013 року № 272 отримала відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку з тим, що відповідно до ч. 4 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання лише суддям Конституційного Суду України.
Позивачка вважає дану відмові відповідача незаконною, просить суд: визнати дії Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Луч Луганської області щодо відмови їй у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 03.06.2013 року протиправними.
Скасувати рішенням Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Луч Луганської області від 29.07.2013 року № 272.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Луч Луганської області здійснити їй перерахунок розміру довічного грошового утримання судді у відставці з 03.06.2013 року виходячи з заробітної плати працюючого судді Краснолуцького міського суду Луганської області на підставі довідки Територіального управління Державної судової Адміністрації України в Луганській області № 90 від 05.07.2013 року з 03.06.2013 року без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням проведених виплат.
Постановою Краснолуцького міського суду Луганської області від 09 вересня 2013 р. у справі № 413/5255/13-а позовні вимоги задоволено частково.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Луч Луганської області протиправними щодо відмови судді у відставці ОСОБА_2 у перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Скасовано рішенням Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Луч Луганської області від 29.07.2013 року № 272.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Луч Луганської області здійснити перерахунок розміру довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 з 01.01.2013 року до 02.06.2013 року, виходячи з розміру заробітної плати працюючого судді Краснолуцького міського суду Луганської області на підставі довідки Територіального управління Державної судової Адміністрації України в Луганській області № 90 від 05.07.2013 року з 03.06.2013 року, але не більше десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Луч Луганської області здійснити перерахунок розміру довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 з 03.06.2013 року , виходячи з розміру заробітної плати працюючого судді Краснолуцького міського суду Луганської області на підставі довідки Територіального управління Державної судової Адміністрації України в Луганській області № 90 від 05.07.2013 року без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням проведених виплат.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що законодавством не передбачено перерахунок довічного грошового утримання суддів у відставці, у зв'язку з тим, що законодавцем не були внесені відповідні зміни до статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідно до рішення Конституційний суд України. Вважає, що постанова підлягає скасуванню з відмовою позивачу у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
ОСОБА_2 є суддею у відставці, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 /а.с. 9/, позивачка працювала суддею Краснолуцького міського суду Луганської області, має стаж роботи 23 роки 4 місяці 19 днів перебуває на обліку у відповідача як суддя у відставці, отримує довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 86 % від заробітної плати судді Краснолуцького міського суду Луганської області.
22 липня 2013 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок довічного щомісячного грошового утримання у зв'язку з підвищенням заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді відповідно довідки ДСА Луганської області, на що рішенням відповідача від 29.07.2013 року № 272 отримала відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку з тим, що законодавцем не були внесені відповідні зміни до статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідно до рішення Конституційний суд України, а тому позивач не має право на перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Згідно, з пунктом 1 постанови Верховної Ради України від 15 грудня 1991 року «Про прядок введення в дію Закону України « Про статус суддів» (з доповненнями внесеними постановами Верховної Ради України 06 травня 1993 року та 24 лютого 1994 року), передбачено, що у разі зміни заробітної плати суддів, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, обчислюється виходячи з нового розміру заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.
Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-У1 «Про державний бюджет України» виключено абзац 3 п. 1 постанови Верховної Ради від 15 грудня 1992 року «Про порядок введення в дію Закону України «Про статус суддів» яким передбачено право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-пр/2008 від 22 травня 2008 року вказані положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано неконституційними і такими, що втратили чинність, з 22 травня 2008 року відновлена дія абзацу 3 пункту 1 постанови Верховної Ради України від 15 грудня 1992 року № 2863-Х11 «Про порядок введення в дію Закону України «Про статус суддів», який передбачив право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
Відповідно до ч. 4 ст. 43 Закону України « Про статус суддів» від 15.12.1992 року № 2863 (чинного на час призначення позивачці щомісячного довічного грошового утримання), судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне грошове утримання в розмірі 80 відсотків працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більш ніж до 90 відсотків заробітку судді.
Після втрати вказаним Законом чинності на підставі Закону України» Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-УІ (далі-Закон) аналогічні положення передбаченні ч. 3 ст. 138 Закону України згідно з якими щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний рік роботи на посаді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більш ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
З 01.10.2011 року положення наведеної частини ст. 138 Закону викладені в іншій редакції, відповідно до якої щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.
Згідно частин 2 та 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу". Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.
Відповідно до ч. 5 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 08.07.2011 року № 3668 виплата щомісячного довічного грошового утримання, призначеного відповідно до цієї статті, на період роботи на посадах, які дають право на його призначення або право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених законами України «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», припиняється. На цей період призначається і виплачується пенсія відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень ч. 2, 3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом. Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Стаття 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якою визначені розміри посадового окладу та доплати за вислугу років відповідного судді набрала чинності з 1 січня 2012 року.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принципи верховенства права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України
Згідно зі ст. 22 Конституції України закріплені права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків відповідно до пункту 31 ч. 1 ст. 85 Конституції України, пункту 19 ч. 1 ст. 92 Конституції України (правовий режим воєнного і надзвичайного стан у), (Стаття 64 Конституції України).
Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого-самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Конституційний суд України у мотивувальній частині рішення від 14 грудня 2011 року № 18-рп/2011, вказав, що щомісячне довічне грошове утримання судді це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов'язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці цю виплату сплачує Пенсійний фонд України за рахунок коштів Державного бюджету України,діючому судді виплачується виключно з Державного бюджету України».
У цьому ж рішенні Конституційний суд України вказує про неможливість звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 3 червня 2013 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті другої, абзацу другого пункту 2 розділу другого «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» права щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) було встановлено, що частина третя статті 138 Закону України № 2453 до внесених Законом № 3668 змін передбачала: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання». Таким чином, визначений Законом № 2453 порядок нарахування щомісячного довічного грошового утримання змінено Законом № 3668, внаслідок чого зменшено розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів. Залишивши незмінним зміст права на щомісячне довічне грошове утримання суддів, Закон № 3668 звузив обсяг цього права, встановивши обмежену базу для нарахування суддям щомісячного довічного грошового утримання, та скасував право суддів на одержання щомісячного довічного грошового утримання без обмеження граничного розміру, чим знизив і досягнутий рівень гарантій незалежності суддів. Отже, частина третя статті 138 Закону України № 2453 не узгоджується з конституційним положенням про недопустимість звуження змісту чи обсягу гарантій незалежності суддів, а тому суперечить статті 126 Основного Закону України. Цим же рішенням Конституційного Суду України встановлено порядок його виконання, а саме: - підлягають застосуванню частини перша, друга статті 138 Закону № 2453 у редакції Закону № 3668 як такі, що не суперечать Конституції України; частина третя статті 138 Закону № 2453 у редакції Закону України № 3668, яка суперечить Конституції України не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Натомість підлягає застосуванню частина третя статті 138 Закону України № 2453 в редакції до змін, внесених Законом № 3668 а саме: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. Перше, друге, трете речення частини п'ятої статті 138 Закону № 2453 у редакції Закону № 3668, що суперечать Конституції України, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Проте підлягають застосуванню перше речення частини п'ятої статті 138 Закону № 2453 в редакції до змін, внесених Законом № 3668, а саме: „Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного суддею після виходу у відставку"‚ та четверте речення частини п'ятої статті 138 Закону № 2453 зі змінами, внесеними Законом № 3668, а саме: „Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. Дія статті 2 Закону № 3668 не поширюється на Закон № 2453. Дія абзацу другого пункту 2 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668 не поширюється на правовідносини щодо виплати суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання).
Виходячи з вищенаведених положень закону, колегія суддів приходить до висновку, що обчислення щомісячного довічного утримання суддів у відставці повинно здійснюватися у відсотковому відношення до розміру грошового утримання працюючих суддів, тому, у разі зміни розміру грошового утримання суддів, що працюють на відповідній посаді, органи Пенсійного фонду здійснюють відповідний перерахунок раніше призначеного грошового утримання судді у відставці.
Суддівська винагорода, з якої підлягає обчислення пенсії, визначена на законодавчому рівні та встановлена Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Доводи управління щодо відсутності нормативного документу, який би встановлював механізм здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, та як наслідок відсутності підстав для проведення такого перерахунку є безпідставним. Законом України «Про судоустрій і статус суддів» встановлена гарантія матеріального забезпечення судді у відставці, яка не може бути знівельована в зв'язку з тим, що органи влади України не встановили порядку, за яким зазначена гарантія повинна бути дотримана.
Право на виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у розмірі грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді врегульовано пунктом 8 Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року у справі № 1-2/2013, і виникає з 3 червня 2013 року.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював правові позиції у відношенні гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення у рішеннях від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 (справа про пільги, компенсації та гарантії), від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 (справа про припинення дій чи обмеження пільг, компенсацій та гарантій), від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про пенсії та щомісячне довічне грошове утримання), від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів); рішення № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
Рішення Конституційного суду України, що стосуються правових понять інституту судді у відставці, закріплюють поняття щомісячного довічного грошового утримання, принципів незалежності суддів, також конституційним судом вказано про неможливість відміни та звуження змісту та об'єму статусу суддів; про неможливість звуження досягнутого рівня незалежності суддів; про неможливість диспропорції у матеріальному забезпеченні судів та суддів різних рівнів; про неможливість суттєвої диспропорції у грошовому забезпеченні працюючих суддів та суддів у відставці; про неможливість відміни принципу, як перегляд щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни заробітної плати працюючим суддям, виходячи з її нового розміру.
Колегія суддів вважає, що після введення в дію положень статті 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», тобто з 1 січня 2012 року, судді у відставці мають право на отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі, який передбачений частиною 3 статті 138 вказаного Закону, у зв'язку з чим відмова відповідача в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачу як судді у відставці відповідно до довідки Територіального управління Державної судової Адміністрації України в Луганській області № 60 від 10.06.2013 року з 03.06.2013 року виходячи з заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді в розмірі-18352 грн., відповідно Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року у справі № 1-2/2013 без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням проведених ОСОБА_2 виплат є незаконною, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1 ч. 3 ст. 2 та ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки в розумінні статті 3 КАС справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 2 та 3 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Кожна особа, яка звернулась за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.
З матеріалів справи (а. с. 1-33) вбачається, що ОСОБА_2 не заявляла позовних вимог про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Луч Луганської області здійснити перерахунок розміру довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2013 року до 02.06.2013 року, а тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог без прохання на це позивача, а тому постанова Краснолуцького міського суду Луганської області в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Луч Луганської області здійснити перерахунок розміру довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 з 01.01.2013 року до 02.06.2013 року, виходячи з розміру заробітної плати працюючого судді Краснолуцького міського суду Луганської області на підставі довідки Територіального управління Державної судової Адміністрації України в Луганській області № 90 від 05.07.2013 року з 03.06.2013 року, але не більше десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат, підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Луч Луганської області - задовольнити частково.
Постанову Краснолуцького міського суду Луганської області від 09 вересня 2013 р. у справі № 413/5255/13-а в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Луч Луганської області здійснити перерахунок розміру довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 з 01.01.2013 року до 02.06.2013 року, виходячи з розміру заробітної плати працюючого судді Краснолуцького міського суду Луганської області на підставі довідки Територіального управління Державної судової Адміністрації України в Луганській області № 90 від 05.07.2013 року з 03.06.2013 року, але не більше десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат - скасувати.
В іншій частині постанову Краснолуцького міського суду Луганської області від 09 вересня 2013 р. у справі № 413/5255/13-а - залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Колегія суддів С.В. Жаботинська
І.В. Сіваченко О.О. Шишов