Справа № 607/703/13-цГоловуючий у 1-й інстанції Дуда О.О.
Провадження № 22-ц/789/1364/13 Доповідач - Демкович Ю.Й.
Категорія - 30
14 листопада 2013 р.
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Демковича Ю.Й.
суддів - Козака І. О., Хоми М. В.,
при секретарі - Танцюра О.В.
з участю представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополя
апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2,
на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 21 серпня 2013 року
по справі за позовом ОСОБА_2
до комунального підприємства фірми «Тернопільбудінвестзамовник» /надалі «Підприємство»/,
третьої особи: обслуговуючий кооператив «Кутківці» /надалі «Кооператив»/
про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди,
02.09.13 апелянт звернувся зі скаргою на рішення суду першої інстанції від 21.08.13, вважаючи, що воно постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Порушення вбачає, в тому, що суд не з'ясував у повному обсязі обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Ці порушення унеможливили установлення фактичних обставин, чим призвели до неправильного вирішення справи.
У суді апелянт підтримав скаргу, пославшись на мотиви, зазначені в ній.
Представник відповідача скаргу не визнав.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що рішення суду слід залишити без змін з наступних підстав.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 21.08.13 відмовлено у задоволенні згаданого позову ОСОБА_2 до Підприємства.
Суд виходив із того, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності та не надано доказів та мотивів поважності причин його пропуску.
Із таким висновком колегія суддів погоджується.
Встановлено, що 01.12.04 між Підприємством та ОСОБА_2 укладено трудовий договір № 20 про дольову участь у фінансуванні будівництва /надалі «Договір»/, за умовами якого Підприємство прийняло в дольову участь, а позивач зобов'язався фінансувати та здійснити будівництво пункту технічного обслуговування транспорту в гаражному кооперативі за адресою: АДРЕСА_1
Згідно із п. 2.1 Договору ОСОБА_2 зобов'язався у 10-ти денний термін з дня підписання договору провести оплату і перерахувати відповідачу 19485,00 грн.
Вказана сума включала у себе оплату за наступні роботи, які повинен був виконати відповідач:
а) вартість проектно-кошторисної документації, технічних умов, експертиз та випрати на погодження з організаціями згідно з БНіП;
б) затрати на відведення земельної ділянки, розбивку в натурі, вертикальне планування, підготовчі роботи, затрати на звільнення земельної ділянки та інші послуги.
Позивачем сплачено Підприємству кошти в сумі 19485,00 грн. (меморіальні ордери №1066/1776 та №1068/1778 від 08.12.04).
Окрім цього, відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Договору ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання розпочати у 1 кварталі 2005 року будівництво пункту техобслуговування; профінансувати будівельно-монтажні роботи даного об'єкту; відшкодувати затрати Підприємства та оформити введення об'єкту в експлуатацію.
У свою чергу, відповідач зобов'язався вирішити технічні та організаційні питання з проведення будівництва; забезпечити проектно-кошторисною документацією; після введення в експлуатацію об'єкта провести документальне оформлення прав власності за позивачем.
Земельна ділянка площею 14602,00 м кв по вул. Золотогірській у м. Тернополі, на якій мало проводитися будівництво, виділялася Підприємству в постійне користування рішенням виконкому Тернопільської міської ради № 14 від 13.01.00 (призначення - для будівництва гаражів приватного автотранспорту).
Враховуючи домовленості сторін Договору та встановлені факти, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції вірним щодо неналежного виконання відповідачем умови Договору, що є порушенням зі сторони Підприємства вимог ст. 526 ЦК України.
Так, на час укладення Договору відповідачем надано проектно-кошторисну документацію на будівництво згаданого об'єкту (розділ 6 Договору).
Однак, у матеріалах справи відсутні докази про виконання відповідачем робіт по виготовленню технічних умов, документації щодо відведення земельної ділянки та розбивки в натурі.
Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про невиконання Підприємством обов'язку щодо отримання дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки такий обов'язок покладений законодавством на забудовника, яким у даному випадку є позивач.
Аналізуючи умови Договору, судова колегія приходить до переконання, що строк виконання відповідачем своїх обов'язків закінчився з початком 2-го кварталу 2005 року, так як у відповідності до п. 3.1.1. Договору ОСОБА_2 взяв на себе обов'язок розпочати будівництво у 1-му кварталі 2005 року.
До такого ж висновку прийшов суд першої інстанції.
Із пояснень апелянта вбачається, що позивач, починаючи з 2-го кварталу 2005 року, неодноразово звертався до відповідача з вимогою виконати умови договору й у 2007 році, переконавшись, що договір не буде виконаний, виїхав за кордон, де перебуває по даний час.
Рішенням Тернопільської міської ради від 14.02.06 згадану земельну ділянку вилучено із користування фірми «Тернопільбудінвестзамовник» та надано Кооперативу в оренду терміном на п'ять років для будівництва індивідуальних гаражів.
Із дій позивача вбачається, що останній з моменту настання права на будівництво (1-й квартал 2005 року) по дату звернення із позовом до суду (28.09.11) не вживав жодних заходів для належного виконання відповідачем Договору.
Згідно із ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Апеляційна інстанція приходить до переконання, що ОСОБА_2 починаючи із 2-го кварталу 2005 року, знав про порушене право,
Статтею 257 ЦК України встановлено строк позовної давності тривалістю у три роки.
Оскільки позивач понад визначений трирічний строк звернувся із згаданими вимогами до відповідача, тому, в силу ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, є підстави для відмови у задоволенні позову, що і зробив суд першої інстанції. Клопотання про застосування строку позовної давності подане представником Підприємства 26.10.11.
Колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на п. 5.1 Договору, яким передбачено, що Договір діє з дати підписання сторонами і до введення об'єкту в експлуатацію та оформлення права власності, оскільки питання стягнення збитків пов'язане із неналежним виконанням відповідачем Договору, яке, у свою чергу, поєднане із моментом початку перебігу строків позовної давності щодо захисту порушеного права.
При цьому, судова колегія враховує, що позивачем не вчинено жодних дій для початку будівництва, або ж розірвання договору.
Підсумовуючи вище наведене, апеляційна інстанція приходить до висновку, що судом вірно застосовані норми матеріального та процесуального права й підстав для скасування рішення з мотивів, наведених у скарзі - не вбачає.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 21 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області Ю.Й. Демкович