Справа № 2-а-302/11
Іменем України
06 листопада 2013 року Залізничний районний суд м. Львова в складі
головуючого судді Боровкова Д.О.
при секретарі Волянському А.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради на постанову по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову № 575 від 28.1.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.150 КпАП України. Свої вимоги мотивує тим, що в порушення вимог ст. 268 КУпАП були порушені її права на захист, тобто вона не була повідомлена про розгляд справи про притягнення її до адміністративної справи, який відбувся 28.10.2010 року, того ж самого дня адміністративна комісія Залізничної районної адміністрації винесла оскаржувану постанову, і тому вважає постанову незаконною та винесеною з грубим порушенням адміністративно-процесуального законодавства. В зв'язку з наведеним, просить позов задовольнити.
Позивач та її представник у судовому засіданні позов підтримали, дали пояснення аналогічні вищенаведеним, просять позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила, пояснивши, що оскаржувана постанова була прийнята на підставі протоколу від 07.10.2010 року, складеного працівником ЛКП «Привокзальне» ОСОБА_2 Позивач була повідомлена про час і місце судового засідання письмовим повідомленням, яке було направлено їй по пошті, проте не рекомендованою кореспонденцією, оскільки у відповідача відсутні на це кошти. Просить в позові відмовити.
Заслухавши пояснення позивача та її представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Зі змісту ч. 1 ст. 218 КпАП України випливає, що адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 150 зазначеного Кодексу.
Судом встановлено, що постановою № 575 від 28.10.2010 року, винесеною адміністративною комісією при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 150 КпАП України у виді штрафу у розмірі 51 грн., за те, що остання самочинно вибила дверний отвір та встановила двері в капітальній стіні кімнати пл. 12,5, та не прибрала будівельне сміття з коридору спільного користування за адресою: м. Львів, вул. Вернигори,27/1.
Оскаржувана постанова була прийнята на підставі протоколу від 07.10.2010 року, складеного інженером ЛКП «Привокзальне» ОСОБА_3, зі змісту зазначеного протоколу убачається, що 01.10.200 року позивач вибила дверний отвір та встановила двері в капітальній стіні кімнати пл. 12,5, та не прибрала будівельне сміття з коридору спільного користування за адресою: м. Львів, вул. Вернигори,27/1
Таким чином, суд критично ставиться до твердження позивача про те, що не було належним чином встановлено факту порушення, оскільки таке твердження спростовується вищезазначеним протоколом.
Разом з тим, у судовому засіданні з'ясовані наступні обставини, які на думку суду є підставами для скасування оскаржуваної постанови.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 278 КпАП України орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Зі змісту статті 6 Європейської конвенції з прав людини випливає, що кожний обвинувачений у скоєнні злочину має як мінімум право мати достатньо часу та можливості для підготовки свого захисту, а також захищати себе сам особисто або через обраного ним самим захисника. При цьому Європейський суд з прав людини неодноразово, зокрема в справі "Deweer v. Belgium", зазначав, що немає ніяких підстав для вузької інтерпретації ст. 6 Конвенції. Так, зазначена стаття застосовується не тільки власно до кримінального судового провадження, але і по відношенню до дисциплінарних та адміністративних процедур (принцип автономності).
Проте, позивач у своїх поясненнях ствердила, що вона не отримувала повідомлення від адміністративної комісії, яким її мало бути сповіщено про час і місце розгляду справи про притягнення її до адміністративної відповідальності.
Крім того, в адміністративних матеріалах за ст. 152 КпАП України, які були надані суду представником відповідача, відсутні докази того, що позивач належним чином була сповіщена про час і місце розгляду справи адміністративною комісією, яке відбулося 12 год. 00 хв. 28.10.2010 року.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України а адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, представник позивача не довів суду факт того, що позивача було належним чином сповіщено про час і місце розгляду справи адміністративної комісії.
Таким чином, суд приходить до висновку, що адміністративна комісія під час розгляду справи відносно позивача допустила порушення її права на захист, оскільки позивач не була належним чином сповіщена про час і місце розгляду справи, і тому не мала можливості захистити себе сама особисто або через обраного нею самою захисника.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про правомірність заявлених позовних вимог, оскільки відповідач допустив порушення права позивача на захист під час розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12,14,18,159,160,161,163,170 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення № 575 від 28 жовтня 2010 року за ст.150 КпАП України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - скасувати, а адміністративну справу провадженням закрити.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя:
Оригінал постанови.