11 листопада 2013 р. Справа № 804/12405/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіСтепаненко В.В.
при секретаріНовченко Є.Ю.
за участю:
представника позивача представника відповідача Щербини В.С. Водопоєнко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом житлово-будівельного кооперативу «Чайка» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Житлово-будівельний кооператив «Чайка» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000122320, №0000132320, №0000142330 від 01.02.2012 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, вважає, що пода ткові повідомлення-рішення, винесені за результатами перевірки, суперечать діючому пода тковому законодавству та підлягають скасуванню з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що висновки про вчинені позивачем порушення, зроблені в акті перевірки, відповідають фактичним обставинам, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України. Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено позапланову виїзну перевірку житлово-будівельного кооперативу «Чайка» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено акт від 07.09.2011 року №349/231/24230087.
На підставі висновків даного акту відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 18.10.2011 року за №0002232320, №0002262320, №0002242320, №0001352330, №0001181710.
Не погодившись з результатами вищевказаного акту перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями, позивач подав скаргу до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, яка Рішенням про результати розгляду скарги від 19.01.2012 року №1586/10/25-008 частково скасувала податкові повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ та по результатам розгляду скарги Новомосковською ОДПІ було винесено нові податкові повідомлення-рішення №0000122320, №0000132320, №0000142330 від 01.02.2012 року.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Пунктом 1.11 статті 11 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно приписів підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-III податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
ДПА України розроблено форму Звіту про використання коштів неприбуткових організацій і установ та Порядок його заповнення, затвердженого наказом від 11.07.1997 №233 та зареєстрованого в Мін'юсті України 06.08.1997 року за №290/2094 (чинний на момент правовідносин).
Згідно приписів вказаного Наказу у звіті зазначаються усі передбачені в ньому показники наростаючим підсумком з початку календарного року в гривнях, без копійок, з відповідним округленням за загальновстановленими правилами. Таким чином, звіт має статус податкової декларації.
Згідно підпункту 2 пункту 1 статті 15 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 1-ХІІ (діяв до 01.01.2011 року) комунальний податок відноситься до місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів). Як визначено пунктом 3 зазначеної статті, місцеві податки і збори, механізм стягнення та порядок сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, встановлених законами України.
Види місцевих податків і зборів, їх граничні розміри та порядок обчислення визначені Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 року №56-93 «Про місцеві податки і збори» (чинний на час правовідносин). Згідно статті 1 Декрету до місцевих податків і зборів відноситься і комунальний податок.
Статтею 18 Декрету від 20.05.1993 року №56-93 органи місцевою самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку, та в межах установлених граничних розмірів ставок. Органи місцевого самоврядування мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю скасовувати окремі місцеві податки і збори, або звільняти від їх сплати окремі категорії платників.
Відповідно до Рішення Новомосковської міської ради від 29.07.2003 року №269 (зі змінами, внесеними рішенням від 18.03.2004 №360), платниками комунального податку є суб'єкти господарювання - юридичні особи, що здійснюють фінансово-господарську діяльність незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Розрахунок комунального податку надається платниками до державної податкової інспекції за місцем реєстрації протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного(податкового) кварталу (півріччя).
Матеріалами справи підтверджено, що житлово-будівельний кооператив «Чайка» внесено до реєстру неприбуткових установ і організацій 15.10.2009 року, а тому відповідно до приписів законодавства позивач повинен здавати до податкового органу звіти про використання коштів неприбутковими установами й організаціями.
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з відповідачем щодо неправомірного неподання ЖБК «Чайка» звітів про використання коштів неприбутковими установами й організаціями і розрахунків комунального податку за 2009 рік, внаслідок чого податковим органом було правомірно застосовано штрафну санкцію у розмірі 170,00 грн.
В акті перевірки зазначено, що Голова правління ЖБК «Чайка» Бодня Л.В. з 12.06.2008 року по 27.07.2011 року отримувала від мешканців будинку - членів кооперативу готівкові кошти (внески) за утримання будинку і прибуткової території. Записи про отримання готівки здійснювались в журналі невстановленого зразку. Згідно квитанцій у ся прийнята від мешканців готівка за період перевірки в загальній сумі 286259,00 грн. перераховувалась на розрахунковий рахунок ЖБК «Чайка».
У судовому засіданні представник позивача не заперечував проти відсутності касової книги та пояснив, що посадовими особами житлово-будівельного кооперативу «Чайка» замість касової книги вівся журнал бухгалтерської звітності.
Згідно приписів пункту 1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320, каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів; касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі; оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
У відповідності до пункту 2.6 глави 2 Положення від 15.12.2004 №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Відповідно до норм глави 4 Положення від 15.12.2004 №637 усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів). Аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені відбитком печатки підприємства (юридичної особи). Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства (юридичної особи). Записи в касовій книзі здійснюються у двох примірниках (через копіювальний папір) чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою. Записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. Підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів.
На підставі викладеного, суд вважає, що позивачем в порушення норм законодавства не ведеться касова книга установленої форми та не забезпечено своєчасне оприбуткування (облік) готівкових коштів у день їх фактичного надходження в касовій книзі.
Посилання позивача на те, що до житлово-будівельного кооперативу «Чайка» як до неприбуткової організації податковим органом не можуть застосовуватися фінансові санкції не інакше, ніж на підставі судового рішення, суд не приймає з огляду на наступне.
Згідно абзацу третього частини першої статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Статтею 2 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 передбачено, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.
Таким чином, на податковий орган покладено повноваження застосовувати штрафні санкції, встановлені Указом Президента України від 12.06.1995 №436/95.
Крім того, перевіркою встановлено, що згідно технічного паспорту та плану будівлі за адресою м.Новомосковськ, вул. В.Ковалівка, 4, ЖБК «Чайка» є користувачем розташованої під зазначеною будівлею земельної ділянки з цільовим призначенням - житлова, площею 1373,8 кв.м.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 №2535-XII (чинний на момент правовідносин) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.
Згідно статті 5 вказаного Закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності договір оренди такої земельної ділянки (стаття 13 Закону України «Про плату за землю»).
Відповідно до статті 14 Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.
Таким чином, в порушення вищевказаних норм позивачем не подано до податкового органу розрахунки земельного податку та не сплачено земельний податок за визначений період.
Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного, суд вважає, що відповідач діяв правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України, довів факт наявності порушень позивачем податкового законодавства, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими та скасуванню не підлягають.
Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову житлово-будівельного кооперативу «Чайка» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити у повному обсязі.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 18 листопада 2013 року.
Суддя В.В. Степаненко