22.11.2013
Єун. 389/3551/13-К
провадження №1-кп/389/171/13
22 листопада 2013 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Шевцової Н.В.
при секретарі Баланюк Т.В.,
за участю прокурора - Байдака О.О.
обвинуваченого - ОСОБА_1
обвинуваченого - ОСОБА_2
захисника - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за №12013120050000289 відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 українець, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, директор ГО «СК «Хотей», зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий;
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, з угодою про визнання винуватості,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 українець, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово не працює, зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий,
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, з угодою про визнання винуватості,
Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скоїли заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, за наступних обставин.
В 2013 році (точний час та дата досудовим розслідуванням не встановлена) у ОСОБА_1 та ОСОБА_2, виник злочинний умисел на здійснення шахрайства, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме заволодінні грошовими коштами осіб, під виглядом надання можливості зіграти у азартні ігри, умовою участі в яких є внесення гравцями грошових ставок, що дає змогу отримати грошовий виграш, заздалегідь встановивши на комп'ютерах ігрові програми, які не передбачають отримання будь-якого виграшу.
Так, з метою реалізації злочинного наміру ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2 уклав договір № 2 суборенди нежилого приміщення та орендували у СПД ОСОБА_5 частину приміщення на 2 -му поверсі торгового комплексу «Європа», який розташований в м. Знам'янка, Кіровоградської області, по вул. Калініна, 134, в договорі зазначивши мету оренди - проведення виїзних турнірів по спортивному покеру. Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на здійснення шахрайства, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 завезли в орендоване приміщення ноутбуки та комп'ютери із ігровим програмним забезпеченням, призначеним для проведення на них гри, достовірно знаючи, про те, що встановлені на комп'ютерах ігрові програми не передбачають отримання будь-якого виграшу.
Наприкінці травня 2013 року (точної дати слідством не встановлено) ОСОБА_2 та ОСОБА_1, з метою здійснення шахрайських дій стосовно ОСОБА_6, достовірно знаючи про неможливість отримання будь-якого виграшу на встановлених ними у орендованому приміщенні комп'ютерах, під виглядом надання можливості зіграти у азартну гру, умовою участі в яких є внесення грошових ставок, що дає змогу отримати грошовий виграш, заволоділи грошовими коштами ОСОБА_6, в сумі 100 грн.
Аналогічним чином, наприкінці травня 2013 року (точної дати слідством не встановлено) ОСОБА_2 та ОСОБА_1, шляхом обману заволоділи грошовими коштами ОСОБА_7, в сумі 50 грн. та на початку червня 2013 року (точної дати слідством не встановлено) заволоділи грошовим коштами ОСОБА_8, в сумі 50 грн.
За угодою про визнання винуватості від 18.11.2013 року сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за ч.2 ст.190 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а ОСОБА_1 в свою чергу згоден понести покарання, визнає вину в скоєному.
За угодою про визнання винуватості від 22.11.2013 року сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_2 за ч.2 ст.190 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а ОСОБА_2 в свою чергу згоден понести покарання, визнає вину в скоєному.
Під час судового засідання обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України визнали повністю, просили суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити їм узгоджену міру покарання. Стверджували, що цілком розуміють свої права, характер обвинувачення, щодо якого вони визнають себе винуватими, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угоди судом, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, які їм роз'яснені судом.
Прокурор та захисники просили затвердити угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_1О і ОСОБА_2 узгоджену міру покарання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачені ОСОБА_1О і ОСОБА_2 визнали себе винними, відповідно до ст.12 КК України, є середньої тяжкості.
Суд, переконавшись, що укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є вірною, зобов'язання взяті за угодою обвинувачуваними виконані повністю, узгоджена міра покарання відповідає характеру і тяжкості обвинувачення, суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості від 22.11.2013 року, визнати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначити їм, узгоджене угодою покарання.
Відповідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.373, ст.ст.374,475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 18 листопада 2013 року, укладену у кримінальному провадженні №1-кп/389/171/13 (єдиний унікальний номер 389/3551/13-К), внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013120050000289, між прокурором та обвинуваченими ОСОБА_1 і ОСОБА_2.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначити йому, узгоджене угодою про визнання винуватості, покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначити йому, узгоджене угодою про визнання винуватості, покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Речові докази по справі, які знаходяться на зберіганні при матеріалах кримінального провадження - 2 зошити, 14 аркушів формату А4, - зберігати при матеріалах провадження.
Скасувати арешт, застосований ухвалою Ленінського районного суду від 02.08.2013 року з майна, а саме: з 2 ноутбуків марки «НР», ноутбука марки «Lenovo», гральних карт 14 колод, 534 гральних фішок, таймера, 2 маршрутизатори, валізи з 459 фішками, системного блоку «LG», стіл.
Вказані речові докази ( т.1 а.с.182) які знаходяться на зберіганні в УМВС України в Кіровоградській області - повернути ОСОБА_1.
Грошові кошти в сумі 200 грн., передані на зберіганні ОСОБА_9 - залишити у власність останньому.
Вирок може бути оскаржений, з урахуванням ч.3 ст.394 КПК України, до апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду Н.В.Шевцова