13 листопада 2013 р. Справа № 804/14448/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіСтепаненко В.В.
при секретаріНовченко Є.Ю.
за участю:
представників позивача представника відповідача Михайлова С.В., Лисого С.В. Дзіжка Р.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом комунального підприємства «Дніпродзержинське житлове об'єднання» до Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування рішень, -
Комунальне підприємство «Дніпродзержинське житлове об'єднання» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування рішень.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що внаслідок неправильного застосування приписів Закону України «Про виконавче провадження» відповідачем було відновлено виконавче провадження та накладено арешт на майно позивача, що є порушенням прав та інтересів комунального підприємства «Дніпродзержинське житлове об'єднання».
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що при поновленні виконавчого провадження державним виконавцем не враховано ч.2, 3 ст.67 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим Заводський відділ державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції проти позову не заперечує. У судовому засіданні представник відповідача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
У Заводському відділі державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції на примусовому виконанні перебувало зведене виконавче провадження №575 від 12.02.2012 року щодо стягнення з комунального підприємства «Дніпродзержинське житлове об'єднання» боргу на користь стягувачів.
05.07.2013 року на адресу відділу надійшла письмова заява Голови ліквідаційної комісії КП «Дніпродзержинське житлове об'єднання» з інформацією про те, що Рішенням Дніпродзержинської міської ради №825-37/VІ від 26.06.2013 року вирішено припинити діяльність підприємства КП «Дніпродзержинське житлове об'єднання» шляхом його ліквідації та просив закінчити виконавче провадження, а виконавчі документи передати ліквідаційній комісії для подальшого виконання.
На підставі пункту 7 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» 08.07.2013 року державним виконавцем винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень, які входили до зведеного виконавчого провадження, копії яких разом з виконавчими документами передано голові ліквідаційної комісії.
Постановою Прокуратури Заводського району м.Дніпродзержинська № 58 від 02.09.2013 року постановлено провести перевірку в порядку прокурорського нагляду за додержанням та застосуванням законів у Заводському відділі державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції.
Керуючись статтею 83 Закону України «Про виконавче провадження», начальником Заводського ВДВС Дніпродзержинського МУЮ здійснена перевірка матеріалів зведеного виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості з КП «Дніпродзержинське житлове об'єднання», за результатами якої винесені державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження скасовано, зведене виконавче провадження про стягнення заборгованості з КП «Дніпродзержинське житлове об'єднання» поновлено, оригінали виконавчих документів, направлені ліквідаційній комісії, витребувані для подальшого виконання.
02.09.2013 року державним виконавцем винесено постанови про відновлення виконавчого провадження та арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, копії якої направлено до реєструючих органів.
03.09.2013 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, копії якої направлено до банківських установ.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Законом України №5405-VI від 02.10.2012 року внесено зміни до Закону України «Про виконавче провадження», а саме скасовано норму передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника-юридичної особи.
Водночас, приписами статті 67 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі злиття, приєднання, поділу, виділу, перетворення боржника - юридичної особи стягнення за виконавчими документами звертається на кошти та інше майно тієї юридичної особи, на яку відповідно до закону покладено відповідальність за зобов'язаннями боржника - юридичної особи. У разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. У разі якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії (ліквідатору), виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому цим Законом.
Системний аналіз викладених обставин та зазначених норм свідчить, що позивач знаходиться в процедурі ліквідації, виконавчі провадження, в яких позивач є боржником, підлягають закінченню відповідно до пункту 3 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.
Згідно приписів частини 1 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Таким чином, вимога позивача про зняття арешту майна є правомірною.
Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.Дослідивши зібрані по справі докази та враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 69,00 грн. підлягає компенсації з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов комунального підприємства «Дніпродзержинське житлове об'єднання» до Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування рішень - задовольнити у повному обсязі.
Визнати незаконними дії Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції щодо відновлення виконавчого провадження, накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладення арешту на кошти боржника.
Скасувати постанову від 02.09.2013 року ВП №30733615 про відновлення виконавчого провадження.
Скасувати постанову від 02.09.2013 року ВП №31313895 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.
Скасувати постанову від 03.09.2013 року про арешт коштів боржника.
Присудити з Державного бюджету України на користь комунального підприємства «Дніпродзержинське житлове об'єднання» судові витрати у розмірі 69,00 грн. (шістдесят дев'ять гривень нуль копійок).
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 18 листопада 2013 року.
Суддя В.В. Степаненко