Справа № 136/2140/13-ц
іменем України
"12" листопада 2013 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Мочульської Л. Т.
за участю секретаря Белінська С. І.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ БОРЩІВСЬКОГО РАЙОННОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ про визнання довіреності удаваним правочином, про визнання укладення договору купівлі-продажу автомобіля, визнання права власності на автомобіль та зняття арешту з автомобіля
Позивач, звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідачів, в якому просив суд:
1) визнати довіреності посвідчені 05.10.2010 року та 08.10.2010 року державним нотаріусом Жашківської державної нотаріальної контори Черкаської області ОСОБА_4, якими ОСОБА_2 довірив позивачеві вчиняти будь-які угоди щодо розпорядження та експлуатації автомобілем КАМАЗ 55102 та причепом СЗАП 8527 - удаваними правочинами;
2) визнати, що між позивачем та ОСОБА_3 укладений договір купівлі-продажу вказаних транспортних засобів КАМАЗа та причіпа-самоскида ;
3) Визнати за позивачем право власності на дані транспортні засоби;
4) Зняти арешт із автомобіля КАМАЗ та причіпа-самоскида.
Як на підставу своїх позовних вимог послався на те, що 21.09.2010 року він у ОСОБА_3 ( який за дорученням ОСОБА_2Я керував автомобілем КАМАЗ 55102 та причіпом- самоскидом і мав право на їх продаж) придбав автомобіль КАМАЗ 55102 та причіп- самоскид за 80 000 гривень, про що є розписка від 21.09.2010 року. ОСОБА_3, одержавши від нього кошти, надав йому довіреності від 05.10.2010 року та від 08.10.2010 року, посвідчені нотаріально, оформлені від імені ОСОБА_2, на право експлуатації та розпорядження автомобілем та причіпом.
Дані транспортні засоби позивач не переоформив на себе за браком коштів, оскільки він є безробітним та інвалідом 3 групи і всю пенсію вимушений витрачати на ліки.
В серпні 2013 року він звернувся до Державтоінспекції УМВС України у Вінницькій області з проханням перереєструвати дані транспортні засоби, але йому відмовили, посилаючись на постанову державного виконавця ВДВС Борщівського РУЮ у Тернопільській області, про арешт автомобіля.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідачі в судове засідання не з»явились, хоча належним чином , у відповідності до ч.5 ст.74 ЦПК України, були повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать повернуті суду розписки про повідомлення їм часу та місця судового засідання 12.11.2013 року. Заяви з причиною неявки та про розгляд справи за їх відсутності , або про відкладення розгляду справи від них не надійшло. Тому, на підставі ст.169 ЦПК України, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи і вирішує її на підставі наявних у ній даних та доказів.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Позивач ставить питання про визнання довіреностей, посвідчених 05.10.2010 року та 08.10.2010 року державним нотаріусом Жашківської державної нотаріальної контори Черкаської області ОСОБА_4, якими ОСОБА_2 довірив позивачеві та ОСОБА_5 вчиняти будь-які угоди щодо розпорядження та експлуатації автомобілем КАМАЗ 55102 та причепом СЗАП 8527 - удаваними правочинами з метою приховання договору купівлі-продажу. В той же час, просить суд визнати, що 21.09.2010 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу вказаних транспортних засобів КАМАЗа та причіпа-самоскида .
На підтвердження вказаних обставин суду надано копію розписки від 21.09.2010 року про одержання ОСОБА_3 80 000 гривень від позивача за автомобіль КАМАЗ 55102 та причіп без генеральної довіреності, так як власник ОСОБА_2 знаходиться в Росії ( а.с.5), а також копії довіреностей, посвідчених 05.10.2010 року та 08.10.2010 року державним нотаріусом Жашківської державної нотаріальної контори Черкаської області ОСОБА_4, якими ОСОБА_2 довірив позивачеві та ОСОБА_5 вчиняти будь-які угоди щодо розпорядження та експлуатації автомобілем КАМАЗ 55102 та причепом СЗАП 8527 ( а.с.7,8).
В той же час, відповідно до частин 1,3 статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Доручення на право відчуження майна хоча і є цивільно-правовою угодою, однак, прав власника само по собі не порушує до часу здійснення на підставі нього цивільно-правового договору про відчуження майна.
Відповідно до положень ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину встановлені ст. 203 ЦК України, відповідно до ч. 4 якої правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до вимог ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти: правочини між юридичними особами; правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.
Договір купівлі-продажу автомобіля має свою специфіку.
Письмова форма договору купівлі-продажу автомобіля передбачена постановою КМ від 07.09.98 N 1388, якою затверджені Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин на шасі, автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок (далі - Правила), згідно з п. 2 яких вони є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб.
Відповідно до п. 8 зазначених Правил перед відчуженням транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ.
Згідно з п. 40 цих Правил зняття з обліку транспортних засобів здійснюється після їх огляду в підрозділі ДАІ на підставі заяви власника з поданням документа, що посвідчує його особу.
З матеріалів справи вбачається, що спірний автомобіль не був знятий з обліку в органах ДАІ, залишався зареєстрованим за власником - ОСОБА_2 ( а.с6). Заява від останнього про зняття з обліку автомобіля не подавалась і його огляд органами ДАІ не здійснювався.
Не надходила така заява й від позивача, який мав на те повноваження за дорученням від ОСОБА_2
Пунктом 42 Правил передбачено: якщо транспортний засіб знімається з обліку у зв'язку з його відчуженням, у свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) робиться відмітка про зняття з обліку транспортного засобу для реалізації в межах України.
До вчинення цих дій відповідач не мав права відчужувати спірний автомобіль, а позивач його придбати.
Відповідно до п. 8 зазначених Правил правомірність придбання транспортного засобу підтверджується зазначеними в них документами, зокрема довідкою-рахунком, виданою за формою згідно з додатком №1 до цих Правил, договором та іншими посвідченими в установленому порядку документами, що встановлюють право власності на автомобіль.
Бланки довідок-рахунків є бланками суворого обліку і виготовляються в порядку, передбаченому постановою КМУ від 19.04.93 N 283.
Сукупність наявних у справі доказів свідчить про те, що в установленому порядку договір купівлі-продажу спірного автомобіля між його власником (ОСОБА_2Я.) та ОСОБА_1, а також між ОСОБА_3 та позивачем не укладався. Тому, з огляду на викладене, посилання на доручення від 05 та 08 жовтня 2010 року, як на удаваний правочин купівлі-продажу автомобіля і причіпа-самоскида , з метою приховання договору купівлі-продажу між позивачем та ОСОБА_3 , та як на підставу набуття права власності позивача на автомобіль і причіп-самоскид - є безпідставним.
За своїм юридичним змістом договір доручення є договором про представництво, оскільки повірений зобов'язується діяти від імені довірителя. При цьому, він не має права укладати угоду від імені особи, яку він представляє, відносно себе ( ч.3 ст.238 ЦК України).
Таким чином, позовні вимоги про набуття позивачем права власності на спірні транспортні засоби не ґрунтуються на законі, тому в задоволенні позовних вимог про визнання довіреностей , посвідчених 05.10.2010 року та 08.10.2010 року державним нотаріусом Жашківської державної нотаріальної контори Черкаської області ОСОБА_4, якими ОСОБА_2 довірив позивачеві та ОСОБА_5 вчиняти будь-які угоди щодо розпорядження та експлуатації автомобілем КАМАЗ 55102 та причепом СЗАП 8527 - удаваними правочинами з метою приховання договору купівлі-продажу; та в задоволенні позовної вимоги про визнання того, що між позивачем та ОСОБА_3 21.09.2010 року укладений договір купівлі-продажу вказаних транспортних засобів КАМАЗа та причіпа-самоскида ; а також у визнанні за позивачем права власності на дані транспортні засоби; - слід відмовити.
Не підлягає задоволенню також позовна вимога про зняття арешту з автомобіля та причіпа-самоскида, з тих підстав, що позивач не є їх власником та не надав суду доказів як про накладення арешту так і підстав для його зняття.
На підставі ст.ст. 203,206,208,237,238,328 ЦК України, Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин на шасі, автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою КМ від 07.09.98 N 1388, керуючись ст.ст. 169, 209-215 ЦПК України
суд
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскарженим в апеляційному порядку протягом десяти днів. Після закінчення цього строку рішення набирає законної сили, якщо не було подано апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: ОСОБА_6