Справа № 136/2101/13-ц
іменем України
"05" листопада 2013 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Мочульської Л. Т.,
за участю секретаря Белінській С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець ЦИВІЛЬНУ справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, який був зареєстрований 21.02.2011 року виконкомом Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області, актовий запис № 7. Від даного шлюбу у подружжя народилася донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з матір'ю та перебуває на її утриманні. Причиною розлучення позивачка називає те, що спільне життя з відповідачем не склалося через досить часті суперечки, що виникали по різним питанням під час шлюбу, а також через суттєві погляди на життя. Внаслідок цього вони з чоловіком на протязі року однією сім'єю не проживають. Тому позивачка вважає, що сім'я розпалась остаточно та просить суд розірвати шлюб із відповідачем.
Окрім цього, позивачка просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання їх малолітньої доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 800 грн. щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі заяви до повноліття дочки та аліменти на її утримання у розмірі 400 грн. щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною трьох років. Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що вони спільно з відповідачем не проживають, самотужки виховувати та утримувати доньку вона не має змоги, оскільки не працює та не має власного заробітку, а відповідач добровільно матеріальної допомоги не надає. Також просила стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.
В судове засідання позивачка не з'явилася. Надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності; позов підтримує у повному обсязі, просить його задовольнити.
Відповідач в судовому засідання позов визнав частково. Погодився на розірвання шлюбу, оскільки їхні з позивачкою відносини не склалися. Незважаючи на те, що з самого початку все було боре: вони жили разом, у нього була робота з гідною заробітною платою, яку він згодом залишив заради сім'ї. Натомість, позивачка забрала дитину і залишила його, переїхавши до сестри. Таким чином, з серпня 2013 року вони разом не проживають. Сплачувати аліменти на дитину він згоден у розмірі 500 грн. щомісяця, а на дружину - 100 грн. щомісяця, оскільки позивачка навчається, отримує стипендію і допомогу по догляду за дитиною, а він з 27.06.2013 року не працює, що підтвердив довідкою виконкому Турбівської селищної ради, яку надав суду. Інших аліментних зобов'язань він не має.
Відповідно до ст.ст. 110, 112 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам будь-кого з них.
Судом установлено, що шлюб між сторонами був зареєстрований 21.02.2011 року виконкомом Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області, актовий запис № 7. Від даного шлюбу у подружжя народилася донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сім'я розпалась через суперечки та суттєву різницю у поглядах на життя, у зв'язку з чим подальше сімейне життя стало неможливим і з серпня 2013 року сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, дитину спільно не виховують. І позивач і відповідач наполягають на розірванні шлюбу.
При таких обставинах суд приходить до висновку, що сім'я розпалась повністю та остаточно, і зберегти її неможливо, а тому збереження шлюбу суперечить як інтересам позивачки, відповідача, а також сім'ї в цілому, у зв'язку з чим позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Крім цього, судом встановлено, що 24.08.2011 року у сторін по справі народилась дочка ОСОБА_3, батьком якої, згідно свідоцтва про народження (серії 1-АМ №203561) є відповідач. Позивачка потребує матеріальної допомоги на утримання дитини, оскільки дочка проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні, що підтвердив сам відповідач. Крім цього, враховуючи, що відповідачка не працює, ВОНА потребує матеріальної допомоги. В даний час сторони спільно не проживають, відповідач допомогу дочці та дружині не надає.
ОСОБА_2, згідно довідки №2678 від 01.11.2013 року, виданої виконкомом Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області, з 27.06.2013 року і по даний час не працює, не навчається та не служить. Однак, в судовому засідання відповідач погодився виплачувати аліменти на утримання дочки в розмірі 500 гривень щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, а на дружину - 100 грн. щомісячно до досягнення дочкою віку трьох років.
Відповідно до ст.ст.180, 181, 182, 183 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття; кошти на утримання дитини можуть присуджуватись у частці від доходу батька, або у твердій грошовій сумі; частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом. А мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 СК України (коли розмір аліментів визначається у твердій грошовій сумі).
Крім цього, відповідно до діючого законодавства (ст.ст. 80,84 Сімейного кодексу України), дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Це право дружина має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Аліменти можуть присуджуватись у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя, або у твердій грошовій сумі.
Згідно з ч.1 ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, суд, за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Позивачкою не надано суду доказів про спроможність відповідача сплачувати аліменти у запропонованому нею розмірі.
Визначаючи розмір аліментів, суд враховує обставини, визначені ч. 1 ст. 182 СК України та приходить до висновку, що відповідач спроможний виплачувати на користь позивачки аліменти на дитину в розмірі 500 грн. щомісячно, до повноліття дочки, та на утримання дружини в розмірі 100 гривень щомісячно до досягнення дочкою віку трьох років.
Згідно ст. 367 ЦПК України дане рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
В силу ст. 88 ЦПК України позивачці, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати та з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір, від сплати якого була звільнена позивачка при зверненні до суду.
На підставі ст.ст. 80, 84, 180, 181, 182, 184, 191 СК України, керуючись ст.ст. 88, 209, 213-215, 367 ЦПК України,
ПОЗОВ ЗАДОВОЛЬНИТИ ЧАСТКОВО.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 (до реєстрації шлюбу - САМІЛЯК) та ОСОБА_2, який був зареєстрований 21.02.2011 року виконкомом Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області, актовий запис № 7.
Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - в розмірі 500 гривень щомісячно, починаючи стягнення з 27 вересня 2013 року і до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на її утримання - в розмірі 100 гривень щомісячно, починаючи стягнення з 27 вересня 2013 року і до досягнення дочкою ОСОБА_4 віку трьох років, тобто, до 24.08.2014 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 229,40 грн. та на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у вигляді судового збору в сумі 114,7 грн.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили направити до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів.
Після закінчення цього строку рішення набирає законної сили, якщо не надійде апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: ОСОБА_5