Рішення від 07.11.2013 по справі 161/19146/13-ц

Справа № 161/19146/13-ц

Провадження № 2/161/5289/13

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Пахолюка А.М.

при секретарі - Шандерик В.В.

з участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк (далі - ПАТ КБ) «ПриватБанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 18.01.2007 року укладено кредитний договір №б/н відповідно до якого останній надано кредит в розмірі - 10000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі - 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Однак, відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання за договором.

Станом на 31.07.2013 року заборгованість за кредитним договором становить - 27812,37 грн., з яких заборгованість за кредитом - 7608,10 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом - 13918,36 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 4485,32 грн., штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна ставка) - 1300,59 грн.

На підставі наведеного, просить суд, стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість в розмірі - 27 812,37 грн., згідно кредитного договору №б/н від 18.01.2007 року та понесені судові витрати по справі.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав з підстав, зазначених в позовній заяві. Просив суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, подала заяву про застосування строків позовної давності і з цих підстав просила суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст.ст. 526, 527, 530, 651, 1048, 1050, 1054 ЦК України.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з кредитного договору №б/н від 18.01.2007 року укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2, останній надано кредит в розмірі - 10000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі - 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 7-11).

Факт укладення договору між сторонами підтверджується відповідною заявою ОСОБА_2 від 18.01.2007 року на видачу карткового кредиту, в якій зазначено, що остання своїм підписом підтвердила факт ознайомлення із Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами банку, а також 25.01.2007 року отримала кредитну картку банку (а.с. 7).

Доводи відповідача в судовому засіданні про те, що вона не пам?ятає про факт підписання заяви та отримання кредиту, суд вважає безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на жодних належних доказах.

Згідно п.п. 6.5. Умов і Правил надання банківських послуг, які в даному випадку є невід'ємною частиною договору, позичальник зобов'язується погашати заборгованість по кредиту, процентам за його використання по перевищення платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбаченим цим договором (а.с. 9 зворот).

Відповідно до п. 6.6. Умов і Правил надання банківських послуг позичальник у випадку невиконання обов'язків по договору, по вимозі банку виконати обов'язки по поверненню кредиту, зобов'язується оплати винагороду банку (а.с. 9 зворот).

Згідно п.п. 8.6. Умов і Правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежу по обов'язкових із грошових зобов'язань, передбаченим дійсним договором більше чим на 120 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову (а.с. 9 зворот).

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання за договором.

Станом на 31.07.2013 року заборгованість за кредитним договором становить - 27812,37 грн., з яких заборгованість за кредитом - 7608,10 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом - 13918,36 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 4485,32 грн., штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна ставка) - 1300,59 грн. (а.с. 4-6).

Правильність проведених банком розрахунків відповідачем не спростована.

Отже, ОСОБА_2 істотно порушила умови кредитного договору, ст. 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України не повернула суму простроченого кредиту, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, а тому позов слід задовольнити.

Доводи відповідача про пропуск позивачем строків позовної давності суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до п. 9.12 Умов і Правил надання банківських послуг, які є невід'ємною частиною договору, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на такий же термін.

Пунктом 6.4 Умов і Правил надання банківських послуг передбачено, що у випадку незгоди зі змінами правил та/або тарифів банку, позичальник зобов'язаний надати банку письмову заяву про розірвання цього договору і здійснити погашення заборгованості перед банком (у випадку, якщо вона є), в тому числі заборгованість, яка виникла протягом 30 днів з моменту повернення карт, виданих держателю і його довіреним особам. При незгоді зі списанням коштів по картрахунку письмово проінформувати банк про це протягом 35 днів з моменту списання.

Отже, сторони, укладаючи зазначений договір, досягли згоди, що по закінченню строку його дії відповідна картка продовжується банком на новий строк, якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії) не поступило письмової заяви держателя про закриття картрахунку, а відтак продовжується строк дії кредитного договору, тобто, момент досягнення домовленості вважається таким, що настав.

Таким чином, на підставі умов кредитного договору, строк дії картки та строк дії кредитного договору поновлюється кожного разу зі спливом терміну дії карти.

Із матеріалів справи вбачається, що з моменту укладання кредитного договору, 18.01.2007 року, ніхто зі сторін до цього часу не заявив про намір його припинити. У свою чергу, відповідачка не надала банку письмової заяви про закриття картрахунку.

За таких обставин строк дії картки, у тому числі і строк дії кредитного договору, пролонгувався з кожним роком і на даний час діє до 18.01.2014 року, а тому суд приходить до висновку що банком не пропущено строки звернення до суду в даному випадку.

Крім того, штрафні санкції банком нараховано 31.07.2013 року, що вбачається із розрахунку (а.с.6), а тому визначений у п.1 ч.2 ст.258 ЦК України строк щодо стягнення неустойки банком також не пропущено.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути в користь позивача кредитну заборгованість в сумі 27812 грн. 37 коп. та судові витрати в розмірі 278 грн. 12 коп.

Керуючись ст.ст. 3, 8, 10, 14, 15, 30, 60, 61, 62, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 257, 258, 267, 526, 527, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 Цивільного кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний код - НОМЕР_1, в користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк” заборгованість в розмірі - 27 812 (двадцять сім тисяч вісімсот дванадцять) грн. 37 коп. згідно кредитного договору №б/н від 18.01.2007 року (в тому числі: заборгованість за кредитом - 7608,10 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом - 13918,36 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 4485,32 грн., штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна ставка) - 1300,59 грн.).

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний код - НОМЕР_1, в користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк” понесені витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі - 278 (двісті сімдесят вісім) грн. 12 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк

Попередній документ
35415750
Наступний документ
35415752
Інформація про рішення:
№ рішення: 35415751
№ справи: 161/19146/13-ц
Дата рішення: 07.11.2013
Дата публікації: 22.01.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу