20 листопада 2013 року м. Київ В/800/4511/13
Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:
судді-доповідача Ланченко Л.В.
суддів Бившевої Л.І.
Нечитайла О.М.
Лосєва А.М.
Пилипчук Н.Г.
розглянувши заяву Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів
про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.10.2013
у справі № 2а-8127/11/1270
за позовом Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області
про визнання бездіяльності протиправною та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -
СДПІ з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального ГУ Міндоходів подано заяву №5660/10/10-013 від 04.11.13 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.10.2013, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права: ст.7, п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», в ухвалі щодо якої подана заява про перегляд, та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.07.2010 у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ у Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України.
Ухвала Вищого адміністративного суду України від 09.10.2013, щодо якої подана заява про перегляд, мотивована тим, що виникнення права позивача як платника ПДВ на податковий кредит є наслідком фактичного здійснення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування, за наявності податкових накладних, виписаних його контрагентами, які у свою чергу були включені до відповідного державного реєстру та мали свідоцтво платника ПДВ. Сплата постачальникам в ціні придбаних товарів (робіт, послуг) ПДВ, що зумовило виникнення від?ємного значення ПДВ в податковому обліку позивача податковим органом не заперечується, у той час як невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.
Така позиція суду касаційної інстанції узгоджується з практикою, що склалася при вирішенні справ у подібних правовідносинах, зокрема, з постановою Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ «Фірма «ВІК» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
Частина перша статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язує суди привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Таким чином, на даний час судове рішення суду касаційної інстанції, щодо якого подана заява про перегляд, повністю відповідає рішенням Верховного Суду України, ухваленим у подібних правовідносинах та із застосуванням тих самих норм матеріального права.
З огляду на викладене, підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України відсутні.
Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів у допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.10.2013.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Л.В. Ланченко
Л.І.Бившева
О.М.Нечитайло
А.М.Лосєв
Н.Г.Пилипчук