Ухвала від 13.11.2013 по справі 2а-12520/10/16/0170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року м. Київ К/9991/42279/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.- головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим (далі - Феодосійська МДПІ)

на постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.11.2010

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2011

у справі № 2а-12520/10/16/0170

за позовом комунального підприємства "Екосервіс-Кіровське" (далі - Підприємство)

до Феодосійської МДПІ

про скасування рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.11.2010, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2010, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Феодосійської МДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.06.2010 № 0000532301.

У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що відповідачем було пропущено установлений статтею 250 Господарського кодексу України строк застосування адміністративно-господарських санкцій під час притягнення Підприємства до відповідальності за порушення правил оприбуткування готівки.

Посилаючись на неправильне застосування судами пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного Банку України від 15.12.2004 № 637, статей 1, 2 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», Феодосійська МДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові Підприємства.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для її задоволення з урахуванням такого.

Судовими інстанціями під час розгляду цієї справи встановлено, що в ході проведення невиїзної документальної перевірки Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 31.12.2007, оформленої актом від 09.06.2010 № 160/23-01/33176356, Феодосійською МДПІ було виявлено факти неоприбуткування позивачем готівкових коштів, отриманих з розрахункового рахунку Підприємства, у загальній сумі 39967,40 грн., а саме - у вересні 2007 року в розмірі 31267,40 грн. та у жовтні 2007 року в сумі 8700 грн.

Наведені обставини стали підставою для застосування до Підприємства штрафу в сумі 199 837 грн. згідно з оспорюваним рішенням.

Приймаючи рішення про задоволення даного позову, попередні судові інстанції цілком правильно визначили правову природу зазначеного штрафу як різновиду адміністративно-господарської санкції.

Так, відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення правил оприбуткування готівки підпадають під визначення адміністративно-господарських санкцій у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, а тому такі санкції можуть застосовуватися виключно у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу.

Статтею 250 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з установлених судами обставин справи, з моменту вчинення позивачем зафіксованих в акті перевірки правопорушень (що сталося у вересні, жовтні 2007 року) і до дати прийняття оспорюваного рішення про застосування до Підприємства штрафних санкцій за ці правопорушення (21.06.2010) сплинуло понад два роки.

Наведений факт було цілком об'єктивно розцінено судами як обставину, що виключає правомірність застосування зазначених штрафних санкцій, у зв'язку з чим суди обґрунтовано задовольнили позовні вимоги.

Доводи касаційної скарги не спростовують наведеного висновку судів, позаяк спрямовані на правову кваліфікацію протиправної поведінки суб'єкта господарювання (позивача у справі), що, за умови спливу строку застосування адміністративно-господарських санкцій, не впливає на правову оцінку обставин даної справи.

Оскільки у розглядуваній справі норми матеріального права було правильно застосовано судами, а висновки попередніх інстанцій відповідають установленим у справі обставинам та наявним у ній доказам, то підстави для скасування оскаржуваних рішень відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим відхилити.

2. Постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.11.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2011 у справі № 2а-12520/10/16/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко

судді:І.О. Бухтіярова

І.В. Приходько

Попередній документ
35393983
Наступний документ
35393985
Інформація про рішення:
№ рішення: 35393984
№ справи: 2а-12520/10/16/0170
Дата рішення: 13.11.2013
Дата публікації: 22.11.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; грошового обігу та розрахунків, у тому числі: