"11" листопада 2013 р. м. Київ К/800/30215/13
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Пилипчук Н.Г.
Цвіркуна Ю.І.
за участю секретаря Корженкової І.О.
представників позивача Колійчука К.О., Чуєва С.В.
відповідача Стецюка Б.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013
у справі №826/1382/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Охоронні системи»
до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 21.03.2013 в задоволенні адміністративного позову ТОВ «НТЦ «Охоронні системи» відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 21.03.2013 скасовано. Прийнято нову про задоволення позову. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом?янському районі м.Києва ДПС №0006632203 та №0006642203 від 12.12.2012.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань правомірності нарахування позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин із ТОВ «Ангели Техно» за період з 01.01.2012 по 30.06.2012, за результатами якої складено акт №7781/22-3-31405191 від 21.11.2012.
За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення пунктів підпунктів 14.1.27, 14.136 пункту 14.1 статті 14, підпункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1296170,00 грн., у тому числі за І квартал, півріччя 2012 року; пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 1394416,00 грн., у тому числі за січень 2012 року - 23152,00 грн., лютий 2012 року - 239840,00 грн., березень 2012 року - 781126,00 грн., квітень 2012 року - 238859,00 грн., травень 2012 року - 111439,00 грн.
Висновки акта перевірки мотивовані неможливістю проведення зустрічної звірки ТОВ «Ангели Техно» оскільки вказане підприємство згідно акта ДПІ у Печерському районі м.Києва, не знаходиться за адресою місцезнаходження.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.12.2012: №0006632203, яким за порушення підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1620213,00 грн., у тому числі за основним платежем - 1296170,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 324043,00 грн.;
№0006642203, яким за порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1743020,00 грн., у тому числі за основним платежем - 1394416,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 348604,00 грн.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судом повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.
Відповідно до пп.14.1.27. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). До складу витрат підприємства включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
Не належать до складу витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку (пп.139.1.9. п.139.1 ст.139 Кодексу).
Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Відповідно до п.198.1, п.198.3 ст.198 цього Кодексу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до п.201.10 ст.201 цього Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Таким чином, для підтвердження наявності підстав для включення витрат на оплату виконаних робіт до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (платіжні доручення, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «НТЦ «Охоронні системи» (генпідрядник) з ТОВ «Ангели Техно» (субпідрядник) укладено договори субпідряду від 29.08.2011 №194М, від 28.09.2011 №2809/11 та від 19.10.2011 №200М, за якими ТОВ «Ангели Техно» зобов'язувалось своїми силами, засобами та на власний ризик виконати комплекс робіт з монтажу системи димовидалення відповідно до кошторисної документації на Будівництві комплексу будинків і споруд для обслуговування міжнародного аеропорту по вул.Медовій (аеропорт «Київ» (Жуляни) в Солом'янському районі м.Києва. Новий міжнародний термінал «А»; комплекс робіт по монтажу протипожежних поясів з межею вогнестійкості R150 та R60 на об'єкті «Адміністративно-торговельний центр на перетині вул.А. Заболотного та Столичного шосе в Голосіївському районі м. Києва»; та комплекс основних робіт з будівництва об'єкта «Соціально-громадський комплекс у складі готелю, офісних будівель, багатофункціонального торговельного центру, паркінгу, об'єкта енергозабезпечення для влаштування дороги, обмежених бульв.Дружби Народів, вул.Горького, вул. Миколи Грінченка та Панаса Любченка у Голосіївському районі м.Києва».
Згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт за січень-травень 2012 року ТОВ «Ангели Техно» виконало обумовлені договорами роботи на суму 8366496,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 1394416,00 грн.
Виконання умов зазначених договорів, включення витрат на оплату виконаних контрагентом робіт до складу валових витрат підприємства, а також сплата податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи підтверджується наданими позивачем копіями договорів субпідряду, укладених з ТОВ «Ангели Техно», актів приймання виконаних робіт, податкових накладних, актів прийняття до експлуатації об'єктів, телефонограм, копіями робочої документації та проектів, довідками банку про рух коштів на рахунку.
Відповідач, заперечуючи право позивача на формування податкового кредиту та валових витрат за операціями з вищезазначеним контрагентом, обґрунтовував свої доводи, які підтримані судом першої інстанції, тим, що документально зустрічними звірками не підтверджено взаємовідносини позивача з ТОВ «Ангели Техно», оскільки згідно акта ДПІ у Печерському районі м. Києва останній не знаходиться за своїм місцем знаходження, отже, віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту відповідних сум по взаємовідносинам із зазначеним контрагентом є протиправним та призвело до заниження податку на прибуток та податку на додану вартість.
Однак, як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, взаємовідносини позивача з контрагентом, який на момент здійснення господарських операцій був належним чином зареєстрований, у т.ч. як платник податку на додану вартість, оформлені договорами, які не були визнані в судовому порядку недійсними, підтверджені актами виконаних робіт та податковими накладними, отже, позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на отримання податкового кредиту та включення витрат, понесених ним за відповідними договорами (витрат на оплату робіт) до складу валових витрат.
На підтвердження обставин добросовісності позивача, при вчиненні згаданих господарських операцій з ТОВ «Ангели Техно», були надані копії свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Ангели Техно», довідки про взяття на облік платника податків, відповідно до яких контрагент позивача був належним чином зареєстрованим у податкових органах та був платником податку на додану вартість на час вчинення господарських операцій, наданими контрагенту позивача дозволами на початок виконання робіт підвищеної небезпеки, ліцензіями Державного департаменту пожежної безпеки МНС України, штатними розписами ТОВ «Ангели Техно», його фінансовими звітами.
Доводи відповідача, що спірні операції не мали реального характеру, не можуть бути підставою для інших висновків, оскільки засновані на припущеннях, що суперечить ст.159 КАС України. Факт наявності у сторін правочину протиправного умислу при укладанні договорів, відповідачем не доведено. У той час як фіктивність фінансових операцій позивача, може бути підтверджена виключно вироком суду про визнання винними осіб, які уклали договір та склали первинні документи, які містять відомості про господарські операції, зокрема, щодо виконання (невиконання) сторонами умов договору.
Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для його скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 - без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Н.Г.Пилипчук
Ю.І.Цвіркун