18 листопада 2013 року м. Київ К/800/13630/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Борисенко І.В.
Моторного О.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона»
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2013
та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2012
у справі № 2а-10847/11/2670
за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
до Приватного акціонерного товариства «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона»
про стягнення податкової заборгованості
Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва звернулась до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» податкової заборгованості із земельного податку у розмірі 2 961 850,07 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2013, позов задоволено частково; стягнуто з відповідача податковий борг по земельному податку у розмірі 2 575 516,95 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ПАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва як платник податків.
За період з 01.01.2007 по 31.12.2008 та з 01.01.2010 по 31.12.2011 відповідач подавав до ДПІ у Печерському районі м. Києва розрахунки по земельному податку за земельні ділянки по вул. Івана Кудрі, 5 в м. Києві площею 39 042,65 м2 та по вул. Саперне поле, 9-а в м. Києві площею 2 432,16 м2.
З поданого відповідачем до податкового органу податкового розрахунку земельного податку на земельні ділянки за вказаними адресами земельний податок у період з 01.01 по 31.12.2007 становив 412 100,16 грн., а з поданого уточнюючого податкового розрахунку земельного податку на земельні ділянки земельний податок у період з 01.01 по 31.12.2007 становив 599 457,10 грн.
Згідно поданого податкового розрахунку земельного податку на земельні ділянки земельний податок у період з 01.01 по 31.12.2008 становив 1 031 301,90 грн.
У 2009 році відповідач земельний податок за вищевказані земельні ділянки не сплатив та податкові розрахунки земельного податку за 2009 рік не подав.
Згідно поданого відповідачем податкового розрахунку земельного податку на земельні ділянки земельний податок у період з 01.01 по 31.12.2010 становив 161 409,71 грн., а у період з 01.01 по 31.12.2011 - 75 110,53 грн.
Також, з матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем земельного податку, а також несплатою його в повному обсязі, 20.07.2007 податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення про донарахування податкового зобов'язання з земельного податку:
- № 0006182312/0 в розмірі 940 271,83 грн., в т.ч.: 626 847,89 грн. основного платежу та 313 423,94 грн. штрафних (фінансових) санкцій;
- № 0006192312/0 в розмірі 18 983,43 грн. (20% узгодженої суми податкового зобов'язання, сплаченої з затримкою);
- № 0006202312/0 в розмірі 214 637,82 грн. (50% узгодженої суми податкового зобов'язання, сплаченої з затримкою);
- № 0006212312/0 в розмірі 3 291,99 грн. (10% узгодженої суми податкового зобов'язання, сплаченої з затримкою).
Загальна сума податкового боргу згідно вищевказаних податкових повідомлень-рішень склала 1 177 185,07 грн.
Також, у зв'язку з неподанням відповідачем податкового розрахунку земельного податку за 2009 рік, ненарахуванням та несплатою податку у сумі 88 871,55 грн., було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001432312/0 від 18.02.2010, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку у розмірі 133 477,33 грн., в т.ч.: 88 871,55 грн. основного платежу та 44 605,78 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
За результатами проведеної процедури апеляційного узгодження вказаних податкових повідомлень-рішень, останні були визнані правомірними у справі № 8/10 згідно постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2008, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2009 та у справі № 2а-3215/10/2670 згідно постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2010, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону).
Згідно з пп. «а» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.
Відповідно до пп. пп. 17.1.1, 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 цього Закону платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку; у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «а» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 цього Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків (пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 зазначеного Закону).
Як встановлено матеріалами справи, відповідачем було самостійно донараховано і не сплачено податкове зобов'язання з земельного податку за період з січня по грудень 2008 року та з лютого по грудень 2010 року, внаслідок чого у відповідача наявна заборгованість з земельного податку станом на 08.12.2011 у розмірі 1 264 854,55 грн., який включає і пеню, що була нарахована відповідачу в період з січня по грудень 2008 року та з лютого по грудень 2011 року, з врахуванням відповідних проплат.
Згідно положень пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, визначено право органів державної податкової служби у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо стягнення податкового боргу.
Орган державної податкової служби відповідно до положень п. п. 95.1 - 95.3 ст. 95 ПК України здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
За встановлення в судовому порядку наявності у відповідача податкового боргу, який виник у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань із земельного податку в розмірі 2 575 516,95 грн. (1 310 662,40 грн. + 1 264 854,55 грн.), суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення податкового боргу на вказану суму.
Враховуючи викладене, межі перегляду, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» відхилити.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2013 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2012 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)В.В. Кошіль
Судді(підпис)І.В. Борисенко
(підпис)О.А. Моторний