07 листопада 2013 року м. Київ К/9991/46123/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Степашка О.І.
суддів: Бившевої Л.І.
Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21.09.2010
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2011
у справі № 2а-1568/10/2170
за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_2
до1. Прокопенка В'ячеслава Павловича - головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової адміністрації у Херсонській області 2. Літвінова Володимира Віталійовича головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової адміністрації у Херсонській області 3. Державної податкової адміністрації у Херсонській області 4. Державної податкової адміністрації у м. Херсоні
прозахист порушеного права
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_2.) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Прокопенка В'ячеслава Павловича - головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової адміністрації у Херсонській області (далі по тексту - відповідач-1), Літвінова Володимира Віталійовича головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової адміністрації у Херсонській області (далі по тексту - відповідач-2), Державної податкової адміністрації у Херсонській області (далі по тексту - відповідач-3, ДПА у Херсонській області) та Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі по тексту - відповідач-4, ДПІ у м. Херсоні) про захист порушеного права.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21.09.2010, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2011, позов задоволено. Скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.03.2010 №0005732307, №0005742307.
В касаційній скарзі відповідач-4 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою та здійснює свою підприємницьку діяльність у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», за адресою: АДРЕСА_1.
24.02.2010 ДПА у Херсонській області було проведено перевірку дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання готівки, наявності торгових патентів і ліцензій ФОП ОСОБА_2 в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Дана перевірка проводилась на підставі направлення на перевірку № 252/237 від 01.02.2010, виписаного на підставі плану перевірок суб'єктів господарювання відділом контролю за суб'єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі управління податкового контролю юридичних осіб з 01.02.2010 по 28.02.2010, затвердженого наказом ДПА у Херсонській області.
На думку колегії суддів, суди попередніх інстанції вірно дійшли висновку щодо задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Крім того, ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону, а відповідно до ч. 4 вказаної статті планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», умовами допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення є направлення на перевірку та копія наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, які надаються платнику податків під розписку.
Згідно ч. 2 ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ненадання під розписку платнику податків направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій і не заперечувалося відповідачами, направлення на проведення перевірки не було вручено безпосередньо платнику податків ФОП ОСОБА_2 чи продавцю, яка провела розрахункову операцію, а було вручено дружині позивача - ФОП ОСОБА_5, яка здійснює, підприємницьку діяльність у тому ж приміщенні, що і ФОП ОСОБА_2, а саме: у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1.
В свою чергу, ФОП ОСОБА_5 зробила запис на направленні № 252/237 від 01.02.2010 про недопущення працівників податкового органу до перевірки.
Отже, з урахуванням встановлених обставин та матеріалів справи, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанції про те, що перевірка позивача була проведена з порушеннями вище зазначених вимог Закону, у зв'язку з чим, рішення про застосування штрафних санкцій до позивача прийняте на підставі вказаної перевірки підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні відхилити.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21.09.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)Л.І. Бившева
(підпис)М.О. Федоров