"01" листопада 2013 р. м. Київ К-34165/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),
Винокурова К.С.,
Малиніна В.В.
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Миколаївського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про перерахунок пенсії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 13 жовтня 2010 року,-
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 13 жовтня 2010 року закрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Центрального районного суд м. Миколаєва від 25 травня 2009 року.
Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанцій, ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду та ухвалити нове рішення по суті заявлених позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу у порядку цивільного судочинства відповідно до Закону України № 1691-VI від 18 лютого 2010 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами».
Постановляючи ухвалу про закриття апеляційного провадження, Апеляційний суд Миколаївської області, виходив з того, що за рішенням Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 р. № 19-рп/2010 дана справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства та підлягає поверненню до Одеського апеляційного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
З таким висновком суду погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, з огляду на наступне.
Законом України від 18.02.2010 року № 1691-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами», який набрав законної сили 10.03.2010 року, були внесені зміни до ч.1 ст. 15 ЦПК України та п. 3 ч. ст. 18 КАС України, відповідно до яких у порядку цивільного судочинства розглядаються спори з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них.
Проте, Положеннями пунктів 1, 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 року № 19-рп/2010 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" визнано такими, що не відповідають Конституції України, норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" від 18 лютого 2010 року № 1691-VI та Цивільного процесуального кодексу України, якими справи, пов'язані із соціальними виплатами, що підлягали розгляду адміністративними судами, було передано місцевим загальним судам для розгляду в порядку цивільного судочинства.
Пунктом 3 резолютивної частини вказаного Рішення Конституційного Суду України встановлено, що положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" від 18 лютого 2010 року № 1691-VI та Цивільного процесуального кодексу України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
За таких обставин з 9 вересня 2010 року відновлено дію положення Кодексу адміністративного судочинства України, що діяло до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами", зокрема, положення пункту 3 частини першої статті 18 КАС України, якими встановлювалося, що всі адміністративні справи у спорах фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Виходячи з викладеного, з 9 вересня 2010 року розгляд справ, пов'язаних із соціальними виплатами, віднесено до юрисдикції адміністративних судів.
Отже, у даному випадку Апеляційний суд Миколаївської області не є належним судом для розгляду апеляційної скарги.
Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції ухвалив рішення з додержанням норм процесуального права, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому підстав для скасування або зміни рішення відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 231 КАС України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 13 жовтня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді О.Ф. Ситников
К.С. Винокуров
В.В. Малинін