"22" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/54118/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Заїка М.М., Штульман І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Новоукраїнського районного центру зайнятості Кіровоградської області на постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 28.07.2009р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2010р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Новоукраїнського районного центру зайнятості Кіровоградської області про нарахування та виплату допомоги по безробіттю, -
У червні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про нарахування та виплату допомоги по безробіттю в розмірах, передбачених статтею 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» починаючи з 8 дня після реєстрації, тобто з 14.02.2009р.
Постановою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 28.07.2009р., яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2010р., позов задоволено частково з 28.04.2009р. по 01.06.2009р. В задоволенні решти позову відмовлено.
З такими рішеннями судів не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судами першої та апеляційної інстанцій рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (в редакції до 25.12.2008р.) допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, призначається відповідно до частин першої та другої цієї статті, і її виплата починається з 91-го календарного дня.
Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 31 цього Закону тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів у разі, зокрема, звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин (на 90 календарних днів).
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» частину третю статті 23 після слів "поважних причин" та пункт 1 частини п'ятої статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» після слів "поважних причин" доповнено словами "або за угодою сторін".
Судами встановлено, що позивач 15.12.2008р. звільнений з ЗАТ «Агропромислове об'єднання «Цукровик Полтавщини» за згодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України .
05.02.2009р. позивач зареєструвався в Новоукраїнському районному центрі зайнятості та отримав статус безробітного, однак відповідач не надав допомоги по безробіттю з 8 дня після реєстрації.
Задовольняючи позов частково суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив з того, що рішенням Конституційного Суду України від 28.04.2009р. № 9-рп/2009 положення частини 3 статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», стосовно доповнення після слів "поважних причин" словами "або за угодою сторін", визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому позовні вимоги підлягають задоволенню з часу прийняття зазначеного рішення Конституційного Суду України.
Поряд з цим, судами не враховано, що скорочуючи позивачу виплату допомоги по безробіттю відповідач керувався пунктом 1 частини п'ятої статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», який неконституційним не визнавався і у спірний період діяв, а тому висновки судів щодо протиправності дій відповідача в зв'язку з порушенням вимог статті 23 цього Закону не можна визнати обгрунтованими.
Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення..
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Новоукраїнського районного центру зайнятості Кіровоградської області задовольнити.
Постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 28.07.2009р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2010р. у даній справі скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Новоукраїнського районного центру зайнятості Кіровоградської області про нарахування та виплату допомоги по безробіттю відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: М.М. Заїка
І.В. Штульман