"14" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/96095/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Хмельницькому районі на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року у справі за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Хмельницькому районі до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови, -
встановила:
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Хмельницькому районі звернулося до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року позов задоволено частково. Скасовано постанову про стягнення з боржника виконавчого збору по виконавчому листу від 08 квітня 2011 року № 2-9006/10, виданого Хмельницьким міськрайонним судом. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.
У касаційній скарзі, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Хмельницькому районі, не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.
Судами було встановлено, що 12 квітня 2011 року, головним державним виконавцем ППВР відділу ДВС ГУЮ у Хмельницькій області винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 25817832 по виконанню виконавчого листа № 2-9006/10 виданого 08 квітня 2011 року Хмельницьким міськрайонним судом про зобов'язання позивача провести ОСОБА_2 донарахування та виплату по втраті працездатності з 01 квітня 2001 року. Добровільний строк виконання рішення суду встановлено до семи днів з моменту винесення постанови. Копію вищевказаної постанови супровідним листом від 12 квітня 2011 року за вихідним номером № 2201/3 направлено позивачу простою кореспонденцією згідно статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» та отримано останнім 15 квітня 2011 року.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до статті 11 вищевказаного Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Вимогами пункту 1 частини 2 статті 17 цього Закону, відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема виконавчі листи, що видаються судами.
Частиною 1 статті 19 вищевказаного Закону передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржников.
Таким чином, Відділом державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області вжито всіх необхідних заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», та створені всі необхідні умови для своєчасного повного та добровільного виконання боржником виконавчого документу, а саме винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено її сторонам, про що свідчить супровідний лист від 12 квітня 2011 року № 5639.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області № 2-9006/10 у встановлений державним виконавцем строк виконано не було.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України ««Про виконавче провадження»» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Тобто, стягнення виконавчого збору, є саме тим заходом, який застосовується державним виконавцем у випадку не виконання боржником рішення суду в трок, що ним встановлений.
Оскільки, боржником у добровільний строк вимоги виконавчого документу не виконано, 29 квітня 2011 року, відповідачем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1360 грн., а також постанову про стягнення з боржника витрат у сумі 22, 76грн., пов'язаних з організацією та проведення виконавчих дій.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідач при винесенні постанов від 29 квітня 2011 року про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій діяв на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, визначених Конституцією та законами України
Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими і підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Хмельницькому районі залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року у справі за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Хмельницькому районі до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко