"01" листопада 2013 р. м. Київ К-42676/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),
Винокурова К.С.,
Малиніна В.В.
провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Кабінету Міністрів України про визнання незаконними та нечинними окремих положень постанов Кабінету Міністрів України від 08.04.2009 № 319 та від 23.08.2005 № 795 за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2010 року, -
ОСОБА_4 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2010 року з адміністративним позовом про визнання незаконним та нечинним пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2009 року №319 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2005 року №795" в частині внесення змін до підпункту 5 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження опису та зразків форменого одягу і відповідних знаків розрізнення особового складу органів і підрозділів цивільного захисту і норм забезпечення форменим одягом" від 23.08.2005 року № 795 (із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 14.04.2010 р.)
ОСОБА_5 у своєму адміністративному позові просив визнати незаконним та скасувати підпункт 5 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2005 р. №795 "Про затвердження опису та зразків форменого одягу і відповідних знаків розрізнення особового складу органів і підрозділів цивільного захисту і норм забезпечення форменим одягом".
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2010 року справу №2а-6224/10/2670 об'єднано для спільного розгляду і вирішення зі справою № 2а-4049/10/2670 та присвоєно справам загальний № 2а-4049/10/2670.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2010 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та нечинним підпункту 5 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2005 р. №795 "Про затвердження опису та зразків форменого одягу і відповідних знаків розрізнення особового складу органів і підрозділів цивільного захисту і норм забезпечення форменим одягом" в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2009 року №319, за яким "особам рядового та начальницького складу, звільненим за віком з правом носіння форменого одягу недоотриманий формений одяг видається пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на його отримання до дати закінчення строку контракту, грошова компенсація за нього не нараховується" в частині: "грошова компенсація за нього не нараховується". Визнано незаконним та нечинним абзац 16 пункту 1 "Змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2005 р. №795", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2009 р. №319, за яким "особам рядового та начальницького складу, звільненим після закінчення строку контракту, за станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту, недоотриманий на момент звільнення формений одяг не видається і грошова компенсація не нараховується" в частині: "грошова компенсація за нього не нараховується". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Кабінет Міністрів України не погодився з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2010 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2010 року, і звернулось до суду з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2010 року разом з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2010 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, прийшов до висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.
Постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2009 р. №319 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2005 р. №795", зокрема, підпункт 5 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2005 р. №795 "Про затвердження опису та зразків форменого одягу і відповідних знаків розрізнення особового складу органів і підрозділів цивільного захисту і норм забезпечення форменим одягом" викладено в новій редакції, за якою: особам рядового та начальницького складу, звільненим: за віком з правом носіння форменого одягу недоотриманий формений одяг видається пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на його отримання до дати закінчення строку контракту, грошова компенсація за нього не нараховується; після закінчення строку контракту, за станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту, недоотриманий на момент звільнення формений одяг не видається і грошова компенсація не нараховується; за службовою невідповідністю, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту зазначеними особами, у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, недоотриманий на момент звільнення формений одяг не видається і грошова компенсація не нараховується. Вартість виданих таким особам предметів, строки носіння яких не закінчилися, утримується з них з урахуванням зносу.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанції дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання нечинним речення "грошова компенсація за нього не нараховується" в підпункті 5 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2005 р. №795 "Про затвердження опису та зразків форменого одягу і відповідних знаків розрізнення особового складу органів і підрозділів цивільного захисту і норм забезпечення форменим одягом".
Проте, вирішуючи спір судами попередніх інстанції порушені норми процесуального права, оскільки не було залучено до участі у справі в якості 3-ої особи Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, що призвело до обмеження його прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 КАС України (чинного на час розгляду справи судом першої інстанції) треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанції розробником проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок речового забезпечення особового складу органів і підрозділів цивільного захисту» виступало Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Незважаючи на це, судами попередніх інстанцій не було залучено до участі у даній справі в якості 3-ої особи Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, що вплинуло на повноту реалізації його прав та законних інтересів.
З огляду на те, що зазначені порушення процесуальних норм, справу необхідно направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Крім того, при вирішенні справи необхідно врахувати різницю понять «військовослужбовець» та «особа рядового та начальницького складу», оскільки отримання грошової компенсації замість неотримання предметів речового майна за ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», стосується лише військовослужбовців, а оскаржувана постанова Кабінету Міністрів України регулює питання грошової компенсації за недоотриманий одяг лише звільнених осіб рядового та начальницького складу.
За приписами ч.2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 227, 231 КАС України, -
Касаційну скаргу Кабінету Міністрів України задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2010 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді: О.Ф. Ситников
К.С. Винокуров
В.В. Малинін