Ухвала від 14.11.2013 по справі 2а-442/10

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/47524/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Загороднього А.Ф.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації на постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від 20 жовтня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації про стягнення виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, -

встановила:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації про стягнення виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Постановою Дубровицького районного суду Рівненської області від 20 жовтня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року, позов задоволено частково. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації провести перерахунок та виплату ОСОБА_3 допомоги, як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановивши її на рівні 40% мінімальної заробітної плати, визначеної законодавством щомісячно, за період з 22.05.2008 по 31.12.2008.

У касаційній скарзі, управління праці та соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення про задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами було встановлено, що у позивач є потерпілою від наслідків Чорнобильської АЕС, проживає на території, проживає на території радіоактивного забруднення і перебуває на обліку в управління праці та соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації, та має право на щомісячну допомогу, відповідно до статті 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак дані виплати здійснювалися позивачу на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Не погоджуючись з розміром зазначеної доплати ОСОБА_2 звернулася до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, передбачені ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, судами вірно було зазначено, що, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативно-правовими актами, при визначенні розміру щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, відповідач повинен керуватися положеннями ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII.

Позивач отримувала зазначену допомогу у розмірах, обчислених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26 липня 1996 № 836.

Статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачена щомісячна грошова допомога громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

У період, за який заявлені вимоги про стягнення компенсації, розміри мінімальної заробітної плати постійно змінювалися. Водночас розмір компенсації здійснювався на підставі Постанови Кабінету Міністрів «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26 липня 1996 року № 836.

Однак, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати суми допомоги, встановлених Законом.

Таким чином, вирішуючи даний спір, суди першої та апеляційної інстанції дали правильну правову оцінку обставинам у справі та перевірили обґрунтованість вимог позивача щодо нарахування коштів, передбачених статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від 20 жовтня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації про стягнення виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді С.В. Білуга

О.І. Гаманко

Попередній документ
35393732
Наступний документ
35393734
Інформація про рішення:
№ рішення: 35393733
№ справи: 2а-442/10
Дата рішення: 14.11.2013
Дата публікації: 22.11.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: