"07" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/47422/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.,
суддів Гаманка О.І.,
Загороднього А.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.06.2012 у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях про стягнення примусово сплаченого збору -
У квітні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях про стягнення примусово сплаченого збору.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.05.2012 позов ОСОБА_2 було задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях щодо відмови ОСОБА_2 у поверненні сплаченого 3% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля. Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях на користь ОСОБА_2 3% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплаченого при купівлі автомобіля у сумі 6149, 10грн .
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.06.2012 апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях задоволено частково. Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.05.2012 - скасовано. Визнати протиправним дії Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях щодо відмови в поверненні ОСОБА_2 сплаченого 3% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях в установленому порядку вчинити дії щодо повернення ОСОБА_2 сплаченого 3% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплаченого при купівлі автомобіля в розмірі 6149, 10грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.06.2012 скасувати, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 15.03.2011 ОСОБА_2 було придбано автомобіль, що підтверджується договором купівлі-продажу № 72, рахунком № 039763, квитанцією №1-84 та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 15.03.2012. Під час оформлення договору купівлі-продажу, позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 6149, 10грн., що підтверджується квитанцією №1-84 від 15.03.2012.
23 березня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача з заявою про повернення сплачених коштів в розмірі 6149, 10грн. На вказану заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях надало відповідь від 06.04.2012 № 9828/03, якою відмовило в поверненні сплачених коштів. Не погоджуючись з даною відповіддю позивач звернувся до суду.
Пунктом 7 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Отже, відповідно до цього Закону обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на осіб лише у випадку відчуження, а не при купівлі автомобілів.
Проте, відповідно до пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).
Відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 01.11.1996 № 9 (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Враховуючи, що Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»не передбачено сплату збору при придбанні автомобіля, а сплата даного збору передбачена лише при його відчуженні, суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови ОСОБА_2 у поверненні сплаченого 3% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були доведені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.06.2012 у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях про стягнення примусово сплаченого збору - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга
Судді О.І. Гаманко
А.Ф. Загородній