"19" листопада 2013 р.Справа № 915/1119/13
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Величко Т.А.
суддів: Бойко Л.І., Таран С.В.
при секретарі: Альошиній Г.М.
за участю представників сторін:
від прокуратури - Лянна О.А.;
від позивачів - не з'явилися;
від відповідача - ОСОБА_2;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
на рішення господарського суду Миколаївської області від 11.09.2013 р.
у справі № 915/1119/13
за позовом Миколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, Державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
Миколаївський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, ДП "Очаківське лісомисливське господарство" звернувся до господарського суду Миколаївської області із позовом до ФОП ОСОБА_2 про зобов'язання останньої звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 330 кв. м., розташовану в межах Рибаківської сільської ради Березанського району перед територією бази відпочинку "Поштовик" на відстані приблизно 40 м. від урізу води Чорного моря шляхом знесення за власний рахунок розташованого на ній нерухомого об'єкту (кафе-магазин), виконаного із залізобетонного фундаменту з металевою спорудою і прилеглим бетонним замощенням та приведення земельної ділянки за власний рахунок у стан, придатний для використання (шляхом вирівнювання шару піску відповідно прилеглої території).
Позовні вимоги обґрунтовані матеріалами перевірок Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області та Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю, яким встановлено, що на земельній ділянці, вкритій піском, з незначним рослинним покровом, на відстані приблизно 40 м. від урізу води Чорного моря перед територією бази відпочинку "Поштовик" в зоні відпочинку „Рибаківка" ФОП ОСОБА_2 самовільно розміщено (збудовано) та експлуатується нерухомий об'єкт, кафе-магазин, виконаний із залізобетонного фундаменту з металевою спорудою та прилеглим бетонним замощенням загальною площею 330 кв.м. Зазначена споруда експлуатується за поясненнями ФОП ОСОБА_2 на підставі договору №47 про надання рекреаційних послуг №47 від 16.04.2012р. укладеного з ДП "Очаківське лісомисливське господарство".
Між тим, земельна ділянка під капітальною спорудою кафе-магазину використовується за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади (Миколаївської ОДА), а договір про надання рекреаційних послуг не регулює земельні відносини між ДП "Очаківське лісомисливське господарство" та ФОП ОСОБА_2 при використанні земельної ділянки, а тому використання останньою спірної земельної ділянки шляхом розміщення на ній капітальної споруди є самовільним.
Згідно довідки ДП "Очаківське лісомисливське господарство" від 10.06.2013 р. № 335, між ДП "Очаківське ЛМГ" та ФОП ОСОБА_2 складено договір про надання рекреаційних послуг в кварталі №47 виділ 19 урочище „Рибалівка" Березанського лісництва. Зазначеним договором передбачене надання з боку ДП послуг ПП ОСОБА_2 для розміщення палатки, вагончику, або іншого пристрою, пристосованого для перебування 2-х осіб на термін, визначений у договорі, на площі рекреаційної ділянки, визначеної у плані.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.09.2013 р. (суддя Фролов В.Д.) позов задоволено. Зобов'язано ФОП ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 330 (триста тридцять) кв. м., розташовану в межах Рибаківської сільської ради Березанського району перед територією бази відпочинку "Поштовик" на відстані приблизно 40 (сорок) м. від урізу води Чорного моря шляхом знесення за власний рахунок розташованого на ній нерухомого об'єкту (кафе-магазин), виконаного із залізобетонного фундаменту з металевою спорудою і прилеглим бетонним замощенням та приведення земельної ділянки за власний рахунок у стан, придатний для використання (шляхом вирівнювання шару піску відповідно прилеглої території). Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн.
Судове рішення мотивоване, доведеністю матеріалами справи того, що ФОП ОСОБА_2 земельна ділянка під капітальною спорудую кафе-магазину з бетонним замощенням використовується за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади, а договір про надання рекреаційних послуг не регулює земельні відносини між ДП "Очаківське ЛМГ" та ФОП ОСОБА_2 при використанні земельної ділянки під спорудою, використання відповідачем спірної земельної ділянки шляхом розміщення на ній капітальної споруди є самовільним.
В апеляційній скарзі не погоджуючись з висновками суду, ФОП ОСОБА_2 просить скасувати рішення господарського суду від 11.09.2013р. в даній справі.
Доводи скаржника ґрунтуються на допущених господарським судом порушеннях ст. ст. 64, 87 ГПК України, оскільки про час і місце розгляду справи його не було повідомлено. Укладений між ФОП ОСОБА_2 та ДП "Очаківське ЛМГ" договір не порушує вимоги законодавства, а розміщення кафе-магазину на наданій згідно договору лісовій ділянці з метою створення необхідних зручностей для відпочиваючих, на думку скаржника, є правомірним. Визначення господарським судом площі самовільно зайнятої земельної ділянки є незрозумілим, оскільки в актах перевірок існують розбіжності в площі земельної ділянки (330 кв.м., 300 кв.м.), суд не звернув увагу на норми ч. 3 ст. 60 ЗК України, згідно з якого прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою, а такого проекту в справі не має. До того ж, внаслідок розміщення споруди не порушено вимоги ст. 47 ВК України щодо загального водокористування, оскільки доступ громадян до берегової ділянки та акваторії не обмежено.
В поясненнях до апеляційної скарги, ФОП ОСОБА_2 просить апеляційну інстанцію з метою всебічного та об'єктивного розгляду вказаної справи звернути увагу та долучити до матеріалів справи додаткові документи (на 21 акр.).
Як вважає апелянт, протягом 2007-2008р. ФОП ОСОБА_3 (мати ФОП ОСОБА_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_1) отримано всі дозволи та погодження (з Березанською РДА, ДП "Очаківське ЛМГ", СЕС Березанського району, управління культури Миколаївської ОДА) на відведення земельної ділянки в оренду на 25 років для комерційного використання під розміщення кафе-магазину з літнім майданчиком, укладалися тимчасові договори на оренду земельної ділянки. ФОП ОСОБА_2 має намір і вживає всіх заходів щодо оформлення права оренди земельної ділянки у встановленому законом порядку.
На час проведення Держсільгоспінспекцією перевірки лісова ділянка використовувалася на підставі договору про надання рекреаційних послуг №47 від 16.04.2013р. між ДП "Очаківське ЛМГ" та ФОП ОСОБА_2, сплата за яким здійснена у повному обсязі.
Колегія суддів, перевіривши наявні в матеріалах справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом та заслухавши пояснення присутніх в засіданні представників сторін, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з такого.
Як свідчать матеріали справи і це встановлено господарським судом, між ДП "Очаківське ЛМГ" та ФОП ОСОБА_2 16.04.2013р. укладено договір №47 про надання рекреаційних послуг, а саме - ДП надає ФОП рекреаційні послуги на земельній ділянці Березанського лісництва, урочище „Рибаківка", квартал 41, виділ 19 у Березанському районі Миколаївської області згідно додатку до договору про план розташування рекреаційної ділянки, а ФОП використовує їх за відповідну плату.
Відповідно до п.2.1 договору ФОП використовує рекреаційний пункт у Березанському лісництві в будь-який час згідно власних потреб на установку палатки, вагончику або іншого пристосованого місця для перебування 2-х осіб, з дотриманням Правил пожежної безпеки та санітарних правил.
Договір укладений строком з 01.06.2013р. до 31.08.2013р. з можливістю його продовження за взаємною згодою сторін.
Інспекцією ДАБК в Миколаївському районі проведена позапланова перевірка дотримання ФОП ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, про що складено Акт від 05.06.2013р.
Перевіркою встановлено, що в зоні відпочинку „Рибаківка" поблизу б/в „Поштовик" в межах території Рибаківської сільради в 100 метровій прибережній зоні розташована одноповерхова капітальна будівля кафе-магазину пл. близько 60 кв.м. з літнім майданчиком пл. близько 300 кв.м. Будівля збудована на бетонному фундаменті, матеріал стін - цегла та металевий каркас з профільованими металевими листами, стеля виконана по дерев'яному обрештуванні шиферних листів. На території літнього майданчику встановлено металевий каркас, виконано бетонне замощення.
Затверджена проектна документація на момент перевірки відсутня, будівельні роботи завершені. Будівництво об'єкту виконувалося самовільно, земельна ділянка згідно наданих до перевірки документів використовується за договором оренди з ДП "Очаківське ЛМГ" від 16.04.2013р. №47.
За матеріалами перевірки Інспекцією складено також протокол про адміністративне правопорушення від 05.06.2013р., надано ФОП ОСОБА_2 припис №140 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
19.06.2013р. Державною інспекцією сільського господарства в Миколаївській області проведена позапланова перевірка дотримання вимог земельного законодавства при використанні та забудові земель в межах прибережної захисної смуги Чорного моря, про що складено Акт від 12.06.2013р.
Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_2 використовує земельну ділянку загальною площею 0,055га із земель лісогосподарського призначення в межах зони відпочинку „Рибаківка" перед б/в „Поштовик" згідно договору №47 від 16.04.2013р. про надання рекреаційних послуг для розташування палатки, вагончику або іншого пристосованого місця для перебування 2-х осіб на площі рекреаційної ділянки, визначеної у плані, який є додатком до договору, без правовстановлюючих документів на землю, та державної реєстрації договору оренди. На зазначеній земельній ділянці розташовано нерухомий об'єкт із залізобетонного фундаменту із металевою спорудою, біля якої розміщене бетонне замощення загальною площею 0,033га.
Відповідно до ст. 1 ЗУ „Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне заняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутністю вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за виключенням дій, які відповідно до закону є правомірними.
Як підставно зазначив господарський суд, з посиланням на ч.1 ст.319, ч.4 ст.373 ЦК України, ч.1 ст.78, 90 ЗК України, розпоряджатися земельною ділянкою, здійснювати забудову або дозволяти іншим особам зводити на своїй ділянці будь-які споруди може лише власник земельної ділянки.
Право користування земельною ділянкою (в тому числі для забудови) виникає з моменту укладення договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання нею користуватися. Право користування земельною ділянкою підлягає державній реєстрації.
Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди землі виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Порядок передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній чи комунальній власності, передбачений ст.124 ЗК України.
Згідно із ч.1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, вказані в ст. 126 ЗК України, зокрема, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою - державним актом постійного користування, а право оренди земельної ділянки - договором оренди землі, затвердженим відповідно до закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 1 Лісового кодексу України, лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.
16.04.2013р. між Очаківським державним лісомисливським господарством та ПП ОСОБА_2 був укладено договір №47 про надання рекреаційних послуг. Строк дії договору - до 31.08.2013р. з можливістю продовження його дії за взаємною згодою сторін.
За умовами цього договору державне підприємство надає ФОП рекреаційні послуги на земельній лісовій ділянці Березанського лісництва, урочище „Рибаківка", квартал 41, виділ 19 у Березанському районі Миколаївської області згідно додатку про план розташування рекреаційної ділянки, а відповідач - використовує ці послуги за відповідну плату.
Порядок використання відповідачем рекреаційного пункту визначений в п.2.1 договору, а саме: відповідач використовує цей пункт у будь-який час згідно власних потреб на установку: палатки, вагончику або іншого пристосованого місця для перебування 2-х осіб, оплата за це здійснюється згідно умов п.3.1 - 3.3 договору.
Відповідно до Плану земельної лісової ділянки Держлісфонду для надання рекреаційних послуг ФОП ОСОБА_2, її площа становить 0,055га.
Тобто, на земельній ділянці, яка знаходиться в постійному користуванні у ДП "Очаківське ЛМГ" останнім надавалися рекреаційні послуги приватному підприємцю.
Перевірками контролюючих органів встановлено, що на вказаній земельній ділянці (яка не передавалася відповідачу в користування), останнім здійснено будівництво кафе-магазину з літнім майданчиком в зоні відпочинку „Рибаківка" поблизу б/в „Поштовик" в межах території Рибаківської сільської ради. Будь-яка проектна, дозвільна документація на будівлю об'єкту нерухомості - відсутня. Будь-які документи правовстановлюючі на земельну ділянку, на якій здійснено будівництво - відсутні.
Аналіз проведених норм матеріального права, а також зміст ст. ст.124, 125 ЗК України, свідчать, що термін „самовільне зайняття земельної ділянки" в рамках даної справи позивачем застосовано обґрунтовано, оскільки спірна земельна ділянка, на якій розміщено об'єкт нерухомості, використовується відповідачем без відповідного рішення виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.
Договір про надання рекреаційних послуг, як підставно зазначив господарський суд, не регулює земельні відносини між ДП "Очаківське ЛМГ" та ФОП ОСОБА_2 при використанні земельної ділянки під спорудою, а тому використання відповідачем спірної земельної ділянки шляхом розміщення на ній капітальної споруди є самовільним.
Розміщення на лісовій ділянці кафе-магазину не було передбачено договором про надання рекреаційних послуг, а тому твердження скаржника про правомірність розміщення вказаного об'єкта на лісовій ділянці Очаківського ЛМГ - є помилковим.
Щодо розбіжностей в площі земельної ділянки, які зазначені в актах контролюючих органів, то в них правильно зазначена загальна площа земельної ділянки, на якій ФОП ОСОБА_2 дозволено установку палатки, вагончику або іншого пристосування для перебування 2-х осіб - 0,055 га, і площа земельної ділянки, на якій розміщено нерухомий об'єкт із фундаментом, бетонним замощенням пл. 0,033 га.
Таким чином, відповідно до вимог закону обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а відсутність у цієї особи на час прийняття судом рішення таких документів є самовільним заняттям земельної ділянки.
Щодо приведення самовільно зайнятої земельної ділянки у придатний для використання стан, то відповідно до ст. 1212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Стаття 152 ЗК України передбачає одним із способів захисту порушеного права - відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігань вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Особа, що використовувала земельну ділянку з порушенням прав іншої, повинна привести земельну ділянку у придатний до використання стан (а точніше, у попередній стан), включаючи знесення будинків, будівель, споруд за власний рахунок.
Надані ФОП ОСОБА_2 додаткові документи підтверджують намір і часткові дії з боку ФОП ОСОБА_3 протягом 2007 р. - 2009 р. у оформленні земельної ділянки під розміщення кафе-магазину з літнім майданчиком. Будь-яких правовстановлюючих документів на право зайняття земельної ділянки і будівництво кафе-магазину вказаною особою оформлено не було.
З боку ФОП ОСОБА_2 як підстава для зайняття земельної ділянки зазначається договір про надання рекреаційних послуг від 16.04.2013р., дія якого закінчилася 31.08.2013р., і яким не врегульовані питання користування земельною ділянкою.
Апеляційна інстанція погоджується із висновками господарського суду про те, що відсутні документи, які б підтверджували надання державними органами чи органами місцевого самоврядування ФОП ОСОБА_2 правовстановлюючих документів на земельну ділянку лісогосподарського призначення, дозвільних документів на будівництво кафе-магазину з літнім майданчиком.
Висновки господарського суду є такими, що відповідають нормам чинного законодавства України. Підстав для задоволення апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2 не вбачається.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України,
суд постановив:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 11.09.2013 року у справі №915/1119/13 - залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст складено та підписано 20.11.2013р.
Головуючий суддя Т.А. Величко
Судді: Л.І. Бойко
С.В. Таран