04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"12" листопада 2013 р. Справа№ 910/1239/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Михальської Ю.Б.
Отрюха Б.В.
За участю представників
сторін:
від позивача: Бонтлаб В.В. - представник
від відповідача: Кучерявий В.О. - представник
від Відділу примусового виконання управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві: не з'явився
від розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро»
на ухвалу
Господарського суду м. Києва
від 17.09.2010р.
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро»
на дії Відділу примусового виконання управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві
у справі № 910/1239/13 (Судя Гулевець О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро»
про стягнення 7 429 050, 90 грн.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 17.09.2013р. у справі №910/1239/13 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" на дії відділу примусового виконання управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві задоволено частково, визнано постанову про арешт коштів боржника від 08.07.2013 року. (ВП №38735671) Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві недійсною; визнано постанову про арешт коштів боржника від 15.07.2013 року (ВП №38735671) Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві недійсною; визнано постанову про арешт коштів боржника від 01.08.2013 року (ВП №38735671) Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві недійсною. В іншій частині скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" на дії відділу примусового виконання управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з прийнятою ухвалою, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду м. Києва скасувати в частині задоволення скарги ТОВ «Лотуре-Агро» на дії Відділу примусового виконання управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві, оскільки вважає, що місцевим судом прийнято ухвалу, яка суперечить нормам Закону України «Про виконавче провадження» та нормам процесуального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що місцевий суд дійшов висновку, що державним виконавцем правомірно винесено спірні постанови, однак одночасно визнає їх недійсними на підставах, які не передбачені, на думку апелянта, жодною нормою чинного законодавства. України.
Не погоджуючись з прийнятою місцевим судом ухвалою, відповідач, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду м. Києва скасувати в частині відмови у задоволенні скарги ТОВ «Лотуре-Агро» на дії Відділу примусового виконання управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві та задовольнити скаргу повністю, посилаючись на те, що місцевим судом неповно з'ясовано усі істотні обставини справи, внаслідок чого суд дійшов до передчасного висновку про відсутність підстав для повного задоволення скарги.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що місцевим судом не враховано ту обставину, що відкриваючи виконавче провадження ВП№38735671, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві - Григорян О.Г. у постанові про відкриття виконавчого провадження від 08.07.2013 року не зазначив дату (в числовому виразі), якою датується закінчення строку на добровільне виконання рішення.
Крім того, залишилась поза увагою суду та обставина, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 08.07.2013 року (ВП №38735671) не містить обов'язкових реквізитів, а саме не скріплена печаткою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, який видав дану постанову, що дає підстави вважати її незаконною.
Відповідач зазначає, що відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» під час проведення виконавчих дій, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві - Григорян О.Г. мала бути проведена перевірка наявності, вартості та належності боржнику майна, яке було арештоване на виконання рішення господарського суду м. Києва від 04.04.2013 р. у справі №910/1239/13. Проте, старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві - Григорян О.Г. фактичну перевірку наявності, вартості та належності ТОВ «Лотуре-Агро» арештованого майна, не проводив, що призвело до накладення арешту на майно, вартість якого значно перевищує межі суми стягнення.
Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що постанова від 08.07.2013 р. у справі №910/1239/12 була відправлена на адресу боржника лише 12.07.2013 р., тобто, з порушенням строків визначених ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно п. 4.1.1. Інструкції з проведення виконавчих дій, затвердженною наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. №74/5 державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.
Відповідач зазначає, що зазначені приписи закону не були дотриманні старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Григорян О. Г., що позбавило TOB «Лотуре-Агро» самостійно виконати рішення Господарського суду м. Києва від 04.04.2013 р.
Також відповідач зазначає, що місцевий суд не звернув увагу на ту обставину, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.07.2013 р. не відповідає вимогам п. 4.2.1. «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5.
Відповідач звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що задовольняючи заяву стягувача про накладення арешту на все майно та кошти на рахунках, державний виконавець фактично позбавив боржника можливості розпоряджатися своїм майном та здійснювати господарську діяльність з метою отримання прибутку і подальшого виконання рішення господарського суду м. Києва від 04.04.2013 року у справі №910/1239/13.
В судове засідання представник третьої особи не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомлено. Відповідно до ст. 121-2 ГПК України, неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Вислухавши думку представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, враховуючи строки розгляду справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника третьої особи.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, перевіривши наявні матеріали справи, колегія встановила наступне.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2013 року у справі № 910/1239/13 (суддя Гулевець О.В.) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" задоволено частково. Наведеним рішенням провадження у справі № 910/1239/13 в частині стягнення основного боргу в розмірі 1000000,00 грн. припинено; стягнуто з відповідача на користь позивача: 4832342,42 грн. - основного боргу; 143056,20 - пені; 286849,81 грн. - 30% річних; 1166486,48 грн. - штрафу, 49997,75 грн. - витрат на послуги адвоката, а також 68816,91 грн. - судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2013р. у справі № 910/1239/13 рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2013р. залишено без змін.
03.07.2013р. на виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/1239/13 від 04.04.2013р., яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду № 910/1239/13 від 13.06.2013р.відповідно до ст. 116 ГПК України видано відповідний наказ.
Супровідним листом №06-14.1/1953 від 08.07.2013р. матеріали справи №910/1239/13 були направлені до Київського апеляційного господарського суду відповідно до ст.109 ГПК України на запит від 02.07.2013р. №2511 у зв'язку з надходженням касаційної скарги до Київського апеляційного господарського суду на постанову від 13.06.2013р.
18.07.2013р. до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" надійшла скарга на дії відділу примусового виконання управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві в якій скаржник - ТОВ "Лотуре-Агро" просить суд:
визнати постанову про відкриття виконавчого провадження від 08.07.2013 року (ВП №38735671) відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві недійсною;
визнати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.07.2013 року (ВП №38735671) відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві недійсною;
визнати постанову про арешт коштів боржника від 08.07.2013 року. (ВП №38735671) відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві недійсною;
визнати постанову про арешт коштів боржника від 15.07.2013 року (ВП №38735671) відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві недійсною;
визнати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 16.07.2013 року (ВП №38735671) відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві недійсною;
визнати постанову про розшук майна боржника від 26.07.2013 року (ВП №38735671) відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві недійсною;
визнати постанову про арешт коштів боржника від 01.08.2013 року (ВП №38735671) відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві недійсною;
зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві винести постанову про зняття арешту з коштів боржника (TOB "Лотуре-Агро") та направити її копії на адресу відповідних банків;
зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві винести постанову про зняття арешту з майна боржника (TOB "Лотуре-Агро") та направити її копії на адресу відповідних установ.
Відповідно до п. 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. за № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі ж якщо заяви про відстрочку або розстрочку виконання судового рішення, зміну способу та порядку його виконання, скарги на дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби тощо чи скарга або зустрічна позовна заява надійшли до місцевого господарського суду під час перебування матеріалів справи у суді вищої інстанції, то місцевий господарський суд виносить ухвалу про відкладення вирішення питання про прийняття відповідної заяви (скарги) так само до повернення відповідних матеріалів із суду вищої інстанції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2013р. відкладено вирішення питання про прийняття скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" на дії відділу примусового виконання управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві до повернення матеріалів справи №910/1239/13 з Вищого господарського суду України.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2013р. у справі №910/1239/13 постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2013р. залишено без змін.
30.07.2013р. до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/1239/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" про стягнення 7429050,90 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2013р. призначено розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" на дії відділу примусового виконання управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві на 05.09.2013р.
06.08.2013р. до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2013 року у справі № 910/1239/13.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2013р. розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2013 року у справі № 910/1239/13 призначено на 15.08.2013р.
Ухвалою Господарського суду міста від 15.08.2013р. справу № 910/1239/13 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2013 року у справі № 910/1239/13, відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2013 року у справі № 910/1239/13 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" 4 832 342 грн. 42 коп. - основного боргу; 143 056 грн. 20 коп. - пені; 286 849 грн. 81 коп. - 30% річних; 1166486 грн. 48 коп. - штрафу, 49 997 грн. 75 коп. - витрат на послуги адвоката, а також 68816 грн. 91 коп. - судового збору, терміном на шість місяців, до 02 лютого 2014 р. Відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2013 року у справі № 910/1239/13 згідно п. 2 даної ухвали не позбавляє боржника можливості сплатити всю суму боргу в будь-який час, до настання погоджених термінів сплати.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 17.09.2013р. у справі №910/1239/13 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" на дії відділу примусового виконання управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві задоволено частково, визнано постанову про арешт коштів боржника від 08.07.2013 року. (ВП №38735671) Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві недійсною; визнано постанову про арешт коштів боржника від 15.07.2013 року (ВП №38735671) Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві недійсною; визнано постанову про арешт коштів боржника від 01.08.2013 року (ВП №38735671) Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві недійсною. В іншій частині скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" на дії відділу примусового виконання управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві відмовлено.
Апелянтом ТОВ «Лотуре-Агро» уточнювались вимоги апеляційної скарги, на момент розгляду справи вимоги апелянта складаються з вимоги визнання недійсною постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.07.2013р. ( ВП № 3873567) винесену Відділом примусового виконання рішень управління державної служби Головного управління юстиції в м.Києві; зобов»язанні Відділу примусового виконання рішень управління державної служби Голового управління юстиції в м.Києві винести постанову про зняття арешту з майна та коштів боржника та направлення її на адресу відповідних банківських установ.
Відповідно до вимог ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999р., державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. передбачених цим Законом.
Згідно п. 3.6.2. «Інструкції про проведення виконавчих дій», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (додаток 7). У постанові державний виконавець установлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати 7 днів, а рішень про примусове виселення - 15 днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій. При цьому вказується дата виконання.
З наявної в матеріалах справи копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.07.2013 року (ВП №38735671) відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, вбачається, що дана постанова підписана старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві - Григорян О.Г.
При цьому, відсутність на вищевказаній постанові затвердження начальником відділу або його заступником та відсутність печатки не суперечить вимогам підпункту ґ) п. 1.5.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, оскільки положення Інструкції не містять вимог щодо обов'язкового затвердження начальником відділу або його заступником та скріплення печаткою постанови про відкриття виконавчого провадження.
Враховуючи те, що відсутні підстави для визнання постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.07.2013р. (ВП №38735671) відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві недійсною, твердження скаржника про те, що постанова про стягнення виконавчого збору (ВП №38735671) від 16.07.2013р. та постанова про розшук майна боржника від 26.07.2013р. недійсними, задоволенню не підлягають.
Згідно ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Відповідно до п. 5.6.1. «Інструкції про проведення виконавчих дій», затвердженої наказом міністерства юстиції України від 15.12.99 р. №74/5 арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні у боржника та передачі на зберігання іншим особам.
Відповідно до п. 5.6.2. «Інструкції про проведення виконавчих дій», затвердженої наказом міністерства юстиції України від 15.12.99 р. №74/5 державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання, на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Згідно ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Таким чином, під час проведення виконавчих дій, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві - Григорян О.Г. мала бути проведена перевірка наявності, вартості та належності боржнику майна, яке було арештоване на виконання рішення господарського суду м. Києва від 04.04.2013 р. у справі №910/1239/13. Однак, фактичну перевірку наявності, вартості та належності ТОВ «Лотуре-Агро» арештованого майна не було проведено, що призвело до накладення арешту на майно, вартість якого значно перевищує межі суми стягнення.
Згідно ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувана державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Згідно ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувану та боржникові.
Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Як вбачається з матеріалів справи №910/1239/12 постанова від 08.07.2013 р. була відправлена на адресу боржника лише 12.07.2013 р., тобто, з порушенням строків визначених ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно п. 4.1.1. Інструкції з проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. №74/5 державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.
Зазначені приписи закону не були дотриманні старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Григорян О. Г., що позбавило ТОВ «Лотуре-Агро» самостійно виконати рішення господарського суду м. Києва від 04.04.2013 р.
Згідно п. 4.2.1. «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5 опис та арешт майна боржника здійснюються в такій послідовності. Після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт. В акті опису та арешту майна боржника повинні бути вказані: а) назва кожного внесеного в акт предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо); б) якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються державним виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису; в) якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування; г) прізвище, ім'я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігай); ґ) відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт; д) якщо державний виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження; е) зауваження або заяви стягувана, боржника, осіб, що були присутні при описі.
Місцевий суд не звернув увагу на ту обставину, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.07.2013 р. не повністю відповідає вищезазначеним вимогам.
Задовольняючи заяву стягувача про накладення арешту на все майно та кошти на рахунках, державний виконавець фактично позбавив боржника можливості розпоряджатися своїм майном та здійснювати господарську діяльність з метою отримання прибутку і подальшого виконання рішення Господарського суду м. Києва від 04.04.2013 року у справі №910/1239/13.
TOB «Лотуре-Агро» є аграрним підприємством і його господарська діяльність має сезонний характер. Законодавство України, приймаючи до уваги сезонний характер рослинництва, пов'язує виникнення, зміну та припинення визначених правовідносин саме з конкретним сезоном (етапом виробництва). Відповідні приписи містяться у п. 2.7. ст. 2 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" (визначення маркетингового періоду як періоду, що починається від збирання врожаю поточного року до збирання наступного врожаю) та інших нормах законодавства.
Прибуток TOB «Лотуре-Агро» як сільськогосподарського підприємства та його платоспроможність залежить від можливості здійснення ним безперервної діяльності, у тому числі шляхом збору та реалізації власної сільськогосподарської продукції.
У зв'язку з вищенаведеним, колегія приходить до висновку, що такий вид забезпечення виконання рішення суду як арешт усього майна унеможливлює здійснення господарської діяльності, отримання оборотних коштів від реалізації врожаю посівної компанії 2013 року. Що, в подальшому, може призвести до втрати урожаю 2013 року, у зв'язку з неможливістю провести відповідні роботи щодо його збору та інших негативних наслідків, зокрема, неможливості задоволення вимог кредиторів.
На підставі вищевикладеного колегія приходить до висновку, що дії Відділу примусового виконання управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві є неправомірними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.07.2013 року (ВП №38735671) є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Щодо доводів скаржника на необхідність визнання недійсними постанов про арешт коштів боржника від 08.07.2013 року (ВП №38735671), про арешт коштів боржника від 15.07.2013 року (ВП №38735671), про арешт коштів боржника від 01.08.2013 року (ВП №38735671), колегія зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно з частиною 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999р., за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Відповідно до ч. 4 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
Згідно з ч. 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999р., арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
З матеріалів справи вбачається, що 08.07.2013 року, 15.07.2013 року та 01.08.2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві - Григорян О.Г. винесено наступні постанови: про арешт коштів боржника від 08.07.2013 року (ВП №38735671), про арешт коштів боржника від 15.07.2013 року (ВП №38735671), про арешт коштів боржника від 01.08.2013 року (ВП №38735671), відповідно до яких накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з ч. 1 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999р., арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
У відповідності до ч. 1 ст. 6 вищевказаного Закону України, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
З огляду на вищезазначене, метою виконавчого провадження є, насамперед, створення умов та проведення виконавчих дій спрямованих на реальне виконання рішення. Водночас, при здійсненні виконавчого провадження мають враховуватись інтереси як стягувача, так і боржника.
Статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Як вбачається з ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.
З наданих до скарги документів, вбачається, що в результаті накладення арешту на кошти боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" відповідно до постанови про арешт коштів боржника від 08.07.2013 року (ВП №38735671), постанови про арешт коштів боржника від 15.07.2013 року (ВП №38735671), постанови про арешт коштів боржника від 01.08.2013 року (ВП №38735671), господарська діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро", як сільськогосподарського підприємства, зупинена, зобов'язання ТОВ "Лотуре-Агро" щодо оплати вартості послуг зі збору врожаю зернових культур за договором про надання послуг №59/пос від 27.06.2013 року, договором про надання послуг №54/пос від 20.06.2013 року, договором про надання послуг №56/пос від 21.06.2013р., договором транспортного перевезення №51/т-пос від 14.06.2013р., також, не виконуються. Крім того, суд приймає до уваги доводи скаржника, що виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2013р. у №910/1239/13 можливе за рахунок доходів, які будуть отримані боржником від реалізації сільськогосподарської продукції, однак, внаслідок арешту коштів боржник позбавлений можливості проводити роботи для реалізації сільськогосподарської продукції, а відповідно і отримання коштів.
Таким чином, винесені постанови про арешт коштів боржника від 08.07.2013 року (ВП №38735671), постанови про арешт коштів боржника від 15.07.2013 року (ВП №38735671), постанови про арешт коштів боржника від 01.08.2013 року (ВП №38735671), порушили вищезазначені принципи права та унеможливили виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2013р. у №910/1239/13.
Крім того, колегія звертає увагу на те, що ухвалою Господарського суду м.Києва від 15.08.2013р. у справі № 910/1239/13 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2013 року у справі № 910/1239/13, відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2013 року у справі № 910/1239/13 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" 4 832 342 грн. 42 коп. - основного боргу; 143 056 грн. 20 коп. - пені; 286 849 грн. 81 коп. - 30% річних; 1166486 грн. 48 коп. - штрафу, 49 997 грн. 75 коп. - витрат на послуги адвоката, а також 68816 грн. 91 коп. - судового збору, терміном на шість місяців, до 02 лютого 2014 р.
Колегія зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" добровільно виконало рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2013 року у справі № 910/1239/13 в частині сплати основного боргу на загальну суму 2 150 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1 від 17.07.2013р., № 47 від 23.04.2013р., №63 від 25.04.2013р., №1801 від 25.04.2013р., №2104 від 16.05.2013р., копії яких наявні в матеріалах справи.
Відповідно до п.13 ст. 37 Закону Укарїни «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов»язковому зупиненню у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.
Відповідно до п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012р. за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
З огляду на встановлені вище обставини, колегія приходить до висновку про наявність підстав для визнання постанови арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.07.2013р. (ВП №38735671), постанов про арешт коштів боржника від 08.07.2013 року, про арешт коштів боржника від 15.07.2013 року про арешт коштів боржника від 01.08.2013 року Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, недійсними.
Скаржник, також, просить суд зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві винести постанову про зняття арешту з коштів боржника (TOB "Лотуре-Агро") та направити її копії на адресу відповідних банків та зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві винести постанову про зняття арешту з майна боржника (TOB "Лотуре-Агро") та направити її копії на адресу відповідних установ.
За результатами розгляду скарги на дії органу державної виконавчої служби суд може винести ухвалу, зокрема, про зобов'язання органу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав (п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012р. за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").
Враховуючи вищевстановлені судом обставини справи, колегія приходить до висновку про те, що вимоги скаржника про зобов'язання Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві винести постанову про зняття арешту з коштів боржника (TOB "Лотуре-Агро") та направити її копії на адресу відповідних банків, а також про зобов'язання відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві винести постанову про зняття арешту з майна боржника (TOB "Лотуре-Агро") та направити її копії на адресу відповідних установ є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За таких обставин колегія приходить до висновку, що місцевий суд дійшов помилкового висновку, щодо часткового задоволення скарги ТОВ «Лотуре-Агро» на дії Відділу примусового виконання управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві, оскільки доводи, викладені скаржником є достатніми для задоволення скарги.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології», оскільки апелянтом не надано суду доказів, які б свідчили про наявність підстав для повного скасування ухвали місцевого суду та відмови у задоволенні скарги ТОВ «Лотуре-Агро» на дії Відділу примусового виконання управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві, а доводи, викладені в апеляційних скаргах, не можуть бути підставами для скасування ухвали місцевого суду.
Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку, що ухвала місцевого суду підлягає зміні, а апеляційна скарга ТОВ «Лотуре-Агро» підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 106, 121-2 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро» задовольнити.
Ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.09.2013р. у справі № 910/1239/13 скасувати в частині відмови у:
1.1. визнанні недійсною постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.07.2013 року (ВП№ 38735671);
1.2. зобов'язанні відділу примусового виконання рішень винести Постанови про зняття арешту з коштів боржника та направити їх копії на адресу відповідних банків;
1.3. зобов'язанні відділу примусового виконання рішень винести Постанову про зняття арешту з майна боржника та направити її копії на адресу відповідних установ.
2.В скасованій частині прийняти нове рішення, яким:
2.1.визнати недійсною постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.07.2013 року (ВП№ 38735671), винесену відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві;
2.1. зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві винести Постанову про зняття арешту з коштів боржника (TOB «Лотуре-Агро») та направити її копії на адресу відповідних банків;
2.3. зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві винести Постанову про зняття арешту з майна боржника (TOB «Лотуре-Агро») та направити її копії на адресу відповідних установ.
В іншій частині залишити ухвалу господарського суду м. Києва від 17.09.2013 р. у справі №910/1239/13 без змін.
Матеріали справи № 910/1239/13 повернути Господарському суду м.Києва.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді Ю.Б. Михальська
Б.В. Отрюх