19.11.2013Справа №2-6/ 2358-2006
За заявою Контрольно-ревізійного управління в АР Крим, м.Сімферополь,
до боржника Відкритого акціонерного товариства «Камиш-Бурунський залізорудний комбінат», м. Керч,
про визнання банкрутом
Суддя Шкуро В.М.
Представники:
Від кредиторів:
Державного підприємства «Кримські генеруючі системи» - Пивошенко Ю.М., представник, довіреність №2 від 02.01.2013.
Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» - Мартинюк Ю.А., представник, довіреність №140-Д від 29.05.2013.
Державного підприємства «Придніпровська залізниця» - Косінов М.В., представник, довіреність №42 від 01.01.2013.
Від боржника - Концевой К.І., ліквідатор.
За участю:
Фонду майна АР Крим - Хорєва І.В., представник, довіреність №71-Д від 27.12.2012.
Обставини справи: У провадженні Господарського суду Автономної Республіки Крим перебуває справа про банкрутство ВАТ «Камиш-Бурунський залізорудний комбінат», порушена відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції Закону №784-XIV від 30.06.1999 з наступними змінами (далі-Закон).
Постановою господарського суду від 13.09.2002 відносно боржника відкрита ліквідаційна процедура у редакції Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №784-XIV від 30.06.1999 з наступними змінами.
Ухвалою господарського суду від 13.08.2013 продовжено строк ліквідаційної процедури банкрута та повноважень ліквідатора Концевого К.І. на шість місяців з дати винесення ухвали до 13.02.2014.
В господарський суд надійшла скарга Керченського міського центру зайнятості (далі - Центр зайнятості) на дії ліквідатора Концевого К.І. щодо невизнання грошових вимог у розмірі 176657,68 грн (т. 73, а.с. 11-27).
Скарга мотивована тим, що ліквідатор відмовив Центру зайнятості в задоволенні заяви про визнання поточних грошових вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів у зв'язку з невідповідністю заяви вимогам пункту 11.5 Рекомендації президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 04-5/1193 від 04.06.2004.
В судове засідання Центр зайнятості свого представника не направив, проте 18.11.2013 через канцелярію суду від нього надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.
В судовому засіданні ліквідатор зі скаргою Центра зайнятості не погодився та повідомив суд про те що, у зв'язку з його призначенням ліквідатором 16.08.2013 на адресу Центру зайнятості їм був направлений лист для проведення звірки розрахунків станом на 01.08.2013 згідно з реєстром вимог кредиторів.
Однак, замість акту звірки кредиторських вимог, на його адресу надійшла заява про визнання (підтвердження) майнових вимог. Виходячи з назви документа, він не міг прийти до висновку, який саме документ спрямований на його адресу, оскільки вважає, що підтвердження кредиторських вимог повинно здійснюється шляхом узгодження акту звірки. До того ж у заяві мова йшла про визнання (підтвердження) не грошових, а майнових вимог, які у справі Центром зайнятості взагалі не заявлялись.
Звертаючи увагу на те, що кредитор вже спрямовував аналогічні кредиторські заяви до попередніх ліквідаторів, якими кредиторські вимоги було визнано в повному обсязі, ліквідатор Концевой К.І. вважає за недоцільне повторний розгляд вже визнаних кредиторських вимог.
В судовому засіданні ліквідатор Концевой К.І. надав суду письмовий відзив на скаргу Центру зайнятості, в якому зазначив, що він підтверджує наявність заборгованості банкрута в сумі 176657,68 грн перед Керченським міським центром зайнятості.
Заслухав думку представників сторін, ліквідатора, інших учасників провадження у справі про банкрутство, дослідивши надані у підтвердження висловлених доводів і заперечень докази, суд приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З представленої розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду державного соціального страхування України на випадок безробіття вбачається, що вона складена та подана до Центру зайнятості 08.10.2004р., а заборгованість боржника по несплаченим платежам в розмірі 182466,48 грн утворилась станом на 01.01.2004р., тобто вже після порушення 13.09.2002 провадження у справі про банкрутство (т.73, а.с.16).
Таким чином, заявлені грошові вимоги є поточними.
За період ліквідаційної процедури розміри зазначеної заборгованості неодноразово змінювалися і станом на 01.08.2013 заборгованість по сплаті страхових внесків на випадок безробіття складає 176657,68 грн, що і зазначено у поданому попереднім ліквідатором до Центру зайнятості розрахунковій відомості за 2010 (т.73, а.с.22).
Абзацом 6 статті 1 Закону передбачено, що поточними кредиторами, а відповідно і вимогами з якими вони звернулися до боржника, є кредитори чиї вимоги виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до положень статті 23 Закону вимоги за зобов'язаннями боржника, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
В ліквідаційній процедурі грошові вимоги кредиторів розглядаються ліквідатором боржника, який відповідно до статті 25 Закону при здійсненні своїх повноважень заявляє в установленому порядку заперечення на заявлені до боржника вимоги якщо такі є.
21.10.2004 Центр зайнятості звернувся до ліквідатора з заявою про включення поточних вимог у сумі 182 466,48 грн до реєстру вимог кредиторів банкрута. Відповідно до повідомлення ліквідатора Юшкевича С.В. від 25.10.2004 № 366 зазначені вимоги було визнано та включено до реєстру вимог кредиторів (т.73, а.с. 17).
Повідомленням №20-02/2358-06 від 11.02.2011 ліквідатором Лук'яновим А.В. банкрута було визначено остаточну суму заборгованості у розмірі 176657,68 грн станом на 01.01.2011 (т. 73, а.с. 23).
Тобто, Центру зайнятості було добре відомо розмір своїх вимог, які включені до реєстру вимог кредиторів.
Проте, замість того, щоб на звернення ліквідатора Концевого К.І. повідомити розмір заборгованості для її звірки із сумою, включеною у реєстр вимог кредиторів, Центр зайнятості направив ліквідатору заяву за вих. №02-4470 від 27.08.2013 про визнання (підтвердження) майнових вимог (т.73, а.с. 25).
Ліквідатор правомірно відхилив заявлені Центром зайнятості вимоги, у зв'язку з неможливістю повторного розгляду вимог, які вже були розглянуті попередніми ліквідаторами і включені у реєстр вимог кредиторів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 23, 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції Закону №784-XIV від 30.06.1999 з наступними змінами, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні скарги Керченського міського центру зайнятості на дії ліквідатора Концевого К.І. щодо невизнання грошових вимог у розмірі 176657,68 грн відмовити.
Суддя В.М. Шкуро