13 листопада 2013 р. Справа № 2036/2а-2250/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області на постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 04.01.2012р. по справі № 2036/2а-2250/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області
про зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом, в якому, просив суд визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області щодо нарахування і виплати в заниженому розмірі щорічної допомоги на оздоровлення, як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; зобов'язати провести перерахунок, призначення та виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат з 2007 року, згідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», призначити (встановити) і виплачувати в подальшому ці виплати.
Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 04.01.2012 року по справі № 2036/2-а-2250/11 позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо здійснення в нарахуванні не повному обсязі нарахуванню виплат на оздоровлення ОСОБА_1 з 2007 року.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області здійснити, в подальшому призначати та здійснювати на користь позивача призначення та перерахунок виплат на оздоровлення з 2007 року у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат по Україні, встановлених законодавством у відповідні роки, у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову і винести нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі. Вважає, що судом першої інстанції при ухваленні судового рішення порушені норми матеріального та процесуального права та висновки суду не відповідають обставинам справи. Відповідач також просить апеляційну скаргу розглянути в його відсутність.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.
В ході судового розгляду колегією суддів встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи і має право на пільги і компенсації встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 та копією вкладки до посвідчення (а.с. 11, 12).
Задовольняючи позовні вимоги щодо зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області здійснити призначення та перерахунок відповідних виплат на оздоровлення, суд першої інстанції виходив з пріоритетності норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції яка діяла до 30.07.2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пунктом 3.7. Розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», який набув чинності 30.07.2010 року було внесено зміни до КАС України, зокрема у ст.ст. 99, 100 зазначеного Кодексу.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, перебіг шестимісячного строку розпочався з 30.07.2010 року, оскільки до цієї дати для звернення до суду з позовом було встановлено один рік та позивач не був обізнаний про його скорочення.
Колегія суддів, виходячи з наведеного, вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин ч. 2 ст. 99 КАС України, яка діяла до 30.07.2010 року, виходячи з принципу юридичної визначеності та на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 28.03.2006 року по справі «Мельник проти України» (заява № 23436/03). Застосовуючи мотиви та висновок Європейського суду з прав людини, який наведений в рішенні від 28.03.2006 року по справі «Мельник проти України» до спірних правовідносин по вказаній справі, колегія суддів зазначає, що, виходячи з принципу юридичної визначеності, річний строк для звернення до суду за захистом своїх прав встановлюється до позовів, які були подані до 30.01.2011 року, а до позовів, які подані після 30.01.2011 року - встановлюється шестимісячний строк звернення до суду за захистом своїх прав.
Колегія суддів відзначає, що даною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з даним позовом 03.02.2011 року, а отже, враховуючи шестимісячний строк на звернення до суду, позивач пропустив строк звернення до суду з позовом за захистом своїх прав за період з 2007 року до 03.08.2010 року включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
При цьому посилання позивача на те, що він дізнався про порушення своїх прав лише після відмови відповідача в перерахунку допомоги на оздоровлення, не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки позивач отримував допомогу на оздоровлення кожний рік та відповідно був обізнаний у її розмірах.
Доказів поважності пропуску строку на звернення до суду з позовом позивачем не надано.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що в цій частині постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали в цій частині про залишення позовних вимог без розгляду.
Щодо заявлених позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити (встановити) та виплачувати в подальшому щорічної допомоги на оздоровлення без зазначення кінцевої дати такого призначення та виплати, колегія суддів вважає їх такими, що не підлягають задоволенню в зв'язку з тим, що, по-перше, судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та спрямовано на відновлення порушених прав, свобод та інтересів, по-друге, у суду не має достатніх підстав вважати або припускати, що в майбутньому відповідач буде діяти протиправно, оскільки правовідносини на майбутні періоди між сторонами в часі ще не склалися. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судове рішення не може в майбутньому регулювати суспільні відносини. В цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Таким чином, постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог без зазначення кінцевої дати в перерахунку та виплати допомоги на оздоровлення підлягає скасуванню в зв'язку з порушенням норм процесуального права з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позову в цій частині позовних вимог.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що постанова Чугуївського міського суду Харківської області від 04.01.2012 року по справі № 2036/2-а-2250/11 прийнята з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про залишення без розгляду заявлених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 100, 160, 167, 195, 196, 197, п. п. 3, 4 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області задовольнити частково.
Постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 04.01.2012р. по справі № 2036/2а-2250/11 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області призначити та здійснювати на користь ОСОБА_1 виплати щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат по Україні, встановлених законодавством у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» на майбутнє - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Чугуївської міської ради щодо перерахунку і виплати щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; зобов'язати провести перерахунок, призначення та виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат з 2007 року по 02.08.2010 року включно, згідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.
Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.