15 жовтня 2013 р.Справа № 820/3905/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бершова Г.Є.
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2013р. по справі № 820/3905/13-а
за позовом Публічного акціонерного товариства "Насінневе"
до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби , Кегичівського відділення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення - рішення,
Позивач, ПАТ "Насінневе", звернувся до суду з позовом до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекція Харківської області Державної податкової служби, Кегичівського відділення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати винесене Кегичівським відділенням Красноградської МДПІ у Харківській області Державної податкової служби податкове повідомлення - рішення від 25.01.2013 за № 0000101500.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2013р. позов задоволено.
Скасовано податкове повідомлення - рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 25.01.2013 року за № 0000101500.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник позивача та представник відповідача у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.
У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, письмових заперечень, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 15.01.2013 р. працівниками Красноградської МДПІ було проведено камеральну перевірку податкової декларації з ПДВ ПАТ "Насінневе" № 9080059815 від 19.12.2012 року за листопад 2012 року.
За результатами проведеної перевірки було складений Акт перевірки № 5/40-68/00387080 від 15.01.2013 р. Відповідно до висновків якого відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п.200.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: ПАТ "Насіннєве" включило до складу податкового кредиту скороченої декларації з податку на додану вартість в листопаді 2012 року суму ПДВ 111 057,08 грн. на підставі отриманої від ТОВ "Приват-Агроцентр" податкової накладної від 01.11.12 № 114, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. В результаті чого, ПАТ "Насіннєве" завищена сума перевищення податкового кредиту над сумою податкового зобов'язання звітного періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 18 скороченої податкової декларації) на суму 78 083 грн. та занижено суму податку на додану вартість, яка залишається у розпорядженні сільськогосподарського товаровиробника та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства на 32 974 грн.
На підставі вищевказаного акту про результати проведення винесено податкове повідомлення-рішення від 25.01.2013 р. № 0000101500 у відповідності до якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 32 974,00 грн., а також донараховано до сплати в бюджет штрафну санкцію в розмірі 8 244 грн.
Не погоджуючись з повідомленням-рішенням ПАТ "Насіннєве" 07.02.2013 р. звернулось до ДПС в Харківській області зі скаргою.
Рішення ДПС в Харківській області від 04.04.2013 року в задоволенні первинної скарги ПАТ "Насіннєве" відмовлено повністю, а податкове повідомлення-рішення від 25.01.2013 р. № 0000101500 залишено без змін.
Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням від 25.01.2013 р. позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу щодо допущення позивачем порушень вимог податкового законодавства є необґрунтованими, тому прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки акту перевірки про порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 ПК України, які ґрунтувалися тому, що позивачем в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних включено до складу податкового кредиту скороченої декларації з податку на додану вартість в листопаді 2012 року суму ПДВ 111 057,08 грн. на підставі отриманої від ТОВ "Приват-Агроцентр" податкової накладної від 01.11.12 № 114, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункти 201.6, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).
Відповідно до ч.1 п.201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу Украйні від 02.12.2012року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) "Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних."
Відповідно до ч.ч. 8,9 п. 201.10. статті 201 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2012 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період",
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Насіннєве" було отримано від продавця - ТОВ "Приват-Агроцентр" належним чином оформлену податкову накладну № 114 від 30.03.2012 року яка була включена позивачем у вище зазначену податкову накладну але з помилкою в даті видачи податкової накладної, а саме була зазначена дата 01.11.2012року.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не оскаржувався факт, що податкова накладна № 114 від 30.03.2012 року виписана ТОВ "Приват-Агроцентр" внесено до Єдиного реєстру податкових накладних, крім того зазначений факт підтверджується витягом з реєстру № 14145559 . Зазначено податкова накладна № 114 від 30.03.2012 року була зареєстрована в реєстрі та не містила у собі порушень порядку її заповнення.
Щодо доводів податкового органу, що в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних до декларації була зазначена податкова накладна виписна ТОВ "Приват-Агроцентр" № 114 від 01.11.2012 року яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач по початку проведення камеральної перевірки скористувався своїм правом визначеним положеннями ст. 50 ПК України та самостійно подав 04.01.2012 року до відповідача уточнюючий реєстр (який був прийнятий відповідачем) яким підприємство сторнувало відповідну податкову накладну з податкової накладної № 114 від 01.11.2012 року та податкову накладну № 114 від 30.03.2012 року зазначені зміни не потягли за собою зміну податного кредити чи податкового зобов'язання.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за листопад 2012 року суму податку на додану вартість у розмірі 111057,08 грн. відповідно до зазначеної вище податкової накладної, отриманої від ТОВ "Приват-Агроцентр" при здійсненні господарських операцій.
Колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів правомірність своїх заперечень проти адміністративного позову, законність та обґрунтованість прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.
Натомість позивач, на виконання вимог ч.1 ст. 71 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів вважає, що дії відповідача, пов'язані з прийняттям оскаржуваного податкових повідомлення - рішення № 0000101500 від 25.01.2013 р. не кореспондуються з приписами ч.2 ст. 19 Конституції України.
Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.13 р. по справі № 820/3905/13-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2013р. по справі № 820/3905/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Бершов Г.Є.
Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.