Головуючий у 1-й інстанції: Борискін С.А.
Суддя-доповідач:Євпак В.В.
іменем України
"20" листопада 2013 р. Справа № 817/3319/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Євпак В.В.
суддів: Капустинського М.М.
Мацького Є.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "16" жовтня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Військової частини А1519 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно ,
ОСОБА_3 20.09.2013 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А 1519 про визнання протиправною бездіяльності відповідача, стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 5652,15 грн.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі посилається на те, що право на отримання компенсації взамін неотриманого речового майна, мають право як військовослужбовці, які проходять військову службу, так і військовослужбовці, звільнені в запас. Вважає постанову суду першої інстанції незаконною та такою що винесена з грубим порушенням норм матеріального права.
Позивач та представник відповідача в судове засідання не з"явились, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.
З врахуванням приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України, розгляд апеляційної скарги здійснюється судової колегією за відсутності сторін, в порядку письмового провадження
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Встановлено, що ОСОБА_3, проходив військову службу та перебував на матеріальному та фінансовому забезпеченні у військовій частині А1519 (35600, вул. Сурмичі, 58, м. Дубно Рівненської області).
Відповідно до наказу першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України №81-ПМ від 02 серпня 2013 року позивача звільнено з військової служби в запас відповідно до п. "б" ч. 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (за станом здоров'я) (а.с. 8).
Наказом командира військової частини А1519 (по стройовій частині) №194 від 29 серпня 2013 року позивача виключено із списків особового складу військової частини А1519, всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Дубенсько- Радивилівського ОРВК Рівненської області (а.с. 9).
На дату звільнення ОСОБА_3 не було проведено розрахунку щодо компенсації за неотримане речове майно.
Відповідно до довідки-розрахунку №18 від 12 вересня 2013 року, виданої військовою частиною А1519, розмір грошової компенсації замість неотриманого речового майна, що підлягає видачі позивачу, становить 5 652,15грн.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з безпідставності заявлених позивачем вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком. виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року), військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Згідно ст. 2 Закону України від 17 лютого 2000 року № 1459-ІІІ "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" (далі - Закон № 1459-ІІІ) дію ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-XII зупинено у частині одержання військовослужбовцями за їх бажанням грошової компенсації за неодержане речове майно.
Законом України від 3 листопада 2006 року № 328-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб" ст. 9 Закону України № 2011-ХІІ викладено в новій редакції, а також доповнено ст. 9-1 (у редакції, чинній до 1 січня 2008 року), якою було передбачено, зокрема, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.
При цьому положення ч. 2 ст. 9-1 Закону № 2011-ХІІ регулюють порядок виплати компенсації замість речового майна військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, і не поширюються на військовослужбовців, звільнених з військової служби.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на момент звернення ОСОБА_3 для отримання грошової компенсації замість речового майна Закон №2011-XII не передбачав такого права для військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, а пункт 27 Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444, не підлягає застосуванню, оскільки суперечить положенням Закону № 2011-XII.
Виплата грошової компенсації за неотримане речове майно військовослужбовцям, звільненим у запас або відставку, не передбачена. Виплата такої компенсації можлива лише військовослужбовцям, які ще проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "16" жовтня 2013 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя В.В. Євпак
судді: М.М. Капустинський
Є.М. Мацький
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,35600
3- представнику ОСОБА_4. АДРЕСА_2
4- відповідачу/відповідачам: Військова частина А1519 вул. Сурмичі,58,м.Дубно,Дубенський район, Рівненська область,35600