Справа №173/2609/13-ц
Провадження №2/173/1091/2013
28 жовтня 2013 р. м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді Шевченко О.Ю.,
при секретарі судового засідання Демяненко С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
ОСОБА_1 звернулася до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання їх неповнолітньої дитини. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що має з відповідачем спільну дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. У листопаді 2012 року вони з відповідачем припинили шлюбні відносини. Донька проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні. Відповідач працює, отримує заробітну плату, проте допомогу на утримання доньки не надає. Тому позивач просила стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1/3 частини від всіх видів доходу відповідача, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви до її повноліття, а також понесені нею витрати на правову допомогу в сумі 200 грн.
В судове засідання позивач не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.11).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без його участі, позов визнав, проти задоволення позовних вимог не заперечує (а.с.9).
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що сторони мають спільну неповнолітню дитину - доньку, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.4).
Дитина проживає разом з позивачем, що підтверджується довідкою Першотравенської сільської ради від 19 вересня 2013 року (а.с.5).
Відповідач офіційно працевлаштований - працює в товаристві з обмеженою відповідальністю «Центррезервуарсервіс», має стабільну заробітну плату, що підтверджується довідкою про доходи від 28 жовтня 2013 року (а.с.10).
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Оскільки відповідач є батьком неповнолітньої дитини, домовленості (договору) щодо сплати аліментів на утримання дитини між сторонами у справі досягнуто не було, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення аліментів підлягають задоволенню.
При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини та сторін, той факт, що дитина мешкає разом із позивачем та потребує утримання, та те, що відповідач не надав суду доказів про наявність у нього інших дітей, непрацездатних батьків та про проведення з нього стягнень на утримання зазначених осіб.
Відповідно до ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 Сімейного кодексу України.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про те, що вбачаються підстави для задоволення заявлених позовних вимог та стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивача було звільнено від сплати судового збору при зверненні до суду, тому відповідно до ч. 3 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на її користь судових витрат на правову допомогу в сумі 200 грн., суд приходить до наступних висновків. Відповідно до ст.ст. 79, 84 Цивільного процесуального кодексу України витрати на правову допомогу належать до судових витрат, проте згідно з ч.1 ст. 88 цього Кодексу суд присуджує стороні, на користь якої ухвалено рішення, з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, однак позивачем не надано документальних доказів, які б підтвердили понесення нею судових витрат на правову допомогу. А тому в цій частині позову, на думку суду, слід відмовити.
У зв'язку з чим позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Згідно п.1 ч.1 ст. 367 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. 181, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 88, 212-215, п.1 ч.1 ст. 367 Цивільного процесуального кодексу України суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_2), ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 вересня 2013 року та до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_2), ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 229 грн. 40 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у розгляді справи, проте не були присутні під час проголошення рішення суду, мають право оскаржити його протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.Ю.Шевченко