Справа №635/3662/13-ц
Провадження № 2/635/2648/13
19 листопада 2013 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - Юдіна Є.О.,
за участю секретаря - Власенко К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт.Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про внесення змін до договору позики,
До суду з позовом звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про внесення змін до договору позики.
В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що 16 серпня 2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, ОСОБА_2 був укладений договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 16.08.2010 року реєстровий номер 2863.
Відповідно до умов укладеного договору позики позивачі отримали грошові кошти від ОСОБА_4 в розмірі 195 672 грн., що за офіційним курсом НБУ на дату укладення договору позики складало 24 800 доларів США з кінцевим терміном погашення не пізніше 16 жовтня 2010 року (з урахуванням змін внесених додатковим договором до договору позики укладеним 21.09.2010 року та посвідченого тим же приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 реєстровий номер 3323).
01 грудня 2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 був укладений договір відступлення права вимоги за договором позики від 16.08.2010 року посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 реєстровий номер 2863 та додатковим договором до договору позики від 21.09.2010 року посвідченого тим же приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 реєстровий номер 3323, відповідно до умов якого ОСОБА_4 відступила відповідачу право вимоги за вказаним договором позики з додатковим договором.
Таким чином до відповідача перейшли всі права первісного кредитора ОСОБА_4 в обсязі 157 800 грн., що за офіційним курсом НБУ складало 20 000 доларів США і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Відповідно до п. 7 зазначеного договору позики від 16.08.2010 року за прострочення виконання своїх зобов'язань позичальники повинні сплатити на користь позикодавця пеню в розмірі 1% від суми позики за кожен день прострочення.
Тобто, фактично, в еквіваленті 200 доларів США на день. А в перерахунку на рік, еквівалент 70 000 доларів США.
У порівнянні з позиченою сумою розмір пені перевищує її більш ніж у три рази.
При укладанні договору позивачі не звернули уваги на той факт, що у договорі позики зазначена пеня у розмірі 1% від суми позики за кожен день прострочення, що по суті є кабальними умовами його виконання.
Позивачі просили внести зміни до п.7 договору позики, укладеному 16 серпня 2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 реєстраційний номер 2863.
Зменшити розмір пені з 1% від суми позики за кожен день прострочення до подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_7 підтримав заявлені вимоги.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з?явився, повідомлявся належним чином про день, час та місце розгляду справи. У зв'зку з чим, суд вважає за можливим розглядати справу за його відсутності.
Суд, вислухавши пояснення представника позивачів, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 16 серпня 2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, ОСОБА_2 був укладений договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 16.08.2010 року реєстровий номер 2863 (а.с.5).
Відповідно до умов укладеного договору позики позивачі отримали грошові кошти від ОСОБА_4 в розмірі 195 672 грн., що за офіційним курсом НБУ на дату укладення договору позики складало 24 800 доларів США з кінцевим терміном погашення не пізніше 16 жовтня 2010 року (з урахуванням змін внесених додатковим договором до договору позики укладеним 21.09.2010 року та посвідченого тим же приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 реєстровий номер 3323) (а.с.6).
Відповідно до п. 7 зазначеного договору позики від 16.08.2010 року за прострочення виконання своїх зобов'язань позичальники повинні сплатити на користь позикодавця пеню в розмірі 1% від суми позики за кожен день прострочення.
01 грудня 2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 був укладений договір відступлення права вимоги за договором позики від 16.08.2010 року посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 реєстровий номер 2863 та додатковим договором до договору позики від 21.09.2010 року посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 реєстровий номер 3323, відповідно до умов якого ОСОБА_4 відступила відповідачу право вимоги за вказаним договором позики з додатковим договором (а.с.7).
Таким чином до відповідача перейшли всі права первісного кредитора ОСОБА_4 в обсязі 157 800 грн., що за офіційним курсом НБУ складало 20 000 доларів США і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних права та обов'язків /ст.626 ЦК України/.
Відповідно до ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства /ст.628 ЦК України/.
Тобто, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаючи усі умови договору позики від 16 серпня 2010 року, добровільно погодились з ними, поставивши свої підписи під договором та з моменту укладання договору позики і до звернення з позовом до суду, не заперечували проти його умов.
Суд не бере до уваги доводи позивачів про те, що вони не звернули увагу на п.7 Договору, що за прострочення виконання своїх зобов'язань позичальники повинні сплатити на користь позикодавця пеню в розмірі 1% від суми позики за кожен день прострочення, у зв'язку з тим, що позивачі діяли, як сторона договору вдвох і могли звернути увагу на п.7 Договору, який зазначений в самому кінці першого аркушу договору.
Також, відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 4 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Способи захисту цивільних прав визначені ст.16 ЦК України, яка передбачає, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
У зв'язку з чим, суд вважає, що заявлені вимоги позивачів, без розгляду позову про стягнення з них заборгованості за договором позики від 16 серпня 2010 року з зазначенням суми пені, являються не належним способом захисту.
Суд розподіляє судові витрати між сторонами, на підставі ст.88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 16, 60, 88, 209, 212, 214-216 ЦПК України, ст.ст.626, 627, 628 ЦК України, суд -
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовити.
Судові витрати залишити за рахунок позивачів.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги, через суд який постановив рішення, в 10-денний строк із дня проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: