Справа № 1512/2-1063/11
Провадження № 6/520/730/13
20.11.2013 року
Київський районний суд м.Одеси у складі:
Головуючого - судді Куриленко О.М.
за участю секретаря - Баранової Ю.О.,
розглянувши у відритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду від 07.06.2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 про визнання права власності,
14.10.2013 року представник заявника ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить суд роз'яснити резолютивну частину рішення Київського районного суду м. Одеси від 07.06.2012 року, виклавши її в наступній редакції:
«Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння, АДРЕСА_1, яке в цілому складається з житлового будинку літ. «А», загальною площею 285,2 кв.м., житловою площею 74,1 кв.м.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 0,05 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1»
В своїй заяві посилається на те, що 07.06.2012 року Київським районним судом м. Одеси було постановлено рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4, про визнання права власності.
Заявник стверджує, що зазначеним рішенням, що залишено без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області за ним було визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, та визнано право власності на земельну ділянку площею 0,05 га, розташовану за тією ж адресою.
Однак, заявник вказує на те, що до сьогоднішнього дня рішення є невиконаним, тобто не пройшло державної реєстрації, що обмежує права позивача як власника.
Причина, через яку неможливо виконати зазначене рішення суду, на думку представника заявника, незрозумілість рішення суду в частині опису об'єктів нерухомого майна, на яке визнано право власності за позивачем.
Крім того заявник зазначає, що на сьогоднішній день вулиця Дукова територіально відноситься не до Овідіопольського району, а до міста Одеса (Київський район).
Вищевказанні обстаини і стали підставою для звернення до суд з даною заявою.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.74, 76, 77 ЦПК України.
У судовому засіданні представник заявника заяву підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в заяві.
Відповідач по справі ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення вказаної заяви.
Представник третьої особи по справі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи сповіщались належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 3 ст. 221 ЦПК України заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.
У судовому засіданні встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 1512/2-1063/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 про визнання права власності.
Останнім рішенням Київського районного суду м. Одеси від 07 червня 2012 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 27 листопада 2012 року, позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено, визнано за ним право власності на житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1, та визнано право власності на земельну ділянку площею 0,05 га, розташовану за тією ж адресою.
Судове рішення (постанова, ухвала) - це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.
Обов'язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов'язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.
Одними з властивостей судового рішення, що вступило в законну силу є: можливість примусового виконання судового рішення мимо волі зобов'язаної особи та обов'язковість, яка полягає в тому, що судове рішення, що вступило в законну силу, стає обов'язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України. Рішення, що вступило в законну силу, є обов'язковим і підлягає точному виконанню. Усі державні органи, посадові особи й окремі громадяни, зобов'язані сприяти виконанню рішення суду, виконуючи вимоги державного виконавця.
Однак, суд зазначає, що позивач протягом майже року після набрання рішенням законної сили не скористався своїм правом та не звернувся до реєстраційної служби для виконання рішення суду, доказів неможливості його виконання не надав.
Відповідно до ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому змісту. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане, або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
У відповідності до статті 221 ЦПК роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Згідно роз'яснення, що міститься у п.21 постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», вбачається, що якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Фактично, на думку суду, своєю заявою ОСОБА_1 просить суд встановити нові обставини, внести доповнення до рішення, що є неприпустимим на даній стадії розгляду.
Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджаєтья своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги.
Суд вважає, що по справі були розглянуті усі вимоги, заявлені позивачем, а вимогу щодо опису об'єктів нерухомого майна, як вбачається з позовної заяви в редакції від 17.08.2007 року (т.1 а.с. 3-4), ОСОБА_1 не заявляв.
Крім того суд зазначає, що заявник у своїй заяві посилається на те, що рішення суду може бути незрозумілим для державного реєстратора, однак доказів того суду надано не було.
Так як і не було надано доказів зміни адреси спірного будинку, а саме те, що вул. Дукова в селі Мізікевича Одеської області територіально відноситься до м. Одеси.
Відповідно до вимог ст. 10 та 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
З урахуванням вказаного суд вважає, що підстави, передбачені ст. 221 ЦПК України для роз'яснення рішення - відсутні, а резолютивна частина рішення викладена чітко і зрозуміло, без описок та помилок, подвійного тлумачення не допускає, за таких обставин суд не вбачає обставин, як підлягають роз'ясненню.
Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст. 221 ЦПК України суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4, про визнання права власності - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення через Київський районний суд м. Одеси.
Суддя Куриленко О. М.