Справа № 110/4967/13-ц
іменем України
"20" листопада 2013 р.
Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого судді - Литвиненко В.П.
при секретарі - Гірській Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим справу за заявою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції про скасування заходів забезпечення позову,
Заявник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції 11.11.2013 року звернувся в суд із заявою про скасування заходів забезпечення позову у вигляді арешту на квартиру АДРЕСА_1 АР Крим, накладеного ухвалою Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 24.09.2013 року, в порядку забезпечення позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги мотивують тим, що 10.06.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської Республіканської дирекції та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/0108/82/75069. відповідно до якого відповідачем була отримана грошова сума. Забезпеченням за даним кредитним договором стала квартира АДРЕСА_1 АР Крим, згідно договору іпотеки ВКО № 572510 від 11.06.2008 року, який зареєстрований у реєстрі за № 1534.
У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за забезпеченим заставою кредитним договором, банк звернувся до суду із позовною заявою до Красноперекопського міськрайонного суду АРКрим про дострокове стягнення заборгованості. 20.12.2010 року розглянувши цивільну справу за позовом банку до відповідача, суд вирішив стягнути з ОСОБА_2 164015,50 грн. та звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру АДРЕСА_1 АР Крим, яка належить відповідачу на праві приватної власності.
На підставі виконавчого листа ВДВС Красноперекопського МРУЮ АРК 23.05.2011 року відкрито виконавче провадження та здійсненні заходи по виконанню рішення суду. Однак, при підготовці пакету документів щодо реалізації предмету іпотеки встановлено, що ухвалою про забезпечення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» по справі за № 110/3796/13-ц Красноперекопським міськрайонним судом АР Крим 24.09.2013 року накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_2.
Накладання арешту на квартиру АДРЕСА_1 АР Крим, що є у заставі порушує право заставодержателя, оскільки унеможливлює задоволення вимог банку шляхом звернення стягнення на квартиру, та виключає можливість врегулювання спору шляхом її продажу. На цей час кредит не погашений, а позичальник є боржником Банку та порушує умови кредитного договору. Тому банк має переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна.
Представник банку просив у відповідності до ст. 154 ЦПК України скасувати заходи забезпечення позову, в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 АР Крим, що належить ОСОБА_2.
Представник заявника у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність в якій підтримав заяву про скасування заходу забезпечення позову у вигляді арешту квартири.
У відповідності до ч.5 ст. 154 ЦПК України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві та знаходяться у нього або інших осіб.
Ухвалою Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 24.09.2013 року, в порядку забезпечення позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2.
На виконання вищезазначеної ухвали суду було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 АР Крим, яка належить відповідачу на праві приватної власності.
Арештована квартира є заставним майном згідно договору іпотеки ВКО № 572510 від 11.06.2008 року, укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції і ОСОБА_2 у забезпечення виконання останнім умов Кредитного договору № 014/0108/82/75069 від 10.06.2008 року.
За змістом ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, якщо у задоволені позову відмовлено, провадження у справі закрито, заяву залишено без розгляду або коли відпала необхідність в такому забезпеченні.
Як слідує з матеріалів справи рішення суду від 07.11.2013 року, щодо стягнення грошового боргу з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» до цього часу рішення суду не виконано.
Відповідно передбачених законом підстав для скасування заходів забезпечення позову на цей час не має.
Статтею 26 ЦПК України визначено склад осіб у справах позовного провадження, до яких віднесено: сторін справи, третіх осіб та їх представників.
Відповідно лише ці особи за законом мають право вчиняти ті чи інші процесуальні дії пов'язані з розглядом справи у суді першої інстанції.
ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції не є особою, яка брала участь у розгляді справи позовного провадження в суді першої інстанції при постановленні рішення 07.11.2013 року, а тому не набула процесуальних прав визначених ст.ст. 27, 31, 34, 35 ЦПК України.
Відповідно до ч.6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Частиною 7 ст. ст. 3 Закону України «Про іпотеку» пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Відповідно до ч.7 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.
Частинами 3, 4 зазначеної статті передбачено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.
Згідно ст.. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
З юридичного аналізу частини 4 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» слідує, що розв'язання спору між заставодержателем та стягувачем, який не є заставодержателем, передбачено шляхом пред'явлення позову про зняття арешту із заставленого майна, а не оспорювання цього арешту шляхом подачі заяви про його скасування.
Тому суд не вбачає підстав для задоволення заяви ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції про скасування заходів забезпечення позову.
Керуючись ч.ч.4-6 ст. 154 ЦПК України, суд
Заяву ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції про скасування заходів забезпечення позову залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її винесення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Суддя: В. П. Литвиненко