20.11.2013
Справа № 127/25255/13-ц
Провадження № 2/127/7406/13
(З А О Ч Н Е)
20 листопада 2013 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Антонюка В.В.,
при секретарі Загурській Т.Ю.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника третьої особи Марценюк Л.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог Служба у справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод в користуванні квартирою та вселення,
ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, та ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_6, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог Служба у справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод в користуванні квартирою та вселення. Позов мотивує тим, що 09.07.1999р. між позивачем та відповідачем був укладений шлюб. 09.07.2002р. у позивача та відповідача народилось двоє синів: ОСОБА_4 та ОСОБА_5., про що свідчать свідоцтва про народження НОМЕР_1 та НОМЕР_2.
06.06.2002р. на ім'я відповідача був оформлений договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності. Після придбання квартири позивач та відповідач у вказаній квартирі провели ремонтні роботи та почали проживати разом із дітьми. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25.03.2013р. шлюб між позивачем та відповідачем розірвано, місцем проживання неповнолітніх дітей було визначено разом із матір'ю ОСОБА_1 Після розірвання шлюбу відповідачем були створені несприятливі для позивача та дітей умови проживання, тому ОСОБА_1 була вимушена виїхати із квартири для проживання до своїх знайомих. Просить усунути перешкоди, які чинить ОСОБА_6 - ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5. у користуванні квартирою АДРЕСА_1 та вселити їх у квартиру.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали у повному обсязі за обставин викладених у позовній заяві, просили суд позов задовольнити. Не заперечував щодо проведення заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, позов не оспорив, заяв на адресу суду не направляв (а.с.17).
Представник третьої особи служби у справах дітей Марценюк Л.Є. не заперечила щодо задоволення позову.
Суд, враховуючи думку позивача, представника позивача та представника третьої особи, які не заперечують проти заочного розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів в порядку ст. 224 ЦПК України та ухвалити заочне рішення.
Згідно ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тобто кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Між сторонами виникли правовідносини в сфері користування житлом, що регулюються відповідними нормами Цивільного та Житлового Кодексу України.
Судом встановлено, що згідно договору купівлі - продажу від 06.06.2002р. ОСОБА_6 під час перебування у шлюбі із ОСОБА_1 придбав квартиру під АДРЕСА_1, що свідчить про те, що квартира є спільною сумісною власністю позивача та відповідача та надає право проживати в ній позивачу разом із дітьми (а.с.4).
Відповідно до рішення Вінницького міського суду від 25.03.2013р. шлюб між ОСОБА_6 і ОСОБА_1 розірвано. Місцем проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визначено постійне місце проживання їх матері (а.с.7).
З довідки № 1071 від 05.09.2013р. асоціації органів самоорганізації населення м. Вінниці квартального комітету «Пирогово», вбачається. що ОСОБА_1 проживає разом із своїми синами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в АДРЕСА_2 (а.с.8).
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, що не суперечать закону.
Ст. 361 ЦК України передбачено право співвласника вільно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
Відповідно до ст.386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Згідно положень ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Як роз'яснив Пленум ВСУ у п. 14 постанови „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" від 22 грудня 1995 року № 20 квартира, яка є спільної сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення із самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
Згідно за ст.155 Житлового кодексу України жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством.
Оскільки спірна квартира є спільною частковою власністю сторін, кожен зі співвласників може ставити питання про встановлення порядку користування цією квартирою.
Суд вважає що слід вселити ОСОБА_1, 1975 року народження, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в квартиру АДРЕСА_1
Згідно вимог ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати, а саме суму судового збору в розмірі 230,00 грн.
Керуючись ст. ст.. 319, 358, 386, 391 ЦК України, ст. 155 ЖК України, Постановою Пленуму ВСУ „ Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" від 22 грудня 1995 року № 20, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212 - 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Усунути перешкоди у користуванні та володінні власністю квартирою АДРЕСА_1, які чинить ОСОБА_6 шляхом вселення ОСОБА_1, 1975 року народження, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в квартиру АДРЕСА_1
Стягнути із ОСОБА_6, (ІПН суду невідомий), жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати пов»язані із сплатою судового збору в розмірі 230 (двісті тридцять) гривень 00 копійок.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачами протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рі шен ня мо же бу ти оскаржено до апе ля цій но го су ду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя :