Справа № 308/19247/13-ц
2/308/5884/13
14 листопада 2013 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів в порядку реституції у зв'язку із визнанням договору купівлі-продажу квартири недійсним в порядку ст. 216 ЦК України, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Ужгородського міськрайонного суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 35902 гривні в порядку реституції у зв'язку із визнанням договору купівлі-продажу квартири недійсним в порядку ст. 216 ЦК України.
Ухвалою суду від 14.11.2013 року провадження по справі за вищевказаним позовом було відкрито.
Позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення даного позову шляхом накладення арешту та заборон на квартиру АДРЕСА_1, що в м. Ужгороді.
В обґрунтування заяви вказує на те, що між нею та ОСОБА_3 (правонаступницею, якої є відповідач по справі - ОСОБА_2.), 08.02.2011 року, було укладено договір купівлі-продажу квартири, згідно якого позивач придбала квартиру АДРЕСА_1, що в м. Ужгороді за ціною 35902 гривні.Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 17.09.2013 року, договір купівлі - продажу вищевказаної квартири визнано недійсним, у зв'язку з чим, просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 35902 гривень в порядку ст. 216 ЦК України.
Також позивач вказує, що відповідач ОСОБА_2 відмовляється повертати грошові кошти в сумі 35902 гривень. Оскільки існує реальна загроза відчуження спірного майна відповідачем, у зв'язку з чим вважає , що невжиття заходів забезпечення позову утруднять, або не уможливлять виконання рішення суду у разі задоволення позову. На підставі викладеного вважає, що є всі підстави для задоволення заяви.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У відповідності до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. При цьому згідно до п. 1 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.
У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (правонаступницею, якої є відповідач по справі - ОСОБА_2.), 08.02.2011 року, було укладено договір купівлі-продажу квартири, згідно якого позивач придбала квартиру АДРЕСА_1, що в м. Ужгороді. Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 17.09.2013 року, договір купівлі - продажу вищевказаної квартири визнано недійсним, у зв'язку з чим, просить стягнути з відповідача грошові кошти в порядку ст. 216 ЦК України.
Проте, до матеріалів справи не надані належні докази того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову.
Згідно ч.1, ч.5, ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа і про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача, щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 151-153, 208-210 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
У задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів в порядку реституції у зв'язку із визнанням договору купівлі-продажу квартири недійсним в порядку ст.. 216 ЦК України - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи , яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца