10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.
Суддя-доповідач:Майор Г.І.
іменем України
"12" листопада 2013 р. Справа № 817/1053/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Майора Г.І.
суддів: Бучик А.Ю.
Шевчук С.М.,
при секретарі Самченко В.М. ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідачів:
військової частини А0796 - Лідавець Н.О.(відповідач-1),
командира військової частини А0796 - не з'явився (відповідач -2),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини А0796 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "03" червня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_5 до Військової частини А0796, Командира військової частини А0796 генерал-лейтенанта Колесника Ігоря Івановича про визнання протиправним та скасування наказу,
У березні 2013 року ОСОБА_5 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів: військової частини А0796 та командира військової частини А0792 - генерал-лейтенанта Колесника Ігоря Івановича про визнання протиправним та скасування наказу від 21.12.2012 року №614 в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення - попередження про неповну службову відповідність та притягнення до обмеженої матеріальної відповідальності в розмірі місячного грошового забезпечення.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 03 червня 2013 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини А0796 від 21.12.2012 року №614 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_5 та накладення на нього адміністративного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність(п.6 Наказу) та в частині притягнення ОСОБА_5 до обмеженої матеріальної відповідальності в розмірі місячного грошового забезпечення (п.21 Наказу).
Присуджено на користь ОСОБА_5 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 34,41 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, військова частина А0796 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. В апеляційній скарзі відповідач-1 посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Позивач та відповідач -2 не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважних представників в засідання суду не направили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Позивач подав суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі.
Колегія суддів враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та положення частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглядати справу за відсутності позивача та представника відповідача- 2.
Представник відповідача -1 в засіданні суду підтримала доводи апеляційної скарги у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника відповідача- 1, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи, станом на момент виникнення спірних правовідносин ОСОБА_5 проходив військову службу в Збройних Силах України у військовій частині А 0796.
Починаючи з 01.04.2006 року ОСОБА_5 перебував на посаді, що відповідає посаді начальника групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами тилу військової частини А0796 (т.1, а. с. 158,248).
У листопаді 2012 року в ході інвентаризації в військовій частині А3866 виявлено нестачу майна на загальну суму 757763,40 грн.
За результатами проведеного внутрішнього фінансового аудиту військової частини А3866, що перебувала в підпорядкування військової частини А0796, виявлено суттєві порушення порядку ведення бухгалтерського обліку, незадовільний рівень організації внутрішнього контролю, які призвели до збитків заподіяних нестачею військового майна та порушення порядку списання, недостовірності облікових та звітних даних в наслідок системного зниження (завищення) в обліку вартості матеріальних активів, що в підсумку негативно вплинуло на ефективність управління закріпленим за військовою частиною майном.
Враховуючи результати комплексного аудиту військової частини А3866, згідно наказу командира військової частини А0796 від 19.11.2012 року №542 проведено службове розслідування по факту наявності розбіжностей між обліковими даними служби пально-мастильних матеріалів військової частини та фактичною наявністю пально-мастильних матеріалів ( далі-ПММ) у військовій частині А3866.
Наказом командира військової частини А0796 від 21.12.2012 року №614 за наслідком проведеного службового розслідування за фактом виявлення розбіжності між обліковими даними служби ПММ військової частини А3866 та фактичною наявністю пально-мастильних матеріалів на складі (т.1, а.с.31-41), за неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог п.3.5.3.2 та 4.1.3 "Положення про матеріально технічне забезпечення управління 13 армійського корпусу", на підставі п."г" статті 68 та статті 72 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, начальника служби ПММ тилу військової частини А0796 підполковника ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність (п.6 Наказу).
Крім того, згідно п.21 вказаного наказу, за недбале виконання службових обов'язків, на підставі п.10 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців, за шкоду заподіяну державі, на підставі Постанови Верховної Ради України від 23.06.1995 року №243/95-ВР підполковника ОСОБА_5 притягнуто до обмеженої матеріальної відповідальності в розмірі місячного грошового забезпечення.
Вказаний наказ командира військової частини А0796 від 21.12.2012 року №614 (в частині п. п.6, 21 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_5) та висновки, що містяться в акті службового розслідування від 21.12.2012 року щодо неналежного виконання службових обов'язків начальником служби забезпечення пально-мастильними матеріалами тилу військової частини А0796 та порушення вимог п.3.5.3.2 та 4.1.3 Положення про матеріально технічне забезпечення управління 13 армійського корпусу, на переконання позивача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки не встановлено причинного зв'язку між винною бездіяльністю та виявленими збитками та не встановлено, чи ці збитки відбулись саме в період служби.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог та вищевказаними доводами позивача з огляду на таке.
Cпірні правовідносини врегульовані Законом України "Про військовий обов'язок та військову службу", Законом України "Про дисциплінарний статут Збройних Сил України", Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України", Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, Положенням про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, Інструкцією про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, іншими нормативно-правовими актами.
Так, відповідно до ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі - Статут) визначені загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.
Згідно з ст.16 Статуту кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
У відповідно до ст. 31 Статуту начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.
Основи організації та ведення військового (корабельного) господарства, права та обов'язки посадових осіб військової частини (корабля) та з'єднання, пов'язані з веденням військового (корабельного) господарства визначені Положенням про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 року за №300 (далі - Положення №300).
Згідно з п.2.1 Положення №300 військове (корабельне) господарство - це сукупність сил і засобів, які входять до складу військових частин (кораблів) і з'єднань, а також передані їм у постійне чи тимчасове користування різні об'єкти матеріально-технічної бази, матеріальні засоби, призначені для забезпечення бойової підготовки і виховної роботи, військового побуту, правильної експлуатації, ремонту, зберігання озброєння, військової техніки і майна.
У відповідності до п. 3.1.8 Положення №300 у гарнізонах, за наявності в їх складі кількох військових частин, наказом начальника гарнізону призначаються посадові особи з питань тилу, на яких покладаються завдання своєчасного проведення гарнізонних заходів щодо всебічного матеріального, технічного, медичного, торговельно-побутового та інших видів забезпечення частин гарнізону
В силу вимог п.3.1.9 Положення №300 усі посадові особи військової частини (з'єднання), які відають військовим (корабельним) господарством, повинні, зокрема, знати вимоги чинного законодавства України, наказів, положень, настанов, інструкцій та інших керівних документів щодо організації та ведення військового (корабельного) господарства та неухильно керуватись ними у своїй діяльності; правильно визначати потреби та знати рівень забезпеченості підрозділів, частин (з'єднань) матеріальними засобами і коштами у підпорядкованих службах для забезпечення бойової та мобілізаційної готовності, бойової готовності спеціальних споруд, бойової підготовки і виховної роботи та створення необхідних матеріально-побутових умов особовому складу; організовувати та контролювати ведення обліку, правильне зберігання і своєчасне оновлення запасів матеріальних засобів усіх видів, а також експлуатацію, ремонт та технічне обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки, казармено-житлового фонду, інженерних та спеціальних споруд у підпорядкованих службах (службі); здійснювати постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) матеріальних засобів і коштів, вживати необхідних заходів для боротьби з нераціональними їх витратами (використанням), втратами, нестачами, псуванням і розкраданням; організовувати проведення (у встановлені терміни) перевірок та документальних ревізій господарської діяльності, а також інвентаризацію матеріальних засобів у підпорядкованих службах (службі); вести узагальнений облік втрачених матеріальних засобів за підпорядковані служби (підрозділи) в натуральних або вартісних показниках.
Згідно з п.3.8.6 Положення №300 начальник служби пального та мастильних матеріалів з'єднання відповідає: за своєчасне та безперервне забезпечення частин пальним, мастильними матеріалами, спеціальними рідинами і технічними засобами служби; за накопичення встановлених запасів пального; за їх облік, зберігання, правильне використання та економні витрати, а також за дотримання правил техніки безпеки при поводженні з цими матеріалами; за спеціальну підготовку особового складу служби.
Він підпорядкований заступнику командира з'єднання з тилу, а зі спеціальних питань виконує вказівки начальника служби пального та мастильних матеріалів вищого штабу.
У відповідності до п.3.8.7 Положення №300 начальник служби пального та мастильних матеріалів з'єднання, крім виконання обов'язків відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, також повинен: розробляти індивідуальний план підготовки служби у навчальному році, брати участь у розробці господарського плану з'єднання на рік та організовувати його виконання у підпорядкованій службі; розробляти пропозиції щодо розподілу між частинами з'єднання лімітів пального та мастильних матеріалів; організовувати забезпечення з'єднання пальним, мастильними матеріалами і спеціальними рідинами згідно зі встановленими лімітами, фондами і нормами витрат, а технічними засобами служби - згідно з табелями; здійснювати контроль за ощадливою і доцільною витратою пального та мастильних матеріалів і дотриманням лімітної дисципліни; знати наявність, сорти, марки, фізико-хімічні властивості та норми витрат пального і мастильних матеріалів; контролювати у частинах (підрозділах) з'єднання правильність приймання, зберігання, видачі, застосування й обліку пального, мастильних матеріалів і технічних засобів служби, вживати заходів для усунення виявлених недоліків; організовувати поточний і середній ремонт технічних засобів у ремонтних підрозділах частини і з'єднання та здавання технічних засобів, яким необхідний капітальний ремонт, у ремонтні установи оперативних командувань, центру; організовувати правильну експлуатацію складів, заправних пунктів та інших об'єктів служби частин з'єднання, керувати роботою складу пального з'єднання; забезпечувати контроль якості пального, мастильних матеріалів і спеціальних рідин, комплектність та справність технічних засобів у частинах і на складі з'єднання, а також збирання і здавання відпрацьованих нафтопродуктів; перевіряти не рідше одного разу на місяць наявність і якість пального, мастильних матеріалів, спеціальних рідин і стан технічних засобів на складі з'єднання, вносячи про це відповідні записи у книги (картки) обліку; контролювати своєчасність подання та якість розробки звітності і донесень частин, робити шкоди військовослужбовцями і призваними на збори військовозобов'язаними провадиться незалежно від притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.
Тому посилання ОСОБА_5 на те, що не встановлено причинного зв'язку з його бездіяльністю та виявленою нестачею пального, а тому він не може нести відповідальність, є безпідставним та суперечить Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Положенню про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України №300.
Також, відповідно до п.7 Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №748 від 03.05.2000 року (далі - Положення №748) планова інвентаризація пального, інших пально-мастильних матеріалів і спеціальних рідин проводиться не менше одного разу на місяць.
Згідно з п.11 Положення №748 наявність військового майна встановлюється під час інвентаризації шляхом проведення обов'язкового його підрахунку, зважування, обміру.
Визначення ваги (об'єму) навалочних матеріалів може проводитися шляхом обміру і технічних розрахунків. Акти обміру і розрахунки додаються до інвентаризаційних описів.
Загальна кількість військового майна, що зберігається в непошкодженій упаковці постачальника, може визначатися шляхом проведення його підрахунку (зважування, обміру) на підставі прибуткових документів з обов'язковою вибірковою перевіркою кількості майна, зазначеного в упаковці.
Відповідно до п.4.1 Положення про матеріально технічне забезпечення управління 13 армійського корпусу, інв. №146 дск, затвердженого наказом командира військової частини А0796 від 17.02.2009 року за №63 (далі - Положення №146 дск), начальник групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами тилу здійснює керівництво діяльністю групи забезпечення ПММ тилу у цілому, координує роботу заступників командирів військових частин з тилу з питань забезпечення військових частин пальним, мастильними матеріалами та спеціальними рідинами та технічними засобами їх транспортування та заправки, групи забезпечення ПММ тилу армійського корпусу, інших структурних підрозділів штабу управління 13 армійського корпусу з питань забезпечення ПММ. Начальник групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами тилу підпорядковується начальнику тилу, а із спеціальних питань - начальнику служби ПММ управління тилового забезпечення Логістики командування Сухопутних Військ ЗС України і є прямим начальником особового складу служб пального військових частин армійського корпусу.
Начальник групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами тилу корпусу відповідає, зокрема, за забезпечення частин армійського корпусу пальним, мастильними матеріалами, спеціальними рідинами, які повинні відповідати вимогам державних стандартів і технічних умов, та технічними засобами служби, за правильне їх утримання, освіження, зберігання та витрати, а також за дотримання заходів безпеки при поводженні з ними; стан оперативного обліку матеріально-технічних засобів служби ПММ в групі забезпечення ПММ тилу; стан складів, сховищ та пунктів заправлення ПММ у військових частинах корпусу.
В силу вимог пп.4.1.4 Положення №146 дск начальник групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами тилу корпусу зобов'язаний, зокрема, розробляти, організовувати та здійснювати постійний контроль проведення заходів з метою подальшого підвищення бойової та мобілізаційної готовності підпорядкованих служб ПММ військових частин корпус; знати вимоги чинного законодавства України, наказів, положень, настанов, інструкцій та інших керівних документів щодо організації та ведення військового господарства по службі ПММ та неухильно керуватись ними у своїй діяльності; організовувати та контролювати ведення обліку, правильне зберігання і своєчасне оновлення запасів ПММ, а також експлуатацію, ремонт та технічне обслуговування технічних засобів служби пального, складів, сховищ ПММ у військових частинах корпусу; здійснювати постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) ПММ, вживати необхідних заходів для боротьби з нераціональними їх витратами (використанням), витратами, нестачами, псуванням і розкраданням.
Так, в силу вимог п.3.1.12 Положення №300 посадові особи, які постійно чи тимчасово відають військовим (корабельним) господарством, не можуть посилатися на незнання діючих законів, наказів, положень, настанов, керівництв та інструкцій, що визначають норми, порядок забезпечення військ, а також порядок обліку, зберігання та використання матеріальних засобів.
Крім того, відповідно до пункту 1 контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, укладеного 10.10.2011 року ОСОБА_5 з Міністерством оборони України, позивач добровільно взяв на себе зобов'язання знати та сумлінно виконувати службові обов'язки за посадами, які займатиме протягом строку контракту, а також особливі обов'язки, визначені статутами Збройних Сил України .
Отже позивач повинен знати та сумлінно виконувати службові обов'язки начальника групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами тилу управління.
Позивачем не було розроблено та доведено до відома підлеглих і відповідальних осіб жодних інструкцій стосовно організації роботи на об'єднаному стаціонарному пункті заправки ПММ щодо забезпечення пальним та мастильними матеріалами. Облік пального, яке знаходилося та прибувало на об'єднаний стаціонарний пункт заправки, книга обліку наявності та руху військового майна на складі ПММ, книга обліку замірів в резервуарах на складі ПММ військової частини А1801 та на об'єднаному стаціонарному пункті заправки пальним не велися.
Окрім того, як убачається з Витягу з послужного списку позивача, ОСОБА_5 в період з 22.11.2007 року по 09.09.2011 року проходив військову службу на посаді начальника групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами відділу логістики 13 армійського корпусу сухопутних військ, а в період з 09.09.2011 року по 07.03.2013 року перебував на посаді начальника групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами тилу управління 13 армійського корпусу Сухопутних військ.
Відповідно до п.6 Наказу начальника Рівненського гарнізону від 09.02.2012 року за №4 "Про створення гарнізонного об'єднаного стаціонарного пункту заправки пальним та мастильними матеріалами частин Рівненського гарнізону" організацію роботи та керівництво службовою діяльністю гарнізонного об'єднаного стаціонарного пункту заправки пальним та мастильними матеріалами Рівненського гарнізону покладено на начальника групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами тилу військової частини А0796.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_5 виконував свої службові обов'язки не в повному обсязі, а саме: в порушення керівних документів правильне зберігання пального та ведення його обліку не організував та не контролював; постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) пального у військовій частині не здійснював; необхідні заходи для боротьби з втратами, нестачами і розкраданням пального не вживав; правильність приймання, зберігання, видачі, застосування й облік пального, мастильних матеріалів і технічних засобів служби у частинах (підрозділах) з'єднання не контролював, заходів для виявлення недоліків не вживав; перевірку наявності пального не рідше одного разу на місяць не здійснював, відповідні записи у книги (картки) обліку не вносив. Таким чином, ОСОБА_5 самоусунувся від організації та керівництва службовою діяльністю гарнізонного пункту заправки пальним.
Колегія суддів уважає, що неналежне виконання позивачем службових обов'язків щодо ведення військового господарства призвело до створення передумов для виникнення нестачі пального на гарнізонному об'єднаному стаціонарному пункті заправки пальним та мастильними матеріалами військових частин Рівненського гарнізону і не дало можливості вчасно її виявити.
Також, надаючи правову оцінку наказу №614 від 21.12.2012 року, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, колегія суддів приходить до висновку, що зазначений наказ в оскаржуваній позивачем частині відповідає вимогам чинного законодавства, а накладене на позивача дисциплінарне стягнення, є таким, що визначене Дисциплінарним статутом Збройних Сил України і відповідає військовому званню позивача та дисциплінарній владі командира військової частини А0796. Окрім того, при застосуванні дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність відповідачем враховано характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки попередній період служби, а тому вид застосованого до позивача дисциплінарного стягнення - попередження про неповну службову відповідність відповідає характеру вчиненого дисциплінарного проступку.
Такі висновки суду узгоджуються з приписами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Відповідно до ст.5 Дисциплінарного статуту, інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.
Підставами для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначеними ст.45 Дисциплінарного статуту, є невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку.
В свою чергу, Інструкцією про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України №82 від 15.03.2004 року (далі - Інструкція №82) визначено підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку).
Відповідно до п.1.3 Інструкції №82 рішення про проведення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Згідно з п. 1.5 Інструкції №82 службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який вирішив притягнути військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. У наказі зазначаються підстави для призначення розслідування, особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, термін проведення та посадові особи, яким доручено його провадження.
У разі потреби залучення фахівців до проведення службового розслідування командиром (начальником) призначається комісія у складі групи фахівців на чолі з головою комісії, про що оголошується в наказі.
В силу вимог п.1.6 Інструкції №82 службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено посадовою особою, якою він призначений, або старшим начальником, але не більше як на один місяць.
У відповідності до п.2.2 Інструкції №82 особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право давати усні та письмові пояснення, робити заяви, подавати документи і порушувати клопотання про витребування та залучення нових документів, опитування відповідних осіб, проведення додаткових ревізій.
Відповідно до п.4 Інструкції за результатами службового розслідування складається акт, який підписується особами, якими воно проводилося.
Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд посадовій особі, яка призначила розслідування. До акта додаються всі матеріали розслідування.
Посадова особа, яка призначала службове розслідування, проводить бесіду з військовослужбовцем, стосовно якого воно проводилось.
За результатами бесіди оформляється аркуш бесіди із зазначенням дати її проведення, а також заперечень, прохань (побажань) особи, стосовно якої проведено службове розслідування.
На підставі п.5.1 Інструкції №82 посадова особа, яка призначала службове розслідування, розглядає у 10-денний термін акт та всі інші матеріали службового розслідування і приймає відповідне рішення.
З матеріалів справи убачається, що 21 грудня 2012 року позивач був ознайомлений з наказом командира військової частини А0796 №614 "Про результати службового розслідування" та з актом службового розслідування. У цей же день командиром військової частини на виконання вимог статті 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України з позивачем проведено бесіду та повідомлено про накладення дисциплінарного стягнення.
Відповідачем було дотримано всі необхідні умови та обов'язкові вимоги щодо строків, порядку проведення службового розслідування та оформлення його результатів.
Встановлений факт порушення військовослужбовцем військової дисципліни, факт неналежного виконання ним службових обов'язків є визначеною законом підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності
Проведення службового розслідування за участю офіцера групи забезпечення ПММ тилу військової частини А0796, який був підлеглим позивача, само по собі не спростовує колегіальних висновків службового розслідування викладених в акті №3994 від 21.12.2012 року і не може бути підставою для визнання оскаржуваного наказу протиправним і його скасування.
Підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов'язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами визначає Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затверджене Постановою ВР України 23 червня 1995 року № 243/95-ВР.
Вказане Положення визначає, що відповідно до Конституції України військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані зобов'язані бережливо ставитися до довірених їм озброєння, техніки та іншого військового майна, вживати заходів до запобігання шкоди. Особи, які посягають на державну власність, недбало ставитися до озброєння, техніки та іншого майна, притягаються до матеріальної відповідальності. Притягнення до матеріальної відповідальності не звільняє від дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
У пункті 2 цього Положення зазначено, що відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.
Військове майно - це державне майно, закріплене за відповідними військовими частинами. До нього належать: всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, паливно-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне та інше майно, а також кошти.
Згідно п. 3 Положення, військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність за наявності: заподіяння прямої дійсної шкоди; протиправної їх поведінки; причинного зв'язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди; вини у заподіянні шкоди.
Протиправною визнається така поведінка (дія чи бездіяльність) військовослужбовця або призваного на збори військовозобов'язаного, коли він не виконує (недбало виконує) свої службові обов'язки. Військовослужбовець або призваний на збори військовозобов'язаний визнається винним у заподіянні шкоди, якщо протиправне діяння вчинене ним умисно чи з необережності.
Відповідно до п.4 Положення, відшкодування шкоди військовослужбовцями і призваними на збори військовозобов'язаними провадиться незалежно від притягнення їх до дисциплінарної відповідальності за дію (бездіяльність), якою державі було заподіяно шкоду.
Пунктом 8 Положення визначено, що залежно від того, навмисно чи з необережності заподіяно шкоду, а також з урахуванням суспільної небезпечності дії (бездіяльності) винної особи та обставин, за яких заподіяно шкоду, і вартості майна до військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних застосовується повна або обмежена матеріальна відповідальність.
Згідно з п.10 Положення, військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані за шкоду, заподіяну недбалим виконанням ними службових обов'язків, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення.
Таким чином, наказ командира військової частини А0796 від 21.12.2012 року №614 в частині притягнення ОСОБА_5 до обмеженої матеріальної відповідальності в розмірі місячного грошового забезпечення є правомірним.
З урахуванням наведеного доводи апеляційної скарги є обгрунтованими та підтверджуються матеріалами справи.
Крім того, позивач звернувся до суду з позовною заявою за захистом своїх прав та інтересів з пропущенням встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до адміністративного суду
Відповідно до ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати їх та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів уважає, що постанова суду першої інстанції, яка була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову повністю в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Військової частини А0796 задовольнити.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "03" червня 2013 р. скасувати та прийняти нову постанову.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Г.І. Майор
судді: А.Ю.Бучик
С.М. Шевчук
Повний текст cудового рішення виготовлено "15" листопада 2013 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу ОСОБА_5 АДРЕСА_1,33000
3- відповідачу Військова частина А0796 вул.Дубенська, 2,м.Рівне,33000
4 - відповідачу Командир військової частини А0796, генерал-лейтенант Колесник Ігор Іванович вул.Дубенська,2,м.Рівне,33000