Справа № 538/1891/13-ц
Номер рядка звіту 20
провадження по справі № 2/1617/4/12
29.10.2013 року
Лохвицький районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді - Савинського Г.Б.
при секретарі - Бодик К.М.
за участю сторін :
представника позивачки - ОСОБА_1
відповідач- ОСОБА_4.
представника відповідача- ОСОБА_5
третя особа ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про про визнання договору дарування недісним та його розірвання,-
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним та його розірвання.
В заяві вказується, що 10 квітня 2013 року позивачка уклала договір дарування належного їй на праві власності житлового будинку із допоміжними господарчими побудовами, що знаходяться в АДРЕСА_1 та 0,0400га. присадибної ділянки. Договір дарування здійснювала лише з метою догляду за нею і не розуміючи до кінця змісту цього договору.
Після оформлення договору відповідач та його сім»я почали негативно відноситись до неї, стали створювати умови не можливого проживання в будинку.
Просить договір дарування визнати недійсним і його розірвати.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 позов підтримує, суду пояснив, що ОСОБА_3 в силу своєї малодосвідченості та похилого віку не розуміла значення договору дарування. Насправді їй необхідні були люди які б її доглядали. А згідно ч.2 ст.717 ЦК України договір, що встановлює обов»язок обдарованого вчинити на користь дарувальника будь-яку дію немайнового характеру, не є договором дарування.
Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 позову не визнали, суду пояснили, що позивачка чітко розуміла суть договору дарування, так як вона і раніше укладала договір дарування а потім розривала його в судовому порядку, складала заповіти а потім скасовувала. ОСОБА_4 не порушив ніяких умов договору, просить в позові відмовити.
Третя особа на стороні відповідача державний нотаріус ОСОБА_2 позову не визнала, суду пояснила , що дійсно посвідчувала договір дарування між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 При його укладенні нею були дотримані всі норми закону. Вона роз»яснила позивачці всі наслідки договору дарування.
Заслухавши пояснення сторін, покази свідків, додавши оцінку письмовим доказам та документам суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Як встановлено в судовому засіданні 86-річна ОСОБА_3 намагалась знайти особу, яка б доглядала її, за це вона обіцяла подарити власний житловий будинок. З цією пропозицією вона звернулась до ОСОБА_6 але та відмовилась посилаючись на стан здоров»я та зайнятість. ОСОБА_6 запропонувала ОСОБА_3 з цим питанням звернутись до її сина ОСОБА_4, який не має власного житла.
ОСОБА_4 на пропозицію ОСОБА_3 погодився, із своєю сім»єю переїхав проживати в будинок позивачки, розташований в АДРЕСА_1. ОСОБА_3 була задоволена відношенням з ОСОБА_4 і подарувала будинок і земельну ділянку. Через деякий час між ними стали виникати сварки із-за втручання інших осіб. В наслідок цього позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Це підтверджується показами свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8
Так ОСОБА_7 пояснив, що в його присутності ОСОБА_3 просила брата доглядати за нею, а вона подарує йому будинок. Нотаріус роз»яснила, що таке договір дарування.
ОСОБА_6 пояснила, що позивачка просила, щоб діти її доглядали, жили разом місяць, все було спільне. ОСОБА_3 подарувала будинок ОСОБА_4 Через деякий час, із-за втручання інших сусідів, між сторонами стали виникати з ініціативи позивачки сварки. Це привело до суду.
ОСОБА_8 пояснив, що на таксі возив сторін до нотаріуса та в земельний відділ і чув як ОСОБА_3 говорила, щоб її догодовували, а вона подарує дім.
Згідно ст.. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов»язується передати в майбутньому другій стороні ( обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Договір що встановлює обов»язок обдарованого вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або не майнового характеру, не є договором дарування.
Як встановлено в судовому засіданні спірний договір дарування встановлює обов»язок відповідача доглядати за позивачкою і не може вважатись договором дарування.
У відповідності до ст.. 229 ч.1 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилась щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом не дійсним.
ОСОБА_3 укладаючи договір переслідувала ціль догляду за нею, про що пояснював сам відповідач, а також свідки, тому суд рахує, що вона не усвідомлювала всіх наслідків укладення договору дарування.
При таких обставинах суд рахує, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.. 10,11,209,212-216,218,224-225,294 ЦПК України, 229,717 ЦК України суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати недійсним від часу його укладення, тобто від 10.04.2013 року договір дарування від 10.04.2013 року, укладений у м. Червонозаводське Лохвицького району Полтавської області між ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресо.: АДРЕСА_1 та ОСОБА_4, проживаючим за адресою: АДРЕСА_1, згідно з яким було безоплатно передано у власність обдарованому житловий будинок приватного житлового фонду з допоміжними господарчими побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 який розташований на земельній ділянці розміром 0,0400 га.
Визнати недійсним від часу його укладення, тобто від 10.04.2013 року договір дарування від 10.04.2013 року, укладений у м. Червонозаводське Лохвицького району Полтавської області між ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресо.: АДРЕСА_1 та ОСОБА_4, проживаючим за адресою: АДРЕСА_1, згідно з яким було безоплатно передано у власність обдарованому земельну ділянку розміром 0,0400 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя : Савинський Г.Б.