15 жовтня 2013 р.Справа № 2-а-2263/11/2107
Категорія: 10.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Хоменко Валентина Григорівна
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
Судді доповідача - Потапчука В.О.
суддів - Семенюка Г.В.
- Коваля М.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Управління праці та соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації та Херсонського Центру по нарахуванню та виплаті соціальної допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації на постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 26 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації та Херсонського Центру по нарахуванню та виплаті соціальної допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації про визнання неправомірними дій,
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту Генічеської РДА, посилаючись на те, що він перебуває на обліку як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС повинна виплачуватись щорічна допомога на оздоровлення. У 2009-2010 роках йому виплачувалась одноразова допомога на оздоровлення у розмірі 100,00 грн., що не відповідає законодавчо встановленому розміру виплат. Просить суд визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Генічеської райдержадміністрації щодо виплати йому одноразової допомоги на оздоровлення; зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Генічеської райдержадміністрації нарахувати недоплачену суму одноразової допомоги на оздоровлення за 2010 рік у законодавчо встановленому розмірі.
Постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 26 жовтня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління праці і соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації, Херсонського центру по нарахуванню та виплаті соціальної допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення задоволено. Визнано неправомірними дії Управління праці і соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації щодо проведення нарахування та виплати ОСОБА_2 допомоги на оздоровлення за 2007-2010 роки відповідно до постанови КМУ № 562 від 12.07.2005 року у сумі 100,00 грн. Зобов'язано Управління праці і соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації нарахувати ОСОБА_2 як учаснику ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС щорічну допомогу на оздоровлення за 2007-2010 роки у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, з урахуванням виплачених сум. Зобов'язано Херсонський центр з нарахування та здійснення виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації виплатити ОСОБА_2 як учаснику ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС щорічну допомогу на оздоровлення за 2007-2010 роки у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру п'яти мінімальних заробітних плат, що діяли на момент належної виплата, з урахуванням проведених нарахувань.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачами подані апеляційні скарги, в яких зазначається, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права та не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи у зв'язку з чим апелянти просять скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
Оскільки від усіх осіб, які беруть участь у справі, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, то колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1.
Позивачу не було здійснено нарахування виплати щорічної допомоги на оздоровлення як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії за 2007-2010 роки.
У 2007-2010 роках позивач отримував щорічну грошову допомогу на оздоровлення у сумі 100,00 грн, відповідно до постанови КМУ № 562 від 12.07.2005 року « Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а доводи відповідача не ґрунтуються на вимогах закону.
Колегія суддів вбачає, що суд першої інстанції вирішуючи питання пропущеного строку для подачі адміністративного позову виходив з того, що згідно з п.3. ч.1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку, що строки позовної давності під час вирішення подібних спорів не застосовуються.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з того, що доводи про застосування до спірних правовідносин положень ст. 268 ЦК України є помилковими, оскільки відповідно до ст. 99 КАС України, як «інші закони» не можуть розумітися положення глави 19 ЦК України, оскільки позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Таким чином, «інші закони» на які посилається ст. 99 КАС України - це закони, які встановлюють інші строки звернення до адміністративного суду з вимогою вирішити публічно -правовий спір
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до УПСЗН Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради.
Оскільки ст. 99 КАС України початок перебігу строку звернення до суду пов'язує не тільки з датою коли особа дізналась про порушені права, а й з часом коли особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про дотримання позивачем строку звернення до суду, оскільки рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 були оприлюднені у встановленому порядку, у засобах масової інформації широко висвітлювалось питання захисту категорії пенсіонерів, які мають статус «дитина війни», а правова необізнаність та відсутність з боку позивача будь яких звернень до відповідача з питань розміру підвищення до пенсії не є доказом дотримання строків звернення до суду.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку щодо самого права позивача на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення, але допустив порушення норм процесуального права у зв'язку з чим вбачаються підстави для скасування постанови суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Враховуючи, що суд першої інстанції неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови, якою задовольнити позовні вимоги позивача.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 207 ,212,254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації та Херсонського Центру по нарахуванню та виплаті соціальної допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації - задовольнити.
Постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 26 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації та Херсонського Центру по нарахуванню та виплаті соціальної допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації про визнання неправомірними дій, - скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації та Херсонського Центру по нарахуванню та виплаті соціальної допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації про визнання неправомірними дій, - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Суддя-доповідач: Потапчук В.О.
Судді: Семенюк Г.В.
Коваль М.П.