Справа: № 825/3245/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М. Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
12 листопада 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Бужак Н. П.
Суддів Костюк Л.О., Твердохліб В.А.
За участю секретаря Савін І.В.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного Управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2013 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулось до суду з позовом про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 17.07.2013 року №0003361720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов»язання з ПДВ в розмірі 12 500 грн, із них: за основним платежем 10 000 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 2500 грн.
Відповідно до постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2013 року позовні вимоги задоволено.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач Державна податкова інспекція у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду прийняти нову постанову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м. Чернігові відповідно до наказу від 12.06.2013 року № 1763 проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питань правомірності проведення господарських операцій за травень 2012 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «Запоріжметал Холдінг» за результатами якої складено акт № 1495/НОМЕР_1 від 02.07.2013 року.
За результати перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14; п.193.1 ст. 193; п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за травень 2012 року на суму 10 000 грн, в результаті формування податкового кредиту з підприємствами, з якими не підтверджено реальність здійснення господарської діяльності.
На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 17.07.2013 року № 0003361720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 12000 грн, із яких 10 000 грн за основним платежем та 2500 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Запоріжметал Холдінг» з приводу купівлі товару. У травні 2012 року контрагентом позивачу було поставлено товар, а останнім перераховано кошти на рахунок ТОВ «Запоріжметал Холдінг».
Факт наявності господарських взаємовідносин по вищезазначеній операції підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема рахунком-фактурою № СФ1-005642 від 03.05.2012 року на суму з ПДВ 59 650,93 грн; видатковою накладною № РН1 - 003484 від 07.05.2012 року на суму 59 650,93 грн; податковою накладною від 03.05.2012 року №20 на суму 60000 грн.
Згідно реєстру платіжних документів від 07.06.2012 року ТОВ «Запоріжметал Холдінг» повернуто позивачу зайво сплачені кошти в розмірі 349,07 грн.
У подальшому зазначений товар позивач продав, що підтверджується видатковими накладними.
Отже, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що господарська операція між позивачем та його контрагентом носила реальний характер, підтверджується належним чином оформленими первинними документами.
Відповідно до частини 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частинами 1,2 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним ( ст. 228 ЦК).
Відповідач не надав доказів, які б свідчили наявність у позивача та його контрагента мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу на укладення договору, який порушує публічний порядок.
Суд вірно не прийняв до уваги посилання відповідача на акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 25.04.2013 року № 1487/22.8/31407820 про неможливість проведення зустрічної звірки з ТОВ «Запоріжметал Холдінг» як на доказ нікчемності укладеного між позивачем та його контрагентом угоди, оскільки даний доказ не підтверджує дану обставину та спростовується дослідженими судом доказами, зокрема первинними документами, які свідчать про реальність господарської операції позивача з ТОВ «Запоріжметал Холдінг».
Крім того, відповідачем не надано доказів того, на момент укладення угод контрагент позивача не був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та як платник ПДВ.
Відповідно до п.198.3 ст. 193 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК україни визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
За змістом п.200.1, 200.2,200.3 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що в ході розгляду справи позивачем доведено факт вчинення господарської операції між позивачем та ТОВ «Запоріжметал Холдінг», а отже у позивача виникло право на формування податкового кредиту. З цих підстав, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по вищезазначених податкових накладних.
Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.
Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2013 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Бужак Н.П.
судді: Костюк Л.О.
Твердохліб В.А.
Повний текст виготовлено: 13 листопада 2013 року.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.