Справа №908/555/2012
13.11.2013 р.
м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі
головуючого-судді Юрчака Л.Б.
при секретарі Кунському О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калуші цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми боргу за договором кредиту посилаючись на те, що 27.12.2006 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Райффайзен Банк Аваль» та ТзОВ «Ві-Груп» було укладено Генеральну кредитну угоду №105, в межах якої 01.11.2007 року було укладено кредитний договір №010/14-10-808 G105 , на підставі якого ТзОВ «Ві-Груп» отримало кредит в сумі 800000,00 грн. на термін до 31.10.2013 року із сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 12,5 % річних за користування кредитом. Позивачем свої зобов»язання за даним договором виконані в повному обсязі на відміну від ТзОВ «Ві-Груп» , яке порушило умови договору і станом на 05.12.2011 року заборгованість по несплаченому кредиту становить 559 300,00грн., заборгованість по відсотках - 12390,25 грн., пеня - 1 708,55 грн. Загальна сума заборгованості по даному кредитному договору складає 573 398,80 грн. А так, як ОСОБА_2 та ОСОБА_3, несуть солідарну відповідальність за невиконання умов договору, адже є поручителями після укладення договорів поруки, то вони теж являються боржниками та відповідачами по справі .
Також для забезпечення зобов»язань за кредитним договором між позивачем і ТзОВ "Ві-Груп" було укладено договір іпотеки , згідно якого в іпотеку було передане нерухоме майно, а саме : лазня з цегли, загальною площею 690,6 кв.м, яка знаходиться на АДРЕСА_1 області. Тому позивач просить в рахунок погашення заборгованості стягнути в солідарному порядку з відповідачів борг по кредитному договору в тому числі за рахунок заставленого майна .
В судовому засіданні представник позивача . позовні вимоги змінив і ухвалою суду від 27.08.2012р позов в частині стягнення заборгованості по кредитному договору з ТзОВ «Ві-Груп» -залишити без розгляду, решту позовних вимог підтримав повністю та просить їх задоволити.
Представник відповідача ОСОБА_3- ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та пояснили, що на їхню думку договір поруки який було укладено між сторонами недійсний. Просили у задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що між відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Райффайзен Банк Аваль» та ТзОВ «Ві-Груп» було укладено Генеральну кредитну угоду №105, в межах якої 01.11.2007 року було укладено кредитний договір №010/14-10-808 G105 , на підставі якого відповідач отримав кредит в сумі 800000,00 грн. на термін до 31.10.2013 року із сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 12,5 % річних за користування кредитом (а.с.6-11). Згідно договорів поруки № G105-176 та № G105-175 від 01.11.2007р. поручителями по даному кредитному договору виступають ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.18,19) і несуть солідарний обов»язок по виконанню зобов»язань за кредитним договором .
В забезпечення виконання зобов"язання по вищевказаному договору було укладено між позивачем і ТзОВ "Ві-Груп" було укладено договір іпотеки , згідно якого в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме : лазня з цегли, загальною площею 690,6 кв.м, яка знаходиться на АДРЕСА_1 (а.с.13-15).
Відповідно до п.5.1 позичальник зобов»язаний використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах передбачених Кредитним договором та умовами генеральної угоди. Відсотки та кредит позичальник сплачує щомісячно згідно Графіку погашення.
Пунктом 10.2 Генеральної кредитної угоди визначено, що за порушення строків повернення кредитів, відсотків за користування кредитами, передбачених кредитними договорами, укладених в рамках Генеральної кредитної угоди, Позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.
Всупереч вищепереліченим умовам кредитного договору, відповідачі не виконали свої зобов"язання, в результаті чого виникла заборгованість, яка згідно розрахунку (а.с.4) складає 559 300,00грн основного боргу., заборгованість по відсотках - 12390,25 грн., пеня - 1 708,55 грн.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Крім того, як передбачено ст..543 ч.1 ЦК України у разі солідарного обов»язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов»язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України , якщо договором встановлений обов»язок позичалька повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що у зв"язку з невиконанням ТзОВ «Ві-Груп» перед банком по кредитному договору від 01.11.2007 року взятих на себе зобов"язань утворилася заборгованість, яка складає 573 398,80 грн, і є цілком обґрунтованою згідно того ж таки договору, а так як ОСОБА_2 та ОСОБА_3 після підписання договорів поруки - стали солідарними боржниками, то позовна вимога про стягнення солідарно з них заборгованості є також обгрунтованою та підлягає до задоволення.
Суд також вважає безпідставними посилання відповідачів на недійсність договорів поруки, оскільки 12.11.2012р. рішенням Івано-Франківського міського суду, а також ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 12.03.2013р. в задоволенні позову ОСОБА_2 до АТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання договору поруки припиненим - відмовлено. Крім цього , 03.07.2013р. рішенням Івано-Франківського міського суду в задоволенні позову ОСОБА_3 до АТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання договору поруки припиненим - відмовлено.
У відповідності ст.88 ЦПК суд стягує з відповідача судові витрати.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст 526, 533, 543,546, 549, 550, 554, 610, 611, 612, 625, 629, 1048-1050 ЦК України , ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України, суд,
Позов задоволити. Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ІДН НОМЕР_1, який проживає на АДРЕСА_2, ОСОБА_3, ІДН НОМЕР_2, який проживає на АДРЕСА_3 на користь ПАТ "Райфайзен Банк Аваль" на рахунок 29094965, МФО 336462, код 20551707 (м.Київ, вул.. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) - 573398,80 грн. заборгованості за Генеральною кредитною угодою №105 та укладеному в її межах Кредитному договору № 010/14-10-808 G105, від 27.11.2007р.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь позивача судовий збір в сумі 2823,00 грн., що оплатив останній при подачі позову в суд.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд протягом 10 - ти днів з дня його проголошення .