"19" листопада 2013 р.Справа № 915/229/13-г
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Бєляновського В.В.,
Суддів: Мишкіної М.А.
Будішевської Л.О.
при секретарі - Бєлянкіній Г.Є.
за участю представників:
Від прокурора: Чалий М.Г.
Від Кабінету Міністрів України: Стойкова О.І.
Від Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном: не з'явився
Від ТОВ ВКП „Респект Бізнес": Носиков В.В., Моспаненко О.В.
Від третьої особи ПАТ "Завод "Екватор": Дев'ятьорова А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційного підприємства „Респект Бізнес"
на рішення господарського суду Миколаївської області від 12.09.2013р.
по справі № 915/229/13-г
за позовом: Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційного підприємства „Респект Бізнес"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства "Завод "Екватор",
про визнання договору недійсним
У лютому 2013 року Миколаївський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційного підприємства "Респект Бізнес", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Завод "Екватор", про визнання недійсним, з підстав, передбачених ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України, ліцензійного договору № 15 від 21.03.2005р., укладеного ліквідатором Відкритого акціонерного товариства "Центральний науково-дослідний та проектний інститут "Тайфун" Гончаренком Д.А. під час проведення ліквідаційної процедури з ТОВ ВКП "Респект-Бізнес".
Одночасно прокурор просив поновити йому строк на звернення до господарського суду з даним позовом для захисту порушеного права держави посилаючись на те, що про порушення законодавства при укладенні спірного договору йому стало відомо у січні 2013 року, а тому строк для звернення до суду пропущено з поважних причин.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що оспорюваний договір порушує вимоги законодавства та права інтелектуальної власності держави в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном і Кабінету Міністрів України.
ТОВ ВКП "Респект-Бізнес" не визнало позов посилаючись на те, що прокурором пропущено строк для звернення з позовом до суду і заявою від 19.03.2013р. просило відмовити у задоволенні позовних вимог застосувавши наслідки пропуску строку позовної давності.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 12.09.2013 року (суддя - Фролов В.Д.) поновлено прокурору строк для звернення до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном про визнання недійсним ліцензійного договору № 15 від 21.03.2005 року, укладеного ліквідатором Відкритого акціонерного товариства "Центральний науково-дослідний та проектний інститут "Тайфун" Гончаренком Д.А. під час проведення ліквідаційної процедури, з Товариством з обмеженою відповідальністю ВКП "Респект-Бізнес". Позов задоволено. Визнано недійсним ліцензійний договір № 15 від 21.03.2005 року, укладений ліквідатором Відкритого акціонерного товариства "Центральний науково-дослідний та проектний інститут "Тайфун" Гончаренком Д.А. під час проведення ліквідаційної процедури з Товариством з обмеженою відповідальністю ВКП "Респект-Бізнес".
Судове рішення мотивоване тим, що ВАТ "ЦНДПІ "Тайфун" не був власником та зберігачем технічної документації, а тому арбітражний керуючий не мав правових підстав відчуження майнових прав, які йому не належали. Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували законність отримання прав на технічну документацію. Оскільки про порушення законодавства Миколаївському прокурору з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері стало відомо під час проведення перевірки за зверненням керівництва ПАТ "Завод "Екватор" до прокуратури з листом № 89/11 від 29.01.2013р., то суд вважав поважними причини пропуску прокурором та позивачами строку для звернення до суду та таким, що підлягає поновленню.
Не погоджуючись із вказаним рішенням ТОВ ВКП „Респект Бізнес" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та невідповідністю викладеним у рішенні висновків фактичним обставинам справи.
У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ "Завод "Екватор" заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення місцевого суду залишити без змін.
Згідно з ч. 3 ст. 77 ГПК України в судовому засіданні апеляційної інстанції оголошувалася перерва до 19.11.2013 року.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення прокурора, представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, наказами Міністерства промислової політики України № 55а від 03.04.2001р. та № 67 від 02.04.2001р. були створені комісії з інвентаризації, оцінки стану та передачі на відповідальне зберігання з технічного архіву ВАТ "Центральний науково - дослідний та проектний інститут "Тайфун" до технічного архіву АТВТ "Завод "Екватор", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Завод "Екватор", технічної документації згідно з переліком, про що складено акт прийому - передачі технічної документації, підписаний членами інвентаризаційних комісій та затверджений Міністерством промислової політики України 14.12.2001 року.
28.10.2008 року Міністерство промислової політики України листом № 10/3-2-1672 дало згоду на подальше відповідальне зберігання, управління та використання зазначеної технічної документації на ПАТ "Завод "Екватор" з виконанням усіх вимог "Положення про порядок обліку і контролю за використанням об'єктів, що належать державі, в Державній агенції інтелектуальної власності у суднобудуванні". При цьому, на ПАТ "Завод "Екватор" покладено повну відповідальність за зберігання зазначеної документації, яка ні за яких обставин не може бути скопійована або відчужена в інтересах інших фізичних чи юридичних осіб.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.06.2003р. за заявою прокурора Заводського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі ДПІ в Заводському районі м. Миколаєва було порушено провадження у справі № 14/80 про банкрутство ВАТ "ЦНДПІ "Тайфун".
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.07.2003р. у справі введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено Гончаренка Д.А.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 28.10.2003 року ВАТ "ЦНДПІ "Тайфун" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Гончаренка Д.А. та органи управління зобов'язано передати ліквідатору бухгалтерську та іншу документацію, матеріальні цінності.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.01.2008р., яка набрала законної сили, затверджено звіт ліквідатора, ВАТ ЦНДПІ "Тайфун" ліквідовано, провадження у справі припинено.
З протоколу комітету кредиторів ВАТ "ЦНДПІ "Тайфун" № 12 від 14.11.2005р. вбачається, що ліквідатор доповів про майно, що обліковується на балансі банкрута, яке є державною власністю та яке не увійшло до складу ліквідаційної маси, а саме: архів технічної документації.
Проведеною прокурорською перевіркою встановлено, що 21.03.2005 року ліквідатором ВАТ "ЦНДПІ "Тайфун" Гончаренком Д.А. під час проведення ліквідаційної процедури укладено ліцензійний договір № 15 з ТОВ ВКП "Респект-Бізнес", за умовами якого останньому передано невиключну ліцензію на право здійснення авторського нагляду, ремонтно-відновлювальних робіт, дрібносерійного виробництва та збуту обладнання на підставі копій з оригіналів зазначеної вище технічної документації.
28.03.2005 року ліквідатором Гончаренком та ТОВ ВКП "Респект-Бізнес" було укладено доповнення до ліцензійного договору, за умовами якого строк дії ліцензійного договору установлено до 01.04.2013р. та останньому передано додатково комплект технічної документації згідно визначеного переліку, а також надано право пред'являти претензії до недобросовісних виготовлювачів продукції і вимагати від них відшкодування заподіяних збитків, а після припинення строку дії договору передана технічна документація залишається у користуванні відповідача.
Відповідно до п. 5 ст. 1109 ЦК України, предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, які на момент укладення договору не були чинними.
Враховуючи зазначене, права ВАТ "ЦНДПІ "Тайфун" на здійснення авторського нагляду ремонтно - відновлювальних робіт, дрібносерійного виробництва та збуту обладнання на підставі зазначеної технічної документації на момент укладення спірного договору не були чинними, оскільки згідно з актом від 14.12.2001 року дана документація була передана до технічного архіву ПАТ "Завод "Екватор" на відповідальне зберігання, управління та використання.
Згідно ст. 1 Закону України "Про науково-технічну інформацію" науково-технічна інформація - будь-які відомості та/або дані про вітчизняні та зарубіжні досягнення науки, техніки виробництва, одержані в ході науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Частиною 1,2 статтею 6 зазначеного Закону встановлено, що науково-технічна інформація відповідно до чинного законодавства є об'єктом права власності. Підставою виникнення права власності на науково-технічну інформацію є створення науково-технічної інформації своїми силами і за свій рахунок; виконання договору про створення науково-технічної інформації; виконання будь-якого договору, що містить умови переходу права власності на інформацію до іншої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1108 ЦК України особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності).
Розробка науково-технічної документації, право на використання якої передано за спірним ліцензійним договором, здійснювалась "ЦНДПІ "Тайфун" на підставі державного замовлення, що ніким із учасників судового процесу не заперечується. Отже, єдиним власником цієї документації є держава.
На момент укладення спірного договору ВАТ "ЦНДПІ "Тайфун" не був ні власником, а ні зберігачем технічної документації, тому арбітражний керуючий не мав правових підстав відчужувати майнові права, які йому не належали.
Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували законність отримання прав на технічну документацію.
Згідно із ст. 422 ЦК України право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених цих Кодексом, іншим законом чи договором.
Статтею 427 ЦК України передбачено, що майнові права інтелектуальної власності можуть бути передані відповідно до закону повністю або частково іншій особі. Умови передання майнових прав інтелектуальної власності можуть бути визначені договором, який укладається відповідно до цього Кодексу та іншого закону.
Таким чином, у зв'язку з укладенням спірного договору відповідач на підставі незаконно отриманих прав на технічну документацію виготовляє обладнання кондиціювання та вентиляції кораблів, чим порушує виключне право держави, як власника цієї документації, розпоряджатися нею, зокрема передавати права користування.
Як вказувалося вище, предметом даного спору є вимога прокурора визнати недійсним ліцензійний договір № 15 від 21.03.2005р. на підставі ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України, за яким позивачі не є стороною; обґрунтована дана вимога тим, що оспорюваний договір порушує вимоги законодавства та права і законні інтереси держави.
Частиною 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що спірний договір порушує вимоги законодавства та права інтелектуальної власності держави в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном і Кабінету Міністрів України.
За таких обставин, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним спірного договору.
За визначенням ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п.п. 2.2, 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності. Висновок про застосування позовної давності відображається у мотивувальній частині рішення господарського суду. Початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі.
Звертаючись до господарського суду з даним позовом Миколаївський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері стверджує, що про порушення вимог законодавства при укладенні спірного договору стало відомо у січні 2013 року під час звернення до прокуратури керівництва ПАТ "Завод "Екватор" з листами № 89/7 від 17.01.2013р. та № 89/11 від 29.01.2013р. Відповідач вказані обставини не спростував. Належних доказів, які б свідчили про те, що про порушення своїх прав внаслідок укладення спірного договору позивачі у справі - Кабінет Міністрів України та Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном довідалися або могли довідатися раніше, відповідачем до суду не подано і таких доказів в матеріалах справи не міститься. Зокрема, лист Міністерства промислової політики України від 28.10.2008р., рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2011р. по справі № 5005/4976/2011 та постанова про відмову у порушенні кримінальної справи від 13.05.2011р. прокуратури Миколаївської області, на які посилається відповідач в обґрунтування своєї заяви щодо застосування позовної давності, таких відомостей не містять.
Таким чином, строк позовної давності для звернення до господарського суду з даним позовом за захистом прав та охоронюваних законом інтересів держави прокурором не пропущено, у зв'язку з чим з мотивувальної та резолютивної частини рішення суду першої інстанції підлягає виключенню посилання на поновлення прокурору строку для звернення до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном про визнання недійсним ліцензійного договору № 15 від 21.03.2005р., укладеного ліквідатором Відкритого акціонерного товариства "Центральний науково-дослідний та проектний інститут "Тайфун" Гончаренком Д.А. під час проведення ліквідаційної процедури з ТОВ ВКП "Респект-Бізнес".
Частиною 2 ст. 104 ЦК України визначено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення. Як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АГ № 541976, залученої судом апеляційної інстанції до матеріалів справи в порядку ст. ст. 43, 101 ГПК України, станом на 28.10.2013 року запис про припинення Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном в Єдиному державному реєстрі відсутній.
Наведеним спростовується твердження скаржника, викладене в апеляційній скарзі, що на момент подання позову і розгляду справи судом першої інстанції такого державного органу не існувало у зв'язку з його ліквідацією Указом Президента України № 726/2012 від 24.12.2012р. «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» шляхом реорганізації в Міністерство промислової політики України, оскільки саме лише прийняття рішення про ліквідацію певного суб'єкта не позбавляє його статусу юридичної особи і до внесення до названого державного реєстру запису про припинення його діяльності він, зокрема, може виступати учасником судового процесу в загальному порядку.
Як вбачається з рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2011 року у справі № 5005/4976/2011, предметом спору у цій справі були вимоги Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» до Приватного підприємства фірми «Вел» про розірвання договору поставки № 7/10 від 26.07.2010р., укладеного між сторонами. Отже, з огляду на приписи ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину дійсність ліцензійного договору № 15 від 21.03.2005р. не могла бути предметом дослідження та оцінки судом у вказаній справі. Чим спростовуються твердження скаржника про встановлення зазначеним рішенням факту, що він на законних підставах володіє технічною документацією, отриманою на підставі спірного ліцензійного договору.
З цих же підстав колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника в обґрунтування своїх заперечень на те, що про законність спірного договору свідчить видача йому Державною службою експортного контролю України посвідчення № 2196/02/2013 від 01.12.2010р., яким підприємство зареєстровано як суб'єкт здійснення міжнародних передач товарів.
Наявна в справі копія постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 13.05.2011 року свідчить про те, що органами прокуратури проводилася перевірка за фактом звернення керівника ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» про те, що керівництво ТОВ «Респект Бізнес» при реалізації своєї продукції займається підробкою підписів посадових осіб та печаток ВАТ «Завод «Екватор». Отже, матеріали даної перевірки не мають значення для даної справи.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційного підприємства „Респект Бізнес" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 12.09.2013 року у справі № 915/229/13-г - без змін, виключивши з його мотивувальної та резолютивної частини посилання на поновлення прокурору строку для звернення до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном про визнання недійсним ліцензійного договору № 15 від 21.03.2005р., укладеного ліквідатором Відкритого акціонерного товариства "Центральний науково-дослідний та проектний інститут "Тайфун" Гончаренком Д.А. під час проведення ліквідаційної процедури з ТОВ ВКП "Респект-Бізнес".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Бєляновський В.В.
Судді: Мишкіна М.А.
Будішевська Л.О.