Ухвала від 21.11.2013 по справі 0426/13293/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/774/1519/13 Суддя в 1 інстанції Мащук В.Ю.

Категорія ч.2 ст. 286 КК України Доповідач Ферафонтов В.Ю.

УХВАЛА

Іменем України

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого, судді: Ферафонтова В.Ю.

суддів: Чернусь К.П., Зайцев В.В.

виправданого ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську 05 листопада 2013 року апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 на вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2013 року,

встановила:

Цим вироком:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Олексіївка Нікопольського району, Дніпропетровської області, громадянина України, раніше не судимого,

- виправдано за ч. 1 ст. 125 КК України.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_2- відмовлено.

Згідно вироку, судом встановлено, що потерпіла ОСОБА_2 звинувачує ОСОБА_1 у тому, що він 22 жовтня 2012 року близько 16.00 год. за адресою АДРЕСА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин умисно побив ОСОБА_2 держаком сапи, завдаючи ударів по тулубу, руках, ногах і тілу, а так само завдаючи ударів кулаками рук в голову, заподіяв ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді поверхневих ран правої кисті, синця і садна 2-го пальця правої руки, синця та садна правої верхньої кінцівки, синця та садна лівої сідниці, синця правої нижньої кінцівки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані потерпілою ОСОБА_2 за ч.1 ст. 125 КК України, як спричинення легких тілесних ушкоджень.

Виносячи вирок суд дослідив всі представлені учасниками процесу докази не знайшов достатніх доказів для підтвердження винності ОСОБА_1 у заподіянні ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень і виправдав його з цих підстав.

В апеляції потерпіла ОСОБА_2 не погоджуючись з вироком суду вважає його незаконним, необґрунтованим, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам. Крім того, вказує, що судове слідство по справі було проведено односторонньо та неповно, без урахування показів свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 з потерпілої сторони, а також показів судово-медичного експерта ОСОБА_5.

Просить вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2013 року, скасувати та направити справу на новий судовий розгляд в той же суд.

Заслухавши доповідь судді, потерпілу ОСОБА_2, яка підтримала свою апеляцію, виправданого ОСОБА_1, який заперечував проти задоволення апеляції та просив вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, вивчивши та проаналізувавши доводи, що містяться в апеляції, зіставивши їх з наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Висновки суду про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину не доведена, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні і викладеними у вироку доказами, яким суд дав належну оцінку.

У ході розгляду справи було встановлено, що між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 22.10.12 р. склалася конфліктна ситуація з приводу того, що остання спільно з ОСОБА_3 проникли на земельну ділянку, якою користується ОСОБА_1, де збирали яблука. Показання ОСОБА_2 і свідка ОСОБА_3 про те, що саме в результаті злочинних дій ОСОБА_1 їй були заподіяні тілесні ушкодження, зафіксовані експертом, суперечать показанням ОСОБА_1, який вказав на відсутність своєї вини, і не вчинення дій на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2. При цьому вказуючи на те, що після того, як він висловлюючи своє обурення, попрямував до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, останні стали тікати, при цьому впали на огорожу з колючого дроту, де можливо і отримали тілесні ушкодження у вигляді саден. Сам він до них на близьку відстань не підходив.

Показання потерпілої і свідка ОСОБА_3 спростовуються показаннями свідків очевидців ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про те, що в ході виниклого словесного конфлікту між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, останній до потерпілої не підходив на близьку відстань і не завдавав їй яких або ударів.

Судом було встановлено, що у ОСОБА_2, згідно висновку судово-медичного експерта № 250 від 13.05.2013 року та акту судово-медичного огляду потерпілої № 587 від 23.10.2012 року, були виявлені пошкодження у вигляді поверхневих синців та саден, які утворилися від дії тупих твердих предметів або від ударів об такі предмети. Виявлені тілесні ушкодження у вигляді поверхових колотих ран правої кисті спричиненні від дії предмета (предметів) маючих колючі властивості.

Допитаний в ході судового слідства судовий експерт ОСОБА_5, підтвердив свої висновки, викладені у акті судово-медичного дослідження.

Судом встановлено також, що між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 існують давні неприязні відносини, крім того її покази не підтверджуються іншими доказами по справі. Тому суд і не визнав їх достовірними.

Дана судом оцінка і показанням свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_8, на які також є посилення в апеляції. Суд не визнав їх доказами винності або невинності обвинуваченого, оскільки очевидцями вони не були, а відома їм інформація отримана зі слів потерпілої.

За таких обставин колегія суддів вважає, що місцевий суд, допитавши потерпілого, виправданого, свідків як звинувачення так і захисту, експерта, вивчивши медичні висновки, оцінивши в сукупності всі докази по справі, і встановивши факт суспільно небезпечного діяння 22.10.2012 року, а саме наявності у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень у вигляді легких тілесних ушкоджень, а також встановивши відсутність достовірних доказів, що підтверджують заподіяння ОСОБА_1 цих ушкоджень ОСОБА_2, то висновки суду про відсутність доказів підтверджуючих вчинення злочину ОСОБА_1 є обґрунтованими.

Доводи апеляції щодо однобічності судового слідства колегія суддів вважає неспроможними, оскільки в апеляції немає вказівок про те, в чому ж полягає така неповнота, а лише викладається версія потерпілої та її оцінка подій, які були предметом судового розгляду. А як вбачається з матеріалів справи та протоколу судового засідання судом були досліджені всі представлені учасниками процесу докази і перед судовими дебатами ніхто з учасників процесу не заявляв клопотань про дослідження додаткових доказів .

Підстав для скасування вироку суду, як про це ставиться питання в апеляції потерпілої, колегія суддів не знаходить.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року, п.п.11,15 Розділу ХІ КПК України колегія суддів,

ухвалила:

Апеляцію потерпілої ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2013 року, відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.125 КК України - залишити без змін.

Судді:

Попередній документ
35370319
Наступний документ
35370321
Інформація про рішення:
№ рішення: 35370320
№ справи: 0426/13293/2012
Дата рішення: 21.11.2013
Дата публікації: 21.11.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження