Провадження №22-ц/774/7618/13 Головуючий в I інстанції - Головін В.О.
Справа № 185/3794/13
Категорія 51 Доповідач - Городнича В.С.
19 листопада 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Городничої В.С.
суддів - Лисичної Н.М., Баранніка О.П.
при секретарі - Кочердинській А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", третя особа - Управління пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області про визнання права на перерахунок заробітної плати за роботу в 30-ти кілометровій зоні відчуження по ліквідації Чорнобильської катастрофи, -
Позивач звернувся із зазначеним позовом до відповідача, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що в період з 19.05.1996 по 09.06.1986 року він був призваний Павлоградським військкоматом на військові збори для у часті в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. На той час він працював в Павлоградській автобазі об'єднання "Павлоградвугілля". Позивач вважає, що підприємством невірно проведено розрахунок заробітної плати за роботу з 19 травня 1986 року по 09 червня 1986 року в зоні відчуження Чорнобильської АЕС у III зоні небезпеки.
Позивач просив суд визнати дії посадових осіб ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» щодо відмови йому у перерахунку невірно нарахованої заробітної плати за роботу з 19 травня 1986 року по 09 червня 1986 року в зоні відчуження Чорнобильської АЕС у III зоні небезпеки неправомірними, зобов'язати ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» здійснити перерахунок заробітної плати за період участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 19.05.1986 року по 09.06.1986 року, у відповідності до нормативно-правових документів, що регулюють таке нарахування, та видати довідку про заробітну плату після здійснення її перерахунку для пред'явлення в Пенсійний фонд України з метою перерахунку призначеної йому пенсії, як інваліду захворювання, яке пов'язане з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зобов'язати ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» здійснити виплату перерахованої заробітної плати за період участі у ліквідації наслідків аварії Чорнобильській АЕС з 19.05.1986 року по 09.06. 1986 року у розмірі 18004,61 грн.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2013 року в задоволенні позовних вимог позивачу було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Відмовляючи в позовних вимогах, суд першої інстанції виходив з наступного.
Судом встановлено, що позивач являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС згідно записів у військовому квітку та пенсійних посвідчень (а.с.9).
Факт роботи в період 1986 року в Павлоградській автобазі об'єднання "Павлоградвугілля" позивач в судовому засіданні належним чином не підтвердив. В травні 1986 року позивач був призваний Павлоградським військкоматом на військові збори для у часті в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які проходив з 19.05.1996 по 09.06.1986 року.
Відповідно до п.7 Постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і працювали в зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони отримували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця та тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, що такий розрахунок зроблений на підставі первинних документів про місце роботи та тривалості робочого дня у відповідності з сумарною кратністю оплати праці, встановленої у відповідні періоди по зонах небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3. При цьому у всіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижче від фактично отриманої суми в зазначений період.
Зазначений період проходження військових зборів у військових частинах, які брали участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, питання про оплату особам, призваним на ці збори, регулювалася:
1.Інструкціїю, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 22 квітня 1982 р. N 95/4-132 - за військовозобов'язаними, покликаними на збори, зберігався на весь період зборів, включаючи і час знаходження в дорозі до військової частини і назад, середній заробіток за місцем постійної роботи.
2. Постановою ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 р. N 524-156 - зазначеним особам, призваним на збори і направлених для виконання робіт по ліквідації наслідків аварії в зоні Чорнобильської АЕС, виплачувалася за місцем постійної роботи до 100 відсотків тарифної ставки (посадового окладу) за весь період виконання цих робіт.
Крім того, відповідно до розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23 травня 1986 р. N 1031-рс за виконання робіт у відповідних зонах небезпеки їм виплачувалася за місцем постійної роботи за фактично відпрацьований час тарифну ставку (посадовий оклад) в 3-х, 2-х і одноразовому розмірах.
Оплата праці, виплата одноразової винагороди та надання додаткової відпустки військовозобов'язаним проводилася на підставі довідок, виданих за підписом командирів і начальників фінансової служби військових частин (органів внутрішніх справ).
Згідно довідки в/ч 18576 від 09.06.86г. № 65/97 позивач перебував на військових зборах з 19.05.86 р. по 10.06.86 р. За вказаний період за місцем роботи йому було нараховано та виплачено середню заробітну плату і плюс тарифну ставку.
У відповідності до розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 р. № 1031 - рс, військовозобов'язаним, призваним на збори та безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС, оплата праці, виплата одноразової винагороди та надання додаткової відпустки здійснювались за наявності довідок, наданих за підписом командувача та начальника фінансової служби військових частин (органів внутрішніх справ).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що доказів на підтвердження позовних вимог позивачем до суду не надано.
З'ясувавши в достатньо повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини по справі, перевіривши доводи сторін та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Апелянт в своїй скарзі посилається на те, що розрахунок його заробітної плати за період проходження військових зборів у військовій частині № 18576, тобто в зоні відчуження по ліквідації Чорнобильської катастрофи, у період з 19 травня 1986 року по 09 червня 1986 року, було зроблено невірно, а саме без урахування Постанов та Розпоряджень Уряду РСРС, тобто без збільшення тарифної ставки на 100 %. Цей факт підтверджується довідкою командира військової частини 18576.
Однак, п. 1 Постанови ЦК КПРС, ВР СРСР, КМ СРСР, ВЦРПС за № 524-156 від 07.05.1986 року «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств та організацій зони Чорнобильської атомної електростанції», Постанови Державного Комітету СРСР по праці і соціальним питанням, Секретаріату ВЦРПС за № 153/10-43 від 07.05.1986 року визначено,- «Надати право керівникам підприємств та організацій проводити оплату праці працівникам, безпосередньо зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, по підвищеним до 100 відсотків тарифним ставкам (відрядним розрахунком) та посадовим окладом. Конкретні розміри збільшення встановлених ставок (тарифів) та окладів встановлюються з урахуванням складності та терміновості виконання робіт». Тобто, в даному випадку, питання стоїть про можливість проводити (право) керівниками підприємств та організацій збільшення тарифних ставок в залежності від складності та терміновості виконання робіт. Позивач помилково визначає, що йому потрібно було встановити збільшення на 100 % до тарифної ставки, оскільки інформація про складність виконуваної роботи відсутня, також відсутні відомості про встановлення позивачеві підвищення до тарифної ставки, тобто виконувана робота не передбачала складний та терміновий характер виконуваної роботи.
Відповідно до п. 4 постанови РМ СРСР і ВЦРПС за № 665-195 від 05.06.1986 року «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганню забруднення навколишнього середовища» - встановити робітникам підприємств, організацій та установ, виконуючих роботу, пов'язану з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганню забрудненню навколишнього середовища, додаткову оплату праці за працю в нічний час в розмірі 35 відсотків погодинної тарифної ставки (окладу) за кожну годину праці у нічний час та максимальний розмір премії - 60 відсотків тарифної ставки (окладу) в місяць.
Проте в довідці галузевого державного архіву МО України №51/1/15378 відсутнє підтвердження, чи залучався позивач до роботи у нічні, вихідні чи святкові дні, кількості днів виїзду на роботу в зону(тобто не має підтверджень днів роботи в зоні ліквідації ЧАЕС), відсутнє підтвердження дози опромінювання в період з 19.05.1986 по 09.06.1986 р.р. В даній довідці також зазначено, що журнал обліку доз опромінення знищений по причині великої зараженості, фінансові документи до архіву не поступали.
Інших доказів на підтвердження вищевказаних фактів позивачем до суду не надано.
Враховуючи вищенаведе колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах закону і задоволенню не підлягають та зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду судом апеляційної інстанції не встановлено.
Вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки учасників спору, обставини справи, перевірив доводи сторін та давши їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді: