12 листопада 2013 року м. Київ 810/5680/13-а
11:23
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Волощук Л.В.,
представників сторін:
від позивача - Шпанюк В.М.,
від відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Київській області
до ОСОБА_2- фізичної особи-підприємця
про стягнення заборгованості,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Переяслав-Хмельницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області з позовом до ОСОБА_2 фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості у розмірі 54049,98 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання зі сплати єдиного податку, проте, в порушення вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України відповідач заборгованість не сплатив.
Під час судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечував. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що податковий орган дійшов помилкового висновку про одержання прибутку, який документально не підтверджений, тому позовні вимоги є необґрунтованими.
Заслухавши пояснення представника позивача і відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню, з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 зареєстрований фізичною особою - підприємцем 04.10.2001, перебуває на обліку як платник податків в Переяслав-Хмельницькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області.
Згідно з даними свідоцтва платника єдиного податку Серії НОМЕР_2 фізична особа - підприємець ОСОБА_2 є платником єдиного податку зі ставкою 10%.
У лютому 2013 відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, в якій самостійно визначено суму доходу у розмірі 375500,00 грн., а також суму податку за ставкою 15 % у сумі 54075,00 грн. (рядок 17) і сума єдиного податку, яка підлягає нарахуванню і сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 54075,00 грн.
Переяслав-Хмельницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Головного управління Міндоходів у Київській області складено податкову вимогу від 19.06.2013 № 715-19 про сплату податкового боргу у сумі 54049,98 грн.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, слід зазначити про наступне.
Згідно з пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як було зазначено судом і вбачається з матеріалів справи, 01.02.2013 відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2012. У даній податковій декларації відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання, яка підлягає сплаті в бюджет 54075,00 грн.
Враховуючи наведене, відповідач повинен був сплатити податкове зобов'язання визначене у податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.
Пояснення відповідача про те, що податковий орган не вірно визначив суму отриманого доходу 375500,00 грн., не приймаються судом до уваги, оскільки вказану суму визначив сам відповідач у податковій декларації за 2012.
Суд звертає увагу, що у випадку допущення помилки під час складення податкової декларації за 2012, відповідач мав право подати до податкового органу уточнюючий розрахунок, протягом строків встановлених Податковим кодексом України. Проте, доказів подання уточнюючого розрахунку відповідачем суду не надано.
Оскільки вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення узгодженого податкового боргу, і станом на день розгляду справи податковий борг відповідачем не сплачено, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Право органів податкової служби звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності, а вразі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Отже, враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_2 - фізичної особи-підприємця (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 54049 (п'ятдесят чотири тисячі сорок дев'ять) грн. 98 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 18 листопада 2013 р.