Справа № 182/10100/13-к
Провадження № 1-кп/0182/633/2013
20.11.2013 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Клименко І.В.
секретар Степанова О.Ю.
за участю прокурора Коваленко І.В.
обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2
законних представників ОСОБА_1, ОСОБА_3 захисника ОСОБА_4
представника служби у справах
дітей Нікопольської РДА Головащенка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження № 12013040340002684 по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Покровське Нікопольського р-ну Дніпропетровської обл.., українця, громадянина України, зі середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого;
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Покровське Нікопольського р-ну Дніпропетровської обл.., українця, громадянина України, з освітою 9 кл, не одруженого, учня 3-го курсу ОПЛ № 50, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, суд -
Обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 на початку січня 2013 р. у денний час за попередньою змовою групою осіб, знаходячись поблизу домоволодіння АДРЕСА_3, з ґрунту, розхитавши за допомогою фізичної сили, умисно таємно з корисливих мотивів групою осіб викрали 5 металевих кутників розміром 45х45 мм загальною довжиною 8 м. вартістю 144 грн., які були частиною загорожі домоволодіння і які належить потерпілому ОСОБА_6, чим заподіяли йому матеріальний збиток на вказану суму.
Дії обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватим себе визнав повністю і пояснив суду, що на початку січня 2013 р. він зустрівся з ОСОБА_2 Т.я. у них не було грошей, вони вирішили витягти металеві стовпчики з огорожі біля домоволодіння АДРЕСА_3, в даному домоволодінні ніхто не проживає. Вони розхитали стовпчики і витягли усього 5 шт., потім здали їх на металобрухт за 40 грн. Гроші поділили і витратили на власні потреби. У вчиненому він розкаюється, зобов'язується в подальшому не вчиняти злочини.
Обвинувачений ОСОБА_2 винуватим себе також визнав повністю і суду показав, що взимку 2013 р. вони з ОСОБА_1, т.я. у них не було грошей, вирішили викрасти стовпчики біля покинутого домоволодіння, у якому ніхто не проживає. Витягли 5 стовпчиків, потім їх продали, гроші поділили. У вчиненому він розкаюється. Завдані збитки потерпілому відшкодував повністю.
Законний представник ОСОБА_1 його мати ОСОБА_1 показала суду, що вона проживає разом з сином і чоловіком. У них нормальні стосунки і вони будуть здійснювати належний контроль за його поведінкою.
Законний представник ОСОБА_2 його батько ОСОБА_3. показав, що син також виховувався у повній сім'ї, він навчається та підробляє. У них нормальні стосунки і вважає, що вони зможуть здійснювати належний контроль за поведінкою сина.
Представник служби у справах дітей Нікопольської районної державної адміністрації Головащенко В.В. пояснив, що обидва обвинувачені та їх сім'ї в поле зору служби у справах дітей РДА не потрапляли, на обліку не перебували, скарг на них не надходило.
Таким чином, суд вважає, що винуватість обвинувачених повністю доведена зібраними по справі доказами.
Дії обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Також суд враховує їх вік, стан здоров'я, умови життя та виховання, що вони виховувалися у повних сім'ях, відносини між ними і батьками нормальні, що вони мали і мають всі належні умови для проживання, за місцем проживання характеризуються позитивно, тобто мають міцні соціальні зв'язки.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає визнання вини, вчинення правопорушення в неповнолітньому віці, відшкодування шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не виявлено.
Враховуючи всі обставини, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченим покарання у вигляді обмеження волі.
Але, враховуючи всі обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинувачених без відбування покарання, тому, враховуючи, що на даний час вони вже досягли повноліття, вважає можливим застосувати щодо них ст. 75 КК України і звільнити їх від відбування покарання з випробуванням, поклавши обов'язки, передбачені п. 2), 3) ч.1 ст. 76 КК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.. 370, 371, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_1, ОСОБА_2 визнати винуватими у пред'явленому їм обвинуваченню за ч. 2 ст. 185 КК України і призначити покарання у вигляді обмеження волі на строк 1 (один) рік кожному.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1, ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
На підставі п 2), 3) ч.1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1, ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Міра запобіжного заходу не обиралася. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської обл. протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
Суддя І.В. Клименко