22 жовтня 2013 року Справа № 808/4859/13-а м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., при секретарі Петрусь Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Азовські мастила і оливи»
до Бердянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.03.2013,
за участі представників сторін:
від позивача - Лісіцина Н.Ю. (довіреність № 60/174 від 07.05.2013)
Корнієнко М.О. (довіреність № 60 від 14.01.2013)
від відповідача - Шавло Р.О. (довіреність №2460/8 від 03.09.2013)
Публічне акціонерне товариство «Азовські мастила і оливи» звернулось до суду із позовом до Бердянської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.03.2013 № 0000222211, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 953301,25 грн., та податкове повідомлення-рішення від 15.03.2013 № 0000212211, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3648005,50 грн.
Ухвалою суду від 21.05.2013, в порядку ст.ст.104-107 КАС України відкрито провадження у адміністративній справі № 808/4859/13-а та призначено до судового розгляду. Провадження у справі, за клопотанням сторін, зупинялось. Судове засідання призначено на 23.10.2013.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги, та, з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.03.2013.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що висновки перевірки відповідають фактичним обставинам та ґрунтуються на приписах чинного законодавства. Вважає спірні податкові повідомлення-рішення винесеними у відповідності та на виконання вимог ПКУ, а, відтак підстав для їх скасування немає.
Крім того, відповідач просив здійснити процесуальне правонаступництво у справі,а саме: Бердянську об'єднану Державну податкову інспекцію Запорізької області Державної податкової служби замінити на Бердянську об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, у зв'язку з проведенням реорганізації, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №229 від 20.03.2013 „Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів територіальних органів Державної податкової служби та Державної митної служби.
Позивач не заперечив проти заміни відповідача.
Суд розглянувши клопотання відповідача, заслухавши думки представників сторін, здійснив процесуальне правонаступництво у справі з Бердянської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби на Бердянську об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.
Відповідно до ст. 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».
Відповідно до ст.160 КАС України, в засіданні 23.10.2013 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови і оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України".
Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.
Як свідчать матеріали справи, Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією (надалі - Бердянською ОДПІ або відповідач) була проведена документальна перевірка, за наслідками якої складено акт 034/22.11-06/00152365 від 01.03.2013.
За результатами документальної перевірки ПАТ «Азовські мастила і оливи» встановлено порушення п.п.14.1.27. п.п. 14.1.36. п.п.14.1.206, п.п.14.1.258 п.14.1 ст.14, п.141.1 ст.141,п.п. 136.1.1 п. 136.1 ст. 136, ст. 1 підрозділу 4 Розділу XX Пе рехідних положень, п. 138.4, п. 138.8. пп. 138.8.2 п. 138.8, гі.гі.138.10.5 п.138.10 ст. 1 38 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на су му 3348097 грн., п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України, 4.1 ст. 4 Правил комісійної торгівлі непродовольчими това рами. які затверджені Наказом міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України від 13.03.1995р. та зареєстровані в міністерстві Юстиції України від 2.03.1995р. за №79/615 ПАТ «АЗМОЛ» занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 762641 грн.
Зважаючи на виявлені порушення, на підставі акту перевірки 034/22.11-06/00152365 від 01.03.2013, Бердянської ОДПІ винесене податкове повідомлення - рішення від 15.03.2013 № 0000222211 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість у розмірі 953 301,25 грн., у тому числі - сума грошового зобов'язання за основним платежем - 762 641,00 грн., за штрафними санкціями - 190 660,25 грн. та податкове повідомлення рішення від 15.03.2013 № 0000212211 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податку на прибуток у розмірі 3 648 005,50 коп., у тому числі - сума за основним платежем 3 348 097,00 грн., за штрафними санкціями - 299 906,50 грн.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ПАТ «Азовські мастила і оливи» звернулося до суду.
Дослідивши матеріали справи, суд не може погодитись із твердженнями податкового органу та вважає обставин, на які посилається ДПІ такими, що не відповідають діючим нормам законодавства. Інформація, викладена у Акті не може носити доказовий характер та не підтверджує встановлені у ньому факти, з огляду на наступне
В акті перевірки зазначено, що перевіркою первинних документів встановлено, що ПАТ «АЗМОЛ» в листопаді 2011року повернуто суму передоплати TOB «Фобос ЛТД» (ЄДРПОУ 34793106) у розмірі 7500000 грн., в т.ч. ПДВ 1250000 грн. та відповідно скориговано суму доходів у сторону зменшення за 4 квартал 2011 на суму (-) 6250000 грн. (без ПДВ).
Так, ПАТ «АЗМОЛ» укладено з TOB «Фобос ЛТД» договір на переробку давальницької сировини № 178-2011 від 31.03.2011. Згідно платіжного доручення №112 від 31.03.2011 від TOB «Фобос ЛТД» надійшла сума передоплати у розмірі 7500000 грн., в т. ч. ПДВ 1250000 грн. з призначенням платежу як «попередня оплата за послуги переробки давальницької сировини». У зв'язку з неможливістю виконання умов укладеного договору в листопаді 2011 року аозивачем повернуті грошові кошти TOB «Фобос ЛТД» згідно платіжного доручення №859 від 22.11.2011р. у розмірі 4000000 грн., в т. ч. ПДВ 666666,67 грн. та платіжного доручення №860 від 22.11.2011р. у розмірі 3500000 грн., в т.ч. ПДВ 583333.33 грн.
В податковому обліку у зв'язку з поверненням коштів ПАТ «АЗМОЛ» зменшено суму доходів за 4 квартал 2011р. на 6250000 грн. (без ПДВ) керуючись ст. 1 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового Кодексу України.
Крім того, актом попередньої планової перевірки від 27.10.2011 №141/23-108/00152365 під час описання рядку 01.1 декларації «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» не зазначено отримання та включення суми передплат саме від TOB «Фобос ЛТД» до складу доходів за 1 кв. 2011р.
Однак, суд не може погодитись з такими доводами Бердянської ОДПІ, з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що 31.03.2011 ВАТ «АЗМОЛ» отримав у безготівковій формі 7 500 000,00 грн. від ТОВ «Фобос ЛТД». Отримання коштів підтверджується банківською випискою № 112.
Згідно вимог діючого на момент отримання коштів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», вказані кошти повною сумою (за виключенням ПДВ) були включені підприємством до складу валових доходів у 1 кварталі 2011 року, що підтверджується розшифровкою «Відомість отриманої передоплати у березні 2011р.» (формується автоматично з бази даних ПАТ «АЗМОЛ»).
Факт того, що ця передплата не була використана у березні 2011р. підтверджується «Відомістю використання попередньої оплати у березні 2011р.» (формується автоматично з бази даних ПАТ «АЗМОЛ»).
Актом перевірки БОДПІ № 141/23-108/00152365 від 27.10.2011, підтверджено, що до складу валових доходів у 1 кварталі 2011р. у рядку 01.1 в загальній сумі 17871081 грн. врахована сума невикористаної передплати у сумі 8700748 грн.
У періоді повернення (4 квартал 2011 року) передплати у розмірі 7500000 грн. на рахунок ТОВ «ФОБОС» у зв'язку з неможливістю виконання умов договору, ПАТ «АЗМОЛ» зменшило на цю суму (за винятком ПДВ) валові доходи, що повністю відповідає вимогам ст.1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ від 02.10.2010 № 2755-VI (зі змінами і доповненнями), де зазначено, що у разі повернення авансів, отриманих до набрання чинності розділом ІІІ ПКУ та врахованих у складі валових доходів, на суму такого повернення відбувається коригування доходу звітного податкового періоду, в якому такі аванси були повернуті.
Таким чином, висновок податкової інспекції про необґрунтоване коригування суми доходів у бік зменшення у розмірі 6250000 грн. у 4 кварталі 2011 року є неправомірним.
З акту перевірки Бердянської ОДПІ від 01.03.2012 вбачається, що в ПАТ «Перший український міжнародний банк», згідно умов договору № 8З.3-34 від 19.07.2004, зі змінами та доповненнями, перевіряємому підприємству надається мультивалютний кредит в гривнях та/або в доларах США в розмірі 2000000 (два мільйони) доларів США. Термін остаточного повернення коштів 30.11.2010.
Згідно умов вище вказаних договорів кредитні лінії надаються на поповнення обігових коштів позичальника. У разі порушення умов позичальником строків остаточного повернення всіх отрима них коштів по вище вказаних договорах, ПАТ «АЗМОЛ» надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи з відсоткової ставки 28% річних в грн., 22% в дол. США, 22% в € (Євро), 28% в руб банку ПАТ «АК ПІБ», та 25% річних банку ПАТ «ПУМБ».
Перевіркою встановлено, що протягом перевіряємого періоду отримані кредитні кошти не повернуті вище вказаним банкам.
Тож, перевіряючі дійшли висновку, що в порушення п.п.14.1.27, п.п. 14.1.36, п.п.14.1.206, п.п.14.1.258 п.14.1 СТ.14, п.141.1 ст.141, п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138 Податкового Кодексу України, ПАТ «АЗМОЛ» до складу витрат були віднесено суму нарахованих відсотків, використаних в попе редніх податкових періодах відповідно кредитних договорів ПАТ «АК ПІБ» та ПАТ «ПУМБ» у роз мірі 3091195 грн.
Разом з тим, згідно п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138 Податкового Кодексу України до складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користуван ня кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати під приємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).
У відповідності до п.п.14.1.258 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України «фінансовий кредит - кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами - нерезидентами юридичній чи .фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.
Згідно п.п.14.1..206 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу «проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визна чений або невизначений строк коштів або майна. До процентів включаються: а) платіж за викорис тання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; ...)»
Згідно п. 141.1 ст.141 Податкового Кодексу України до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості квалі фікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.
Згідно п.п. 14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України «витрати - сума будь-яких ви трат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для про вадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення еко номічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власни ком)».
Згідно п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України «господарська діяльність - дія льність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і провадиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь пер шої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами».
У зв'язку з вище викладеним, право на включення до складу витрат нарахованих відсотків виникає у платника податку лише у випадку використання кредитних коштів у господар ській діяльності протягом терміну дії кредитного договору та за цільовим призначенням.
В ході проведення перевірки згідно наданих первинних документів встановлено, що ПАТ «АЗМОЛ» включено до складу витрат відсотки за користування коштами за простроченими креди тами банків (оскільки суму кредитних коштів необхідно було повернути в попередніх податкових періодах в повному обсязі до 30.08.2011 до ПАТ «АК ПІБ» та до 30.11.2010 до ПАТ «ПУМБ»).
Перевіркою встановлено, що в перевіряємому періоді підприємство не одержувало кредитних коштів від фінансових установ. У відповідності до попереднього акта планової перевірки від 27.10.2011 №141/23-108/00152365 за період з 01.10.2010 по 30.06.2011 кредитні кошти по ПАТ АК ПІБ та ПАТ ПУМБ отримані поза межами (раніше) перевіряємого періоду попередньої планової перевірки. Таким чином, отримані кредитні кошти підприємством у повному обсязі були використані в періоді, що передує перевірці.
Таким чином, в порушення п.п.14.1.27, п.п. 14.1.36, п.п.14.1.206, п.п.14.1.258 п.14.1 ст.14, п.141.1 ст.141, п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138 Податкового Кодексу України, ПАТ «АЗМОЛ» завищено витрати по рядку 06.4 Декларації «Фінансові витрати відповідно до пункту 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України» на суму 3091195 грн., в т. ч. за З кв. 2011р. у сумі 1544055 грн., 4кв. 2011р. у сумі 1547140 грн.
Приймаючи рішення по суті, суд виходив з того, що ПАТ «АЗМОЛ» має договори кредитування, які відкрити у банківських установах:
Договір № 83-08 від 29.09.2008р. на загальну суму 15 150 000 грн.) з Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк». Термін повернення коштів - 30.08.2011р.
Договір № 6.3-34 від 19.07.2004р. на загальну суму 2 000 000 дол. США. З Публічним акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк». Термін повернення коштів - 30.11.2010р.
Обидва кредити надавалися шляхом оплати в межах сум та відповідно розрахункових документів (платіжних доручень) безпосередньо з позичкових рахунків, відкритих у цих банках, на поточний рахунок ПАТ «АЗМОЛ» з призначенням платежів - «на поточні виробничі потреби - оплата зобов'язань по імпортних контрактах, конвертація валюти для розрахунків з контрагентами, оплата в національній валюті зобов'язань перед українськими контрагентами, в т.ч. по заробітної платні персоналу підприємства».
Фактично кредитні кошти були використані чітко та однозначно на вказані у договорі цілі, а саме:
на оплату сировини та матеріалів, які використалися у технологічному виробничому процесі для виготовлення готової продукції для подальшої реалізації та отримання доходу від господарської діяльності;
на оплату заробітної плати працівників підприємства, зайнятих у виробничому процесі виготовлення продукції основної діяльності - мастильних матеріалів в асортименті;
на сплату обов'язкових податків та зборів, які нараховувалися в результаті провадження основної виробничої діяльності підприємства у межах Статуту.
Тобто всі кредитні кошти були використані виключно у межах господарської діяльності з метою підготовки, організації виробництва, реалізації продукції (робіт, послуг).
Як свідчать матеріали справи, даний факт підтверджується також і актами комплексних перевірок Бердянської ОДПІ: № 034/22.11-06/00152365 від 01.03.2013 (перевіряємий період з 01.07.2011 по 30.09.2012); № 141/23-108/00152365 від 27.10.2011 (перевіряємий період з 01.10.2010 по 30.06.2011); № 204/23-108/00152365 від 27.12.2010р. (перевіряємий період з 01.07.2009 по 30.09.2010)
У вказаних актах не встановлено жодного випадку використання кредитних коштів на цілі інші, ніж пов'язані з веденням господарської діяльності. Не було жодного факту витрачання кредитних коштів на інші невиробничі потреби.
Таким чином, висновок Бердянської ОДПІ про те, що кредитні кошти витрачалися на негосподарські потреби є помилковим та не відповідає встановленим судом обставинам справи.
У акті перевірки Бердянська ОДПІ зроблено висновок, що ПАТ «АЗМОЛ» включено до складу витрат відсотки за користування коштами за простроченими кредитами банків (оскільки суму кредитних коштів необхідно було повернути в попередніх податкових періодах в повному обсязі до 30.08.2011 до ПАТ «АК «ПІБ» та до 30.11.2010 до ПАТ «ПУМБ»).
Дослідження кредитних договорів вказує на те, що у п. 6.7 Договору № 83-08 мова йде про наступне: « … договір діє до повного повернення Позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та повного виконання Позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань …» та у п. 14.5 Договору № 6.3-34 - «… договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань згідно цього Договору в повному обсязі.»
Тобто вказані договори є чинними на теперішній час. Банками щомісячно здійснюється нарахування відсотків, що підтверджується оригіналами банківських документів - листів.
Більш того, я з'ясовано судом, у 2012 році ПАТ «АЗМОЛ» звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ПАТ «АК «ПІБ» про спонукання укласти додаткову угоду та розірвати кредитний Договір № 83-08 від 29.09.2008.
Судовим рішенням господарського суду Запорізької області від 20 лютого 2013р. за справою № 5009/4794/12 встановлено, що договір № 83-08 від 29.09.2008 є чинним. Нарахування банківських відсотків за користування банківським кредитом здійснюється за чинним на теперішній час договором.
Таким чином, висновок БОДПІ про те, що відсотки за користування коштів нараховувались за простроченими кредитами банків є помилковим та не відповідає реальної ситуації.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що включення фінансових витрат до складу податкових витрат ПАТ «АЗМОЛ» у періоді з 01.07.2011 по 30.09.2012 відповідає всім вищенаведеним вимогам Податкового Кодексу України, є повністю обґрунтованим та вірним.
Крім того, перевіркою встановлено, що в порушення ведення податкового обліку підприємством не правомірно включено до складу інших витрат Декларації з податку на прибуток компенсацію отри маних послуг працівникам (заробітну плату) у розмірі 2/3 окладу у часи простою підприємства у розмірі 5712485 грн. за 9 міс. 2012р., в т.ч. за І кв. 2012р. на 1704699 грн., за 2 кв. 2012р. на 1984401 грн. за 3 кв. 2012р. на 2023385 грн.
Часи простою підприємства ПАТ «АЗМОЛ» оформлюється наказами керівника про неробочі дні. Простої підприємства обумовлені відсутністю замовлень у підприємства, що спричиняє зупи нення виробництва продукції. Облік заробітної плати на підприємстві здійснюється на бухгалтерсь кому рахунку 66100000.
В ході перевірки, податковим органом встановлено, що ПАТ «АЗМОЛ», в порушення п.п. 14.1.36 п. 41.1 ст. 14, п. 138.8 ст. 138, пп. 138.8.2 п. 138.8, п. 138.4 ст. 138 Податкового Кодексу України, завищено суму інших втрат у розмірі 5712485 грн., в т.ч. за 1 кв. 2012р. на 1704699 гри., за 2 кв. 2012р. на 1984401 грн., за 3 кв. 2012р. на 2023385 грн.
З вказаним висновком Бердянської ОДПІ суд не погоджується з наступних підстав.
Дійсно, згідно зі ст. 34 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року зі змінами та доповненнями (далі - КЗпПУ) простій - це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (ст. 113 КЗПУ).
Відповідно до п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, до яких, зокрема, відносяться прямі витрати на оплату праці.
Відповідно до пп.138.8.2п.138.8ст.138ПКУ до складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ст. 138 ПКУ).
При обчисленні об'єкта оподаткування враховуються інші витрати господарської діяльності, до яких розділом ІІІ ПКУ прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат (пп.138.12.2 п.138.12 ст.138 ПКУ).
Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені(п.138.5ст.138ПКУ).
Податковим Кодексом України не встановлено ніяких обмежень на включення витрат по оплаті праці за період вимушеного простою.
З урахуванням викладеного, заробітна плата працівників, виплачена за час вимушеного простою підприємства, не може бути безпосередньо віднесена до конкретного об'єкта витрат і відповідно не включається до складу прямих витрат на оплату праці, що формують собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Такі виплати платника податку враховуються на підставі пп. 138.12.2 п. 138.12 та п.138.5 ст. 138 ПКУ у складі інших витрат у звітному податковому періоді, в якому вони були здійснені.
Таким чином, висновок податкової інспекції про необґрунтоване віднесення суми нарахованої заробітної плати за період простою у сумі 5712485 грн. є неправомірним.
Крім того, проведеною перевіркою встановлено, що ПАТ «АЗМОЛ» укладено договір комісії №307-2011 від 10.08.2011 з TOB ТД «АЗМОЛ» стром до 31.12.2011, який може бути пролон гований за згодою сторін.
За умовами договору, сума винагороди за реалізовану продукцію нафтопереробки ПАТ «АЗМОЛ» отримує в розмірі 1 відсотка від суми реалізації. Порядок розрахунків здійс нюється шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки протягом трьох банківських днів з дати надходження коштів від покупця. Строком у п'ятиденний термін з дати завершення правочину з продажу товару ПАТ «АМОЛ» надає звіт комітенту (TOB ТД «АЗМОЛ») стосовно виконання дору чення та передачі всіх документів, що витікають з угоди продажу товару.
Згідно наданих первинних документів товар на комісію до ПАТ «АЗМОЛ» передається від комітента за актами прийому передачі за кожним замовленням з відповідним укладання додаткових угод на таку кожну передачу. До перевірки було надано лише вісім додаткових угод №9 від 24.02.2012р., №11 від 27.03.2012р., №12 від 27.04.2012р., №14 від 27.08.2012р., №16 від 14.08.2012р., №17 від 28.08.2012р., №18 від 30.08.2012р., №19 від 31.08.2012р. згідно умов зазначених угод TOB ТД «АЗМОЛ» - комітент передає, а комісіонер приймає товар, комісіонер реалізує товар третім осо бам на умовах відстрочення платежу протягом 30 робочих днів з моменту підписання акту приймання-передачі готової продукції.
Згідно вимог пункту 189.4 ст. 189 Податкового Кодексу України, базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), по руки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійс нюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, дору чення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 цього Кодексу.
Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх вве зенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника по датку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фі нансового лізингу.
У відповідності до п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п. 192.1 ст. 192 Податкового Кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за по стачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'я зань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
У відповідності до п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового Кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компе нсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Згідно п.3.1 ст. 3 Правил комісійної торгівлі «ціни на комісійні товари встановлюються комі тентом за домовленістю з комісіонером на основі ринкового попиту». Комісіонер зобов'язаний інфо рмувати про існуючі ціни на товари, які комітент здає на комісію.
У відповідності до наданих первинних документів, конкретні умови кожної угоди продажу товару, його кількість, якість та ціни продажу, а також інші умови та вказівки комітента викладені у специфікаціях до договору комісії.
Згідно 4.1. ст. 4 Правил комісійної торгівлі «ціна товару, який не реалізований протягом встановленого строку (60 календарних днів), може бути знижена за домовленістю з комітентом. Якщо комітент не з'явився для переоцінки товару за викликом, комісіонер знижує ціну на таких Умовах:
на 30% від встановленої сторонами первинної вартості товару, якщо товар не реалізовано в строк (60 календарних днів);
на 40% від залишкової ціни після першого зниження вартості товару, якщо товар не реалізовано протягом наступних 15 календарних днів.
Якщо товар не реалізовано після другої уцінки протягом наступних 15 календарних днів, комісіонер знімає його з продажу без письмового попередження комітента».
Уцінки зданих на комісію товарів, які проводяться за участю комітента, відображаються в усіх примірниках квитанції та на товарному ярлику.
При незгоді комітента з умовами здавання товару на комісію, строками або розмірами уцінок комісіонер має право відмовити в прийманні товару.
Перевіркою на підставі первинних документів, даних головної книги, регістрів бухгалтерського обліку за період січень - липень 2012 року встановлено, що у відповідності до додаткових угод при отриманні товарів (мастила, оливи) на комісію, ПАТ «АЗМОЛ» включено до складу податкового кредиту вартість цих отриманих товарів., зокрема
за лютий 2012р. на суму 3532096,59 грн.(без ПДВ), 706419,32 грн. ПДВ;
за березень 2012р. на суму 2838506,53 грн.(без ПДВ), 567701,31 грн. ПДВ;
за квітень 20.12р. на суму 1379070,06 грн.(без ПДВ), 275814,01 грн. ПДВ
В бухгалтерському обліку прийняті товари на комісію відображені на рахунку 02400000.
Отримані протягом січня - липня 2012 року на комісію товари у розмірі 7749673,18 грн. без ПДВ частково були реалізовані, а частково повернуті комітенту. На суму повернутого товару комітенту підприємством коригувався податковий кредит з ПДВ у сторону зменшення.
З урахуванням наведеного, перевіркою встановлено порушення ПАТ «АЗМОЛ» 60-денного терміну реалізації товарів, переданих на комісію протягом січня - липня 2012 року.
Однак, суд не може погодитись із такими висновком Бердянської ОДПІ, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що договір комісії № 307-2011 від 10.08.2011 з ТОВ «ТД «АЗМОЛ» був укладений на асортимент товару, що відноситься до продукції виробничо-технічного призначення .
«Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами» ( далі -«Правила») були розроблені на виконання вимог постанови КМУ від 15.06.2006 № 833 « Про затвердження порядку впровадження торгівельної діяльності та правил торгівельного обслуговування населення».
«Правила» регулюють порядок поводження з товарами, прийнятими на комісію до комісійних магазинів. На придбані у такий спосіб товари поширюється дія Закону «Про захист прав споживачів».
В той час як на поводження з товарами виробничо-технічного призначення даний Закон «Про захист прав споживачів» не поширюється, а треба користуватися інструкціями П-6 та П-7 про прийом продукції за якістю та кількістю.
Приймаючи рішення, суд приймає до уваги п. 4.1. «Правил» у котрому зазначено, що ціна товару, який не реалізований протягом встановленого строку (60 календарних днів), може бути знижена за домовленістю з комітентом. Отже вказана норма носить диспозитивний характер та не зобов'язує сторони договору комісії до обов'язкового зниження ціни.
Судом встановлено, що Сторони повинні керуватися ст. 1011 Цивільного Кодексу України та положеннями, зафіксованими сторонами у підписаному договорі комісії
Таким чином, податкова інспекція неправомірно використовує положення «Правил комісійної торгівлі непродовольчими товарами» при перевірці договору комісії між ПАТ «АЗМОЛ» та ТОВ «ТД «АЗМОЛ» і робить висновок про завищення податкового кредиту за операціями по цьому договору на суму 762641 грн.
Таким чином, за результатом розгляду справи, суд приходить до висновку, що виявлені в акті порушення не підтверджуються матеріалам справи, а тому спірні податкові повідомлення - рішення винесені безпідставно та є такими. Що підлягають скасуванню.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби , яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст.11, 161-163, 167 КАС України, суд
Позов задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Бердянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 15.03.2013 № 0000222211, яким Публічному акціонерному товариству «Азовські мастила і оливи» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 953301,25 грн., та податкове повідомлення-рішення від 15.03.2013 № 0000212211, яким Публічному акціонерному товариству «Азовські мастила і оливи» збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3648005,50 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Азовські мастила і оливи» (код ЄДРПОУ 00152365) судові витрати у розмірі 4588 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят вісім) грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 20.11.2013.
Суддя О.М. Нечипуренко