Справа № 119/156/13- ц
2/119/618/13
Іменем України
02 квітня 2013 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим в складі: головуючого судді Блейз І.Г.
за участю секретаря Копосової Н.І.
відповідача ОСОБА_1
представника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Феодосія цивільну справу за позовом Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини (району) до ОСОБА_1 про стягнення суми, -
встановив:
Позивач звернувся із відповідним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 перебуває на посаді завідуючого гуртожитком Феодосійської КЕЧ району з 01 травня 2006 року по теперішній час. В липні 2010 року контрольно-ревізійним відділом в м. Керч була проведена документальна ревізія окремих питань фінансово господарської діяльності Феодосійської КЕЧ за період з 01.01.2009 року по 01.07.2010 року. За результатами ревізії складений акт №23-21 від 23.07.2010 року, де відображені ряд порушень та недоліків. 30.07.2010 року контрольно-ревізійним відділом м. Керч була складена письмова вимога щодо усунення виявлених порушень законодавства. У п.5 вимоги вказано, що у ході ревізії встановлено, що у порушення ст. 151 КЗпП України при наявності дисциплінарного стягнення виплачена премія зокрема ОСОБА_1 у сумі 1227,40 грн., запропоновано запропонувати ОСОБА_1 повернути суму премії, у разі неповернення коштів, стягнути дані кошти з особи, винної у порушеннях. У грудні 2010 року Державна фінансова інспекція звернулася до Окружного адміністративного суду АРК із позовною заявою про спонукання до виконання вказаної вище вимоги. Постановою Окружного адміністративного суду АРК від 14.02.2011 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 року, Феодосійську КЕЧ району зобов'язано виконати вимоги КРВ у м. Керч. Таким чином, рішенням суду, яке набуло законної сили, встановлено, що ОСОБА_1 зайво виплачено при наявності дисциплінарного стягнення премія у розмірі 1227, 40 грн, що стало підставою для звернення зі відповідним позовом.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснила, що винних дій відповідачки у отриманні даної премії не було, оскільки премію було нараховано головним бухгалтером ОСОБА_3, яку засуджено за вказані дії вироком Феодосійського міського суду. Представником зазначено, що раніше із відповідним позовом позивач не звертався, оскільки керівництво не давало на це вказівки, крім того, йшли судові засідання з приводу обов'язку виконання вимоги КРВ м. Керч. Стосовно оголошення догани пояснено, що, можливо, про наявність догани відповідача повідомлено усно. Також представником повідомлено, що при сплаті премії не було арифметичної помилки, у разі відсутності догани, відповідачка отримала б саме таку премію. Наказ про утримання надлишково сплачених сум не видавався, із заробітної плати відповідачки та при остаточному розрахунку утримання не здійснювалися. Представник позивача не визначився із правовою нормою, на підставі якої позивач просить стягнути суму, та із тим, що є сума, яку просить стягнути, зазначила, що відповідачем вказано ОСОБА_1, у зв'язку із тим що саме вона отримала вказану премію.
Відповідачка проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Суд, заслухавши представника позивача, відповідачку, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.
Судом встановлено, що відповідач з 01 травня 2006 року перебуває на посаді завідуючого гуртожитком Феодосійської КЕЧ району по теперішній час.
23 липня 2010 року контрольно-ревізійним відділом м. Керч проведено документальну перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району за період з 01.01.2009 року по 01.07.2010 року. За результатами перевірки складено Акт №23-21, відповідно до якого у порушення ст. 151 КЗпП України у 2009-2010 роках 7 працівникам Феодосійської КЕЧ району при наявності дисциплінарних стягнень виплачена премія на загальну суму 17 249, 40 грн. Внаслідок зазначеного зайво проведено нарахування на премію та перераховано внесків до державних цільових фондів на суму 6244, 28 грн (а.с.28-42) Конкретні суму премій, що сплачено саме відповідачу, даним актом не визначено.
На питання суду представником позивача пояснено, що розмір суми, про стягнення якої просить позивач, встановлено постановою Окружного адміністративного суду АРК від 14.02.2012 року.
Постановою Окружного адміністративного суду АРК від 14 лютого 2012 року встановлено, що Державною фінансовою інспекцією в АРК 30.07.2010 року була складена письмова вимога №23-14/1-836 щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства, відповідно до акту ревізії від 23.07.2010 року №23-21/96. Пунктом 9 вказаної вимоги визначено запропонувати працівникам, що отримали премії за наявності догани, повернути гроші, зокрема, ОСОБА_1 отримала 1227,40 грн. У разі неповернення грошових коштів запропоновано стягнути суму з винної особи у порядку ст ст 130-136 КЗпП України (а.с.6-8)
Вказану вимогу суду не надано.
Відповідно до ст 127 КЗпП України, відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України. Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу: 1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості, або з дня виплати неправильно обчисленої суми; 2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5 і 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію; 3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136).
Таким чином, частина перша ст. 127 КЗпП допускає можливість відрахування із заробітної плати тільки у випадках, передбачених законодавством. Власник не вправі робити відрахування, якщо для цього немає підстави, передбаченої законодавством. Частина друга ст. 127 КЗпП містить вичерпний перелік підстав, які дають право власникові проводити відрахування із заробітної плати для погашення заборгованості працівника перед підприємством, з яким він перебуває в трудових відносинах. Відрахування при цьому провадяться шляхом видання наказу (розпорядження) власника.
З вказаних вище положень закону вбачається, що повернення грошових коштів, що безпідставно отримано працівником, на підставі ст 127 КЗпП України, можливо у разі наявності арифметичної помилки та у разі перебування трудових відносин.
Судом встановлено, що з заробітної плати відповідачки надлишково сплачені суми не відраховувалися, наказ про стягнення даних сум не видався. Представником позивача зазначено, що розмір премій є вірним, арифметична помилка відсутня, а разі відсутності догани відповідачка б мала права на дані гроші.
Таким чином, суд не знаходить підстав для стягнення даної суми з підстав, передбачених ст 127 КЗпП України, оскільки премія сплачена не у зв'язку із наявністю арифметичної помилки. Суд не приймає до уваги посилання представника позивача на наявний у матеріалах справи рапорт ОСОБА_1 як на правомірність заявлених вимог, оскільки навіть наявність згоди працівника повернути кошти не дає підстав для відрахування їх з заробітної плати за відсутності підстав, передбачених ст 127 КЗпП України.
Статтею 130 КЗпП України передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
Представником позивача не заперечувалося, що відповідачка не несе відповідальності за нарахування собі премії, провина ОСОБА_1 у нарахуванні вказаних сум відсутня.
Таким чином, відсутні підстави вважати отримання премії шкодою, що завдано підприємству відповідачем.
Крім того, позивач протягом трьох з моменту проведення перевірки, якою встановлення факт сплати премій за наявності догани працівників, не звернувся із вимогою до суду та фактично не намагався здійснити відрахування. Суд не приймає до уваги пояснення представника позивача, що мали місце судові засідання у адміністративному суді, оскільки, згідно наданих позивачем документів, останнім акт ревізії не оскаржувався, спір мав місце за позовом Державного фінансового управління з приводу невиконання вимоги Феодосійською КЕЧ району.
Вказані вище обставини свідчать про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст 88 ЦПК України, суд здійснює розподіл судових витрат. Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, з відповідача на користь позивача судовий збір стягненню не підлягає. Судом встановлено, що при подачі позову про стягнення суми позивачем сплачено 107,50 грн, тоді як розмір судового збору за заявлення вимог майнового характеру складає один відсоток від суми позову. Оскільки сума заявлених вимог є 4025 грн, сплаті підлягав судовий збір у розмірі 214,60 грн (на момент подання позову), а тому з позивача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 107,10 грн.
Повний текст рішення складено 03 квітня 2013 року.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 213-215 ЦПК України, -
вирішив:
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути з Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини (району) (ЄДРПОУ 07894457), 98112 м. Феодосія, вул. Чкалова, 134, судовий збір у дохід держави у розмірі 107,10 грн(реквізити для перерахування: отримувач коштів державний бюджет м. Феодосія, 22030001, код одержувача (код за ЄДРПОУ) 37986011, банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України в АРК, м. Сімферополь, код банку одержувача (МФО) 824026, рахунок отримувача 31216206700024, Феодосійський міський суд, код ЄДРПОУ суду 02897135)
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд АРК шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення
Суддя (підпис) І.Г.Блейз
З оригіналом згідно: суддя: секретар: