Справа № 117/1320/13-к
Провадження № 1-кп/117/104/13
18 листопада 2013 року смт. Совєтський АР Крим
Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Дмитрієва Т.М.
за участю: секретаря - Кримкової Н.В.
прокурора - Хоменка Д.О.
обвинуваченого - ОСОБА_1
захисника - адвоката ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Совєтський Совєтського району АР Крим кримінальне провадження № 12013130000000646 за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Білоберізка Верховинського району Івано-франківської області, громадянина України, маючого вищу освіту, одруженого, маючого одну неповнолітню дитину, працюючого викладачем Кримського Республіканського професійно-технічного учбового закладу Чапаєвського професійно-технічного аграрного училища, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не судимого,
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_1, будучи заступником директора з учбово-виробничої роботи Кримського Республіканського професійно-технічного учбового закладу Чапаєвського професійно-технічного аграрного училища та головою екзаменаційної комісії при складанні іспитів з Правил дорожнього руху, діючи умисно, усупереч інтересам служби, з метою власного збагачення, на початку червня 2013 року, знаходячись у с. Чапаєвка Совєтського району Автономної Республіки Крим, використовуючи своє службове становище, пред'явив вимоги учням зазначеного закладу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у розмірі 1500 гривень з кожного на загальну суму 12000 гривень, за успішне прийняття внутрішнього екзамену та подальшу видачу свідоцтва про закінчення навчання, тим самим примусив останніх, які знаходились в залежному від нього становищі, передати йому гроші у сумі 1500 гривень з кожного, на загальну суму 12000 гривень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у скоєні вказаного злочину визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що дійсно на початку червня 2013 року пред'явив вимоги учням учбового закладу, в якому він працює, про надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у розмірі 1500 гривень з кожного на загальну суму 12000 гривень, за успішне прийняття внутрішнього екзамену та подальшу видачу свідоцтва про закінчення навчання.
Показання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються, у зв'язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, з урахуванням думки обвинуваченого, який ознайомлений з порядком оскарження вироку, а також думки прокурора та захисника, вважає недоцільним дослідження доказів по справі, які не оспорюються, та находить можливим обмежитися допитом обвинуваченого дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.
Суд приходе до висновку про доведеність вини обвинуваченого та вважає, що його дії органами досудового слідства правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 368 КК України як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він не судимий, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, працює, не стоїть на обліку у лікарів нарколога та психіатра (а.с. 116-143).
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданої шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлено.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 міру кримінального покарання, суд, згідно із ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, характер та обставини скоєного злочину, наявність обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, вважає необхідним та достатнім для його виправлення призначити покарання в межах, встановлених санкцією ч. 4 ст. 368 КК України. При цьому, суд вважає клопотання прокурора про незастосування до ОСОБА_1 додаткового покарання у вигляді конфіскації майна необґрунтованим.
Захід забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту, який був обраний до ОСОБА_1 під час досудового розслідування, сплив 10 вересня 2013 року. Клопотання щодо застосування до обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження під час судового провадження не заявлялися.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Питання щодо речових доказів належить вирішити відповідно до ст. 100 КПК України. При цьому, суд вважає необґрунтованим клопотання прокурора про передачу ОСОБА_11 грошей у сумі 12000 гривень, які були винагородою обвинуваченому за вчинення злочину, оскільки ніяких відомостей про належність зазначених грошей саме ОСОБА_11 суду не надано, а крім того, відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 100 КПК України гроші, які призначалися для схилення особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за їх вчинення, конфіскуються.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави процесуальні витрати пов'язані із залученням експерта для проведення судово-хімічної експертизи у сумі 2448 гривень та для проведення технічної експертизи у сумі 1958 гривень 40 копійок.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочину, передбаченому ч. 4 ст. 368 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади пов'язані з виконанням адміністративно-господарських і організаційно-розпорядчих функцій строком на 3 (три) роки з конфіскацією майна.
У строк відбування покарання ОСОБА_1 зарахувати період знаходження його під вартою на стадії досудового слідства з 08 липня 2013 року по 10 липня 2013 року.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відраховувати з моменту приведення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта для проведення судово-хімічної експертизи у сумі 2448 (дві тисячі чотириста сорок вісім) гривень та для проведення технічної експертизи у сумі 1958 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят вісім) гривень 40 копійок, а взагалі 4406 (чотири тисячі чотириста шість) гривень 40 копійок.
Речові докази:
- гроші у сумі 12000 (дванадцять тисяч) гривень, які знаходяться в прокуратурі Автономної Республіки Крим конфіскувати;
- мобільний телефон «SAMSUNG» IMEI: НОМЕР_1, який належить обвинуваченому і знаходиться в камері схову речових доказів ГУ МВС України в АР Крим згідно квитанції 006762 від 10 вересня 2013 року та грошові кошти у сумі 600 (шістсот) гривень, які належать обвинуваченому і зараховані на депозитний рахунок ГУ МВС України в АР Крим, згідно квитанції 000828 від 11 вересня 2013 року конфіскувати, оскільки до ОСОБА_1 застосоване додаткове покарання у вигляді конфіскації;
- оптичний диск DVD-R № 4/1/1558 з аудіо файлами зберігати в матеріалах справи;
- тампони зі змивами з шиї, долоні правої руки, долоні лівої руки, правої кишені брюк та лівої кишені брюк, які знаходяться у камері схову речових доказів ГУ МВС України в АР Крим знищити.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий: Т.М.Дмитрієв