Дата документу Справа № 336/4370/13-к
Єдиний унікальний №336/4370/13-к Головуючий в 1 інст. Дмитрюк О.В.
Провадження №11-кп/778/463/13 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_1
Категорія ч.1 ст.115 КК України
18 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області в складі
головуючого Мульченка В.В.,
суддів Прямілової Н.С., Імберової Г.П.,
при секретарі Торбач Ю.О.,
за участю прокурора Дем'янова В.В.
захисника-адвоката ОСОБА_2,
засудженого ОСОБА_3
розглянула в м. Запоріжжя у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора прокуратури Шевченківського району м. Запоріжжя Манько С.В. та захисника - адвоката ОСОБА_2, діючого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 вересня 2013 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має середню - спеціальну освіту, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
засуджено:
- за ч.1 ст.115 КК України до 7 років позбавлення волі;
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 залишений без змін - тримання під вартою.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 постановлено рахувати з моменту його затримання - 10 квітня 2013 року.
Вирішена доля речових доказів по справі.
Згідно з вироком суду, в ніч ІНФОРМАЦІЯ_2 р., ОСОБА_3, діючи умисно, маючи намір на протиправне позбавлення життя ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого мешкання АДРЕСА_1, в ході раптово виниклої сварки із своєю співмешканкою ОСОБА_5, яка відбулась на ґрунті розпивання спиртних напоїв, застосовуючи фізичну силу рук, наніс множинні удари кулаками рук по тулубу, в область обличчя та голови ОСОБА_5, чим спричинив останній, згідно висновку судово-медичної експертизи № 1073 від 12.04.2013 р.: травматичний набряк м'яких тканей правої теменно - потиличної області голови; множинні синці, забій, травматичні набряки крововиливи в м'яких тканинах обличчя; синець і забій красної кайми верхньої губи, крововилив в слизисту оболонку нижньої губи; синець лівої бокової поверхні шиї; синці верхніх і нижніх кінцівок, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
Після чого, ОСОБА_3, продовжуючи свої протиправні дії стосовно ОСОБА_5, схопив із кухонного столу ніж, який утримував в правій руці, наніс 5 ударів ножем зі спини в область правої половини грудної клітки ОСОБА_5, чим спричинив останній, згідно висновку судово-медичної експертизи № 1073 від 12.04.2013 р.:
два сліпих поранення в праву плевральну порожнину, колото-різаних поранень правої половини грудної клітки, з пошкодженням по ходу раневих каналів м яких тканей, без пошкодження внутрішніх органів, які небезпечні для життя, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень;
одне сліпе не проникаюче колото-різане поранення задньої поверхні грудної клітки з локалізацією шкірної рани в проекції остистого відростка 6 грудного хребця по середній лінії тіла з пошкодженням по ходу раневого каналу м'яких тканин, мають ознаки легкого тілесного ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров'я;
два сліпих колото-різаних поранення грудної клітки, з локалізацією кожних ран в проекцію 5-го міжреберного проміжку по лопаточній лінії з права, проникаючих в праву плевральну порожнину, з пошкодженням по напрямку раневих каналів нижньої долі правої легені, сердечної сорочки і стінки правого передсердя, що привело до розвитку небезпечного для життя стану - гострої крововтрати, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті, внаслідок яких смерть ОСОБА_5 настала на місці, тим самим ОСОБА_3 убив її.
В апеляційній скарзі прокурор не оскаржуючи фактичні обставини справи, доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3, кваліфікацію його дій за ч.1 ст.115 КК України просить вирок суду скасувати, у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості. Постановити свій вирок, яким визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, та призначити покарання у вигляді 9 років позбавлення волі.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_2, діючий в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 вважає зазначений вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 закриттю, через не встановлення достатніх доказів для доведеності винуватості останнього в суді, а також через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді по кримінальному провадженні, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, просив її задовольнити, захисника ОСОБА_2, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, просив задовольнити його апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу свого захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора та захисника не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Доводи захисника ОСОБА_2 про те, що висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та під час судового розгляду не встановлено достатніх доказів для доведеності винуватості ОСОБА_3 у скоєнні ним вищевказаного злочину є безпідставними та спростовуються доказами дослідженими у суді першої інстанції.
Так, допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вбивстві ОСОБА_5 при викладених у вироку обставинах, фактично не визнав та пояснив, що ударів ножем ОСОБА_5 він не наносив, смерті останній не бажав.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що він працює оперуповноваженим в Шевченківському РВ ЗМУ. В період його чергування приблизно о 07.00 год. до райвідділку прийшов обвинувачений разом з матір'ю та повідомив, що він виявив труп своєї співмешканки з якою вживав спиртні напої та побився. ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Його звернення було зафіксовано.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7, пояснила, що вона є матір'ю обвинуваченого. ІНФОРМАЦІЯ_2 р. вранці по місцю її проживання прийшов її син, який розповів про конфлікт зі своєю співмешканкою ОСОБА_5, після якого знайшов труп останньої в приміщенні квартири, де проживав. Відразу після почутого, вони разом з сином направились до приміщення квартири АДРЕСА_1, та впевнившись в наявності трупу ОСОБА_5, попрямували до Шевченківського райвідділу.
З висновку експерта № 1073 від 12.04.2013 р. (т.1 а.с.71-88) встановлено, що смерть ОСОБА_5 наступила від двох колото-різаних ран правої половини грудної клітини, що проникають в праву плевральну порожнину, с пошкодженням по ходу раневих каналів нижньої долі правої легені, сердечної сорочки та правого передсердя; скупчення повітря та крові в правій плевральній порожнині, слідами крові в порожнині сердечної сорочки, що ускладнилися в сукупності розвитком гострої крововтрати. У трупа ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження: два сліпих колото-різаних поранення грудної клітини, з локалізацією кожних ран в проекції 5-го міжреберного проміжку по лінії лопатки справа, що проникають в праву плевральну порожнину, з пошкодженням по ходу раневих каналів нижньої долі правої легені, сердечної сорочки та стінки правого передсердя; дві сліпих колото-різаних рани правої половини грудної клітини, що проникають в праву плевральну порожнину, з пошкодженням по ходу раневих каналів м»яких тканин, без пошкодження внутрішніх органів; одне сліпе не проникаюче колото-різане поранення задньої поверхні грудної клітки з локалізацією шкірної рани в проекції остистого відростка 6 грудного хребця по середній лінії тіла з пошкодженням по ходу раневого каналу м»яких тканин; травматичний набряк м»яких тканин правої тем»яно-потиличної області голови, множинні крововиливи, садни, травматичні набряки та крововиливи на м»яких тканинах обличчя; крововиливи та садни червоної кайми верхньої губи, крововиливи в слизисту оболонку нижньої губи; крововилив лівої бокової поверхні шиї; крововиливи верхніх та нижніх кінцівок; «старий» крововилив правого стегна. Всі колото-різані поранення правої половини грудної клітини, а також пошкодження в області голови, шиї та кінцівок спричинені прижиттєво, незадовго (хвилини-десятки хвилин) до смерті. За життя ОСОБА_5 піддавалась хронічній алкогольній інтоксикації, перед настанням смерті перебувала в стані алкогольного сп'яніння. Всі поранення правої половини грудної клітини є колото-різаними, завдані від дії плоского односторонньо гострого предмету, яким міг бути клинок ножа, що має обушок та лезо. З часу настання смерті ОСОБА_5 до огляду трупу її на місці пригоди (ІНФОРМАЦІЯ_2 р. о 19.11 год.) пройшло біля 18-22 годин.
Згідно висновку експерта № 141 від 17.04.2013 р., при судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту зразків вільних кінців нігтьових пластин підозрюваного ОСОБА_8 виявлена кров людини, належність якої від самого ОСОБА_3, при наявності у нього, на момент скоєння злочину, тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею, не виключається. Походження крові від трупа ОСОБА_5 можливе лише в якості домішки (т.1 а.с. 19-121).
Згідно висновку експерта № 298 від 23.04.2013 р. (т.1 а.с.141-144) , в слідах на футболці, джинсових штанах ОСОБА_3 виявлена кров людини, походження якої від ОСОБА_3 не виключається, як не виключається і домішок крові від ОСОБА_5 В змивах з кросівок ОСОБА_3 наявності крові не встановлено.
З висновку № 169 від 03.05.2013 р. (т.1 а.с.147-149) встановлено, що при судово-цитологічному дослідженні ножа, вилученого в ході проведення огляду місця події, на клинку ножа виявлено кров людини, не виключається походження крові від ОСОБА_5, походження крові від ОСОБА_3 в даному об'єкті виключається.
Як вбачається з висновку експерта № 173 від 23.05.2013 р., рани на лоскотах шкіри з області грудної клітини справа від трупа ОСОБА_5, та відповідаючі їм по локалізації, пошкодження на куртці та жакеті, були спричинені плоским односторонньо гострим колюче-ріжучим предметом, яким міг би бути клинок ножа, найбільша ширина частини якого, що погрузла, склала біля 17-19,3 мм. Результати проведеної експертизи не виключають можливість спричинення зазначених ран та відповідаючих їм по локалізації, пошкоджень на куртці та жакеті, клинком ножа, що був представлений на експертизу (т.1 а.с. 150-155).
В процесі допиту у якості підозрюваного, відеозапис якого був досліджений в судовому засіданні, встановлено, що обвинувачений, в цілому під час допиту на досудовому слідстві, давав пояснення аналогічні тим, що давав під час судового розгляду справи. Але під час допиту у якості підозрюваного за участю його захисника вказував, що якимось предметом, що вхопив зі столу, наносив удари потерпілій.
З протоколу про проведення слідчого експерименту від 30 березня 2013 року (т.2 а.с.24-40), за участю підозрюваного ОСОБА_3 суд встановив, що він добровільно в присутності понятих розповів та показав, за яких обставин між ним та потерпілою відбулася бійка. Зазначив, що після того, як ОСОБА_5 нанесла йому удар в пах, він зі злості, схопив з столу якийсь предмет та став «дубасити» потерпілу.
З дослідженого відеозапису, на якому зафіксовано проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 в присутності понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_10, вбачається, що свідчення по справі обвинувачений давав свідомо, впевнено, без будь-якого психологічного тиску.
Актом № 284 від 08.05.2013 р. (т.2 а.с.44-52) встановлено, що ОСОБА_3 будь-якими хронічними психічними захворюваннями не страждав та не страждає в цей час, а виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. В період вчинення правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, а перебував по матеріалам справи в стані простого алкогольного сп'ніння. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
ОСОБА_11 при допиті в суді як свідок пояснив, що він мешкає разом зі ОСОБА_9 та є сусідом ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 р. біля 11.00 год. до них прийшла ОСОБА_5, просила позичити грошей. Отримавши відмову від нього та ОСОБА_9, ОСОБА_5 пішла. В обідній час до них прийшов ОСОБА_3, який просив ОСОБА_9 вийти та подивитись на поведінку потерпілої, яка бігала по під»їзду та била себе по обличчю. Позитивно охарактеризував ОСОБА_3, щодо особи ОСОБА_5 пояснив, що в нетверезому стані, потерпіла була неврівноваженою, влаштовувала істерики. До квартири АДРЕСА_1 в М.Запоріжжя, де проживали обвинувачений та ОСОБА_5, сторонні особи не ходили.
Свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснили, що були сусідами з обвинуваченим та потерпілою. Щодо обставин скоєння правопорушення їм нічого не відомо. ОСОБА_13 пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 р. приблизно о 17.00 год. бачила ОСОБА_15 на сходах. ОСОБА_14 зазначив, що зі слів сусідів йому відомо про те, що між обвинуваченим та потерпілою виникали сварки.
Свідок ОСОБА_16 в суді пояснив, що він мешкав в будинку АДРЕСА_2, в березні 2013 р. в обідню годину, він, перебуваючи в своїй квартирі почув жіночий крик. Коли виглянув у вікно, побачив напіводягнену жінку, яка бігала по подвір'ю.
Аналізуючи та оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд правильно дійшов до висновку, що винуватість обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення (злочину) за обставин, встановлених у вироку, доведені.
Зі змісту показань обвинуваченого вбачається, що постійно заперечуючи нанесення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень у вигляді ножових поранень, він змінював свої свідчення щодо обставин бійки з потерпілою. Так, під час допиту його у якості підозрюваного в присутності захисника пояснював, що після нанесення йому потерпілою удару сковорідкою в голову та одразу в область паху, він схватив зі столу якийсь предмет, яким вдарив потерпілу. Під час проведення слідчого експерименту пояснив, що схопивши зі столу якийсь предмет, він став ним «дубасити» ОСОБА_5 Під час допиту в суді пояснив, що не пам'ятає, як наносив удари, але переконаний, що не вбивав потерпілу.
При проведенні слідчого експерименту ОСОБА_3 вказав такий механізм заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5, який узгоджується із даними, отриманими під час огляду місця події щодо розташування та положення трупа потерпілої. Так, ОСОБА_3 пояснював, що під час бійки ОСОБА_5 знаходилась до нього спиною, обличчям до коридору, а при огляді місця події її труп був знайдений між кухнею та коридором, головою до коридору, обличчям до низу. Його первинні покази є послідовними, містять інформацію, яка на той час ще не була відома співробітникам міліції, а також узгоджуються з механізмом та локалізацією тілесних ушкоджень, які були встановлені в подальшому при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_5
Судом вірно встановлено, що кримінальне правопорушення ОСОБА_3 вчинив перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується поясненнями ОСОБА_9 під час проведення слідчого експерименту, яка доповнила дану слідчу дію, вказавши, що в вечірній час ІНФОРМАЦІЯ_3 р. вона бачила обвинуваченого, який був трохи випивши. Проаналізувавши свідчення ОСОБА_3 у сукупності з іншими доказами, суд дійшов висновку, що показання обвинуваченого на досудовому слідстві при допиті у якості підозрюваного та при проведенні слідчого експерименту, в частині того, що він наніс потерпілій удари невідомим йому предметом, узгоджуються з іншими доказами, які отримані в порядку, визначеному КПК України та дослідженими в судовому засіданні, між ними просліджується послідовність та логічний зв'язок.
Посилання ОСОБА_3 на те, що в силу своєї емоційної прив'язаності до потерпілої ОСОБА_5, він не міг заподіяти їй смерть, суд обґрунтовано знайшов їх такими, що не узгоджуються з іншими встановленими по справі обставинами та доказами, які їх спростовують.
Так, відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 284 від 08.05.2013 р., виявлені індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_3, такі як: розлад особистості по алкогольному типу у вигляді егоїстичності, імпульсивності дій, емоційної лабільності, низького ціннісного рівня, асоціальний спосіб життя, мали просте відображення в його поведінці в період, що досліджувався.
Поведінка потерпілої ОСОБА_5 під час сварки сприяла підвищенню емоційного сприйняття імпульсивності реагування ОСОБА_3 на дії останньої, знизила інтелектуальний та вольовий контроль його діяльності, поліпшила здійснення останнім асоціальної форми поведінки, враховуючи, що судом встановлено перебування ОСОБА_3 у стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, суд дійшов правильного висновку, що ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, внаслідок неправомірної поведінки потерпілої відносно нього, втратив контроль над своїми діями, в результаті чого вчинив насильницькі дії щодо потерпілої.
Відсутність відбитків пальців рук ОСОБА_3 на ножі, вилученому при огляді місця події зі слідами крові потерпілої, та не впізнання обвинуваченим даного ножа, не спростовує висновків суду про його винуватість, оскільки останній не зацікавлений сприяти встановленню істини по справі, що узгоджується з його позицією захисту від обвинувачення.
Дії ОСОБА_3 судом правильно кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Доводи апеляції захисника ОСОБА_2 про те, що вбивство могло бути вчинено сторонньою особою, яку ОСОБА_5 запросила після того, як обвинувачений пішов з кухні спати, є не переконливими, оскільки, всі допитані в суді свідки пояснювали, що не бачили сторонніх осіб, які б відвідували квартиру, де мешкали ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ані в день скоєння правопорушення, ані напередодні.
Крім того, в процесі огляду місця події, відбитків пальців сторонніх осіб виявлено не було, а виявлені належать виключно ОСОБА_3 або ОСОБА_5
Суд дійшов даного висновку, в тому числі виходячи з пояснень обвинуваченого під час його допиту у якості підозрюваного. ОСОБА_3 зазначав, що коли він знайшов труп ОСОБА_5 та направився до матері, то двері квартири відчиняв з середини, забравши з собою з кишені куртки один комплект ключів. Свідок ОСОБА_7 в суді пояснювала, що від квартири, де мешкав син, було 2 комплекти ключів, один з яких був у ОСОБА_3 та ОСОБА_5, а один знаходився у неї.
З викладених обставин вбачається, що стороння особа не могла потрапити до квартири, де мешкали ОСОБА_3 та ОСОБА_5, враховуючи, що квартира була зачинена зсередини, а ключі від квартири не зникали.
При призначенні виду й міри покарання судом правильно взято до уваги те, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, за місцем проживання характеризується позитивно, до затримання не працював, мав постійне місце проживання, раніше судимий, перебуває на обліку в ЗОНД, страждає на алкогольну залежність.
Судом не встановлено обставин, відповідно до ст. 66 КК України, які пом'якшують покарання та враховує фактичне не визнання обвинуваченим своєї вини в інкримінованому йому злочині і, відповідно, його не каяття у скоєному.
Обставинами, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують відповідальність, є скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням викладеного, а також фактичних обставин справи, та першої судимості ОСОБА_3, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі у мінімальних межах санкцій статей обвинувачення.
На думку колегії суддів, призначене обвинуваченому покарання є необхідним та достатнім для його виправлення, а також попередження вчинення нових злочинів.
Порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування або зміну вироку суду першої інстанції, при апеляційному розгляді не встановлено.
Разом з тим, колегія вважає за необхідне уточнити резолютивну частину зазначеного вироку, оскільки суддею при його роздрукуванні допущено технічні описку в частині імені ОСОБА_3 і вважати, що визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України ОСОБА_3 і призначено йому покарання у вигляді 7 років позбавлення волі, а не як помилково зазначено суддею, - ОСОБА_3.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419, 479 КПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги прокурора Манько С.В. та захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 вересня 2013 року у відношенні ОСОБА_3 за ч.1 ст.115 КК України - без змін.
Уточнити вирок і вважати, що визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України ОСОБА_3.
На ухвалу апеляційного суду може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Судді:
Мульченко В.В. Прямілова Н.С. Імберова Г.П.